¬она була приурочена до ¬сесв≥тнього дн¤ поез≥њ, пТ¤тир≥чч¤ карањмськоњ газети Ђ ъырым къарайларї, а також зустр≥ч≥ Ќового року за карањмським календарем Ц року Ѕарса.
„имало теплих та добрих сл≥в прозвучало на адресу автора. «окрема, його прив≥тали голова —≥мферопольського карањмського товариства Ђ„окракї √алина √лад≥лова-ќрмел≥, голова ¬сеукрањнськоњ асоц≥ац≥њ кримських карањм≥в ¬олодимир ќрмел≥, заслужений юрист риму —в≥тлана Ѕогословська, директор ÷ентральноњ м≥ськоњ б≥бл≥отеки ≥м. ќ. ѕушк≥на “ет¤на —егод≥на та багато ≥нших.
–егал≥й у ост¤нтина ™фетова дуже багато: заслужений д≥¤ч науки та техн≥ки ”крањни, доктор б≥олог≥чних наук, професор, онколог, зав≥дувач кафедри б≥ох≥м≥њ та лаборатор≥њ б≥отехнолог≥њ римського державного медичного ун≥верситету ≥м. —. √еорг≥Ївського, академ≥к римськоњ академ≥њ наук, голова римського б≥ох≥м≥чного товариства, член ÷ентральноњ ради ”крањнського б≥ох≥м≥чного товариства, в≥це-президент ћалоњ академ≥њ наук риму, член –ади ™вропейського леп≥доптеролог≥чного товариства (леп≥доптеролог≥¤ Ц наука, що вивчаЇ метелик≥в), член —п≥лки рос≥йських, украњнських та б≥лоруських письменник≥в ј– рим.
«а своњ дос¤гненн¤ у галуз≥ б≥олог≥њ та медицини ост¤нтин ќлександрович нагороджений чотирма золотими медал¤ми: Ђ“ис¤ча великих вченихї (¬елика Ѕритан≥¤, 2002), Ђ¬идатн≥ Ївропейц≥ XXI стол≥тт¤ї (¬елика Ѕритан≥¤, 2003), Ђћ≥жнародний вчений рокуї (¬елика Ѕритан≥¤, 2003), Ђћедаль пошаниї (—Ўј, 2004). …ого ≥мТ¤ включене до б≥ограф≥чних дов≥дник≥в Ђ’то Ї хто у сучасност≥ї (—Ўј) та Ђ¬идатн≥ Ївропейц≥ XXI стол≥тт¤ї (¬елика Ѕритан≥¤). Ќа честь ост¤нтина ™фетова вченими з јвстр≥њ, ‘ранц≥њ, ”крањни та –ос≥њ названо три б≥олог≥чн≥ види (Etroga efetovi Richter, 1994; Zygaenoprocris efetovi Mollet et Tarmann, 2007; Chrysartona efetovi Parshkova, 2007) та п≥др≥д живих орган≥зм≥в (Efetovia Mollet, 2001).
ост¤нтин ™фетов Ї також лауреатом ƒержавноњ прем≥њ ј– рим (1996), лауреатом ѕрем≥њ –ади м≥н≥стр≥в ј– рим (2000), лауреатом ѕрем≥њ ј– рим (2008), нагороджений ѕочесними грамотами ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ј– рим (1998), –ади м≥н≥стр≥в ј– рим (1998, 2002), ћ≥н≥стерства охорони здоровТ¤ ”крањни (1998).
р≥м того, в≥н Ї автором (сп≥вавтором) 330 наукових публ≥кац≥й, у тому числ≥ понад 30 монограф≥й та 12 патент≥в на винаходи. Ѕлизько 200 його наукових праць процитован≥ 557 раз≥в у публ≥кац≥¤х вчених з 22 крањн св≥ту 9 мовами, зокрема, англ≥йською, угорською, ≥спанською, ≥тал≥йською, н≥мецькою, французькою, ¤понською.
Ќародивс¤ ост¤нтин ™фЇтов у —≥мферопол≥ 18 травн¤ 1958 року. ” 1975 роц≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ школи з золотою медаллю вступив до римського медичного ≥нституту, ¤кий з в≥дзнакою зак≥нчив у 1981 роц≥. ѕТ¤ть рок≥в потому, зак≥нчивши асп≥рантуру, захистив кандидатську дисертац≥ю на тему Ђ—т≥йк≥сть ≥муноглобул≥н≥в G у норм≥ та у раз≥ хрон≥чного л≥мфолейкозуї. ” 1992 роц≥ в≥н став зав≥дувачем лаборатор≥њ б≥отехнолог≥њ римського державного медичного ун≥верситету ≥м. —. √еорг≥Ївського, у 1994 роц≥ захистив докторську дисертац≥ю на тему Ђƒосл≥дженн¤ ≥муноглобул≥н≥в у норм≥ та у раз≥ патолог≥њ за допомогою моноклональних антит≥л ≥ спектральних метод≥вї. ” 1995 роц≥ ост¤нтину ™фетову було присвоЇне званн¤ професора, а з 1999 року в≥н очолюЇ кафедру б≥ох≥м≥њ римського державного медичного ун≥верситету.
ѕеру ост¤нтина ™фетова належать поетичн≥ зб≥рки Ђ«мах крилї, Ђ„орно-б≥лий квадратї, Ђ∆итт¤ Ђлетючих мишейїї, ЂЎеф казавЕї. ¬≥н також Ї автором тексту г≥мну, прапору та сп≥вавтором гербу римського державного медичного ун≥верситету.
«а словами ост¤нтина ќлександровича, головна мета його д≥¤льност≥ пол¤гаЇ в пошуку звТ¤зку м≥ж живими ≥стотами, що мешкають на «емл≥. ¬ р≥вн≥й м≥р≥ це стосуЇтьс¤ спор≥днених народ≥в, наприклад, таких тюркських народ≥в ¤к турецький, кримськотатарський, азербайджанський, узбецький, казахський тощо. ¬ивчаючи присл≥вТ¤ та приказки цих народ≥в, можна д≥йти висновку, що вони дуже схож≥, а в≥др≥зн¤ютьс¤ часто лише одним словом. ÷е знайшло в≥дображенн¤ у книгах ост¤нтина ™фетова, адже заримован≥ ним у афоризми присл≥вТ¤, приказки ¤скраво передають влучн≥ спостереженн¤ та ≥рон≥чн≥ думки, майстерно вт≥лен≥ у лакон≥чн≥й форм≥. ƒобро, чесн≥сть, справедлив≥сть, пор¤дн≥сть, шл¤хетн≥сть, з одного боку, та заздр≥сть, п≥дл≥сть, смуток, п≥дступн≥сть, лестощ≥, недалекогл¤дн≥сть, з другого, ≥снують у вс≥х народ≥в, тому р≥зн≥ народи робл¤ть однаков≥ умовиводи.
¬одночас автор не маЇ на мет≥ давати поради або вчити, ¤к треба робити в т≥й чи ≥нш≥й ситуац≥њ, це право в≥н залишаЇ читачев≥, ¤кий сам повинен домислити та знайти в≥рне р≥шенн¤, погл¤нувши на проблему п≥д власним кутом зору.
Ќаприк≥нц≥ презентац≥њ на численн≥ проханн¤ гл¤дачам був продемонстрований документальний ф≥льм про династ≥ю ™фетових, п≥сл¤ чого на гостей чекав бенкет.
нига безперечно буде ц≥кавою дл¤ самого широкого кола читач≥в, зокрема дл¤ тих, хто полюбл¤Ї думати, вивчаЇ фольклорн≥ традиц≥њ ≥нших народ≥в.
