21.03.2013 |14:00

Гаспринський - ім'я, визнане у всьому мусульманському світі, і ми по праву пишаємося цим ім'ям. Світла пам'ять Ісмаїл-бея Гаспринського назавжди збережеться в наших серцях, і ми готові завжди преклонятися перед пам'яттю цієї людини

Амет Озенбашли

У Криму стартували заходи до 162 - річчя від дня народження кримськотатарського освітянина, письменника, педагога, перекладача і громадського діяча Ісмаїла Гаспринського. Організаторами заходів виступили Міністерство культури АРК спільно з КРУ «Кримськотатарська бібіліотека ім. І. Гаспринського».

Урочисті заходи відкрилися покладанням квітів до пам'ятника Ісмаїлу Гаспринському. У ньому взяли участь заступник Голови ради міністрів АРК - міністр регіонального розвитку і житлово-комунального господарства АРК Азіз Абдуллаєв, перший заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, Голова Постійної комісії Верховної Ради АРК з культури Сергій Цеков, начальник Управління аналізу й прогнозування діяльності музеїв, заповідників і бібліотек Олена Емірова, Перший заступник Постійного Представника Президента України в Криму Володимир Дегтярьов. Також покласти квіти до пам'ятника великого кримськотатарського освітянина прийшли представники Державної організації «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр».

Присутні вшанували пам'ятним словом великого сина кримськотатарського народу Ісмаїла Гаспринського. А у КРУ «Універсальна наукова бібліотека» імені І. Я. Франка відбулися літературні читання «Світ Ісмаїла Гаспринського». У рамках відкриття була презентована книжково-фотодокументальна виставка «Ісмаїл Гаспринський - великий просвітник». У експозиції представлені матеріали, присвячені життю, творчості і науковій діяльності автора. Експонати виставки видані в різні роки в багатьох країнах світу.

Зі своєю доповіддю під назвою «Педагогічні погляди і діяльність Ісмаїла Гаспринського» виступив доктор педагогічних наук, професор, академік Міжнародної академії освіти ім. Я.А. Коменського Муєддін Хайруддінов. Також виступила методист КРУ «Кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського» Зарема Абдураїмова з доповіддю «Ісмаил бей Гаспринский ве Къырым къадынлыгъи». Завідувачка сектором архівних і рукописних матеріалів цієї ж бібліотеки, Медіне Алімова презентувала електронну версію першої кримськотатарсько-російської газети «Терджиман» (Перекладач).

Ісмаїл Мустафа-оглу Гаспринський народився 8(21) березня 1851 р. в селі Авджикой Бахчисарайського району. Він отримав хорошу освіту, вчився в Сімферополі, Москві, Стамбулі та Парижі. Шість років працював учителем російської мови в декількох татарських школах.

У 1879 р. Гаспринський був обраний міським головою Бахчисарая і перебував на цій посаді до 1883 р. Талант і любов до публіцистики, бажання принести користь своєму народу привели його до газетно-видавничої і просвітницької діяльності.

Починаючи з 10(23) квітня 1883 р. і до кінця свого життя, він видавав газети «Терджиман» (Перекладач), що довгий час була єдиним тюркомовним періодичним виданням в Росії, а з початком XX-го століття найстарішою мусульманською газетою у світі. Газета проіснувала майже 35 років і була закрита 23 лютого 1918 року. Через «Терджиман» ідеї Ісмаїла Гаспринського поширювалися в Росії (Татарстані, Башкортостані, Білорусії, Казахстані, Киргізії, Хівінському та Бухарському ханствах, Туркменії, Таджикистані, Азербайджані). Крім того, газета поширювалася в Персії, Китаї, Туреччині, Єгипті, Болгарії, Франції, Швейцарії, США.

У 1886 році він налагодив видання рекламного додатку до газети «Терджиман» під назвою «Листок оголошень». З кінця 1905 року Гаспринський почав видавати перший кримськотатарський журнал для жінок «Алем-и-Нисван» (Світ жінок), редактором якого була його дочка Шефіка. Це була третя спроба (перші дві невдалі він зробив у 1887 році — журнал «Тербие» (Виховання), а в 1891 році додаток до газети «Терджиман» — «Къадын» (Жінка)). У 1906 році Ісмаїл Гаспринский домігся дозволу на видання першого гумористичного журналу на рідній мові під назвою «Ха-ха-ха». Пізніше він створив новий тижневик — орган мусульманської фракції Державної Думи Російської імперії газету «Миллет» (Нація).

Творча діяльність Гаспринского почалася в 1887 р. з видання роману «Френкистан мектюплери» (Французькі листи). В основу роману-епопеї з умовною назвою «Молла-Аббас» лягли твори «Френкистан мектюплери», «Дар уль-Рахат мусульманлары» (Мусульмани країни Благоденствування), «Африка мектюплери» (Африканські листи), «Къадынлар улькеси» (Край жінок), пов'язані сюжетними лініями і головними героями. Тут художній текст носить біографічний характер, у ньому майстерно переплітаються історія, економіка, політика, а також різні гіпотези автора стосовно розвитку суспільства.

Своєю просвітницькою діяльністю, що проходила під гаслом «Єдність в мові, думках, роботі», Ісмаїл Гаспринський вніс великий вклад у справу зближення тюркських народів, розвиток їх національної культури і політичної самосвідомості.

За багаторічну й плідну просвітянську та громадську діяльність Гаспринський був нагороджений кількома орденами й медаллю. Серед них треба зазначити: бухарський «Золотий орден Зірки» (ІІІ ступеню) – 1893 р.; турецький «Меджидие» (IV ступеню) – 1894 р.; російська «Медаль Санкт-Петербурзького російського імператорського технічного товариства» (бронзова) – 1897 р.; перський «Лева та Сонця» (IV й III ступеню), останній – у 1904 р.

У 1910 р. французьким журналом "Pevue du monde musulman" кандидатура Гаспринского була висунена на здобуття Нобелівської премії світу.

Ісмаїл Гаспринський помер 11(24) вересня 1914 р. і похований на території «Зинджырлы» медресе у Бахчисараї.

Зінуре Ісмайлова  

ЛІТЕРАТУРНА ВІТАЛЬНЯ

на Павленка, 48