Головна » 2013 » Листопад » 11 » Книга, влада і медіа
14:03
Книга, влада і медіа
Ми живемо з мрією про чудеса і думаємо, що знайти їх можна далеко за морями-океанами. А вони можуть бути  зовсім близько, поряд, варто тільки взяти в руки чудово ілюстровану книжку «Казка про золоту крапельку» одного з нових на книжковому ринку України видавництва під назвою «12», і краплинка добра прийде в ваш дім. А якщо дотримуватися принципу «Живи читаючи», то і множитися йому від кількості прочитаних книг, перетворюючись у знання, що дають практичні вміння, професію та її продукт з усіма випливаючими економіко-фінансовими результатами і духовними цінностями.

Про цей ланцюжок і шлях людини  від першої тоненької дитячої книжечки, де мало тексту і багато яскравих малюнків, до підручників і товстих серйозних наукових видань мені думалося, коли я проходила від одного презентаційного стенду до іншого з викладеними рядами нових, з ароматом свіжої фарби книг майже тридцяти видавництв з України, Криму та Росії на І 
Кримському міжнародному книжковому форумі, що з 7 по 10 листопада відбувся в курортному комплексі «Золотий колос» в Алушті. Він організований і проведений Республіканським комітетом АРК з інформації при підтримці Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Української асоціації видавництв і книгорозповсюджувачів.

ПІВОСТРІВ СКАРБІВ ДЛЯ ЧИТАННЯ

На форум приїхали автори і видавці, представники книготоргових організацій, бібліотек, вищих навчальних закладів, у тому числі українські письменники Андрій Курков і Богдан Коломійчук (Київ), Платон Бесєдін (Севастополь), відома російська письменниця, автор авантюрних детективів Тетяна Полякова, дитячі поети з Криму Лідія Огурцова та Юрій Поляков.

Проведенням цього форуму в рамках підписаного в червні нинішнього  року Президентом України Віктором Януковичем Указу про надання державної підтримки книговидавцям і популяризації читання в Україні Крим підтверджує свій статус авторитетного майданчика для міжнародних самітів, конференцій, - сказав, звертаючись до учасників і гостей свята книги Постійний представник Президента України в АРК Віктор Плакіда. – Ми сподіваємося, що форум стане традиційним місцем зустрічі провідних літераторів, видавців і поліграфістів, книзі буде повернуто заслужену увагу читачів, а нашій державі – імідж найбільш читаючої в світі, якою вона була в недалекому минулому.

Презентація представниками видавництв своєї  продукції перетворилася в парад  друку  з  таким яскравим  фейєрверком кольорових обкладинок, від якого в дітей загорялися очі, а перелік  видань для дорослих включав десятки найменувань художньої і наукової літератури різного формату від мініатюрних кишенькових до коштовно оформлених подарункових книг, універсальні довідники, карти, календарі, випущені в Києві, Москві, Сімферополі, Харкові, Луганську та інших містах. Сімферопольська друкарня  «Таврида», наприклад, зберігаючи старі традиції та освоївши  нові технології, всю продукцію випускає лише з екологічно чистої сировини, застосовує індивідуальний підхід до кожного клієнта, гнучкі умови оплати і прийнятні строки виготовлення книг високої якості. Її девіз: «Ми наповнюємо життя фарбами».

- Я кримчанин, 28 років працюю в освіті, а подивився на вітрини з виданнями про Крим і зрозумів, що нічого не знаю про нього, - сказав голова Постійної комісії Верховної Ради АРК з освіти, науки, у справах молоді та спорту Валерій Косарєв. – Читати! Це головний висновок, який я зробив для себе на форумі.

А представники журналу «Полуостров сокровищ» з приємністю повідомили, що кого б вони не запитали на виставці про своє видання, всі його добре знають  і отримують з нього багато цікавої і корисної інформації. Це  єдиний в Україні успішний регіональний журнал.

МОСТИ СПІВРОБІТНИЦТВА

Яким би досконалим мистецьким витвором не була книга, які б цінні згустки знань не були в ній акумульовані, вона є ще й предметом продажу, а отже, залежить від усіх впливів ринкових механізмів, кон’юнктури попиту і пропозиції, ціни і реклами. Як поєднати ці фінансові розрахунки з необхідністю читання як інструменту засвоєння з дитячих років знань, формування свідомості, інтелектуального та культурного обличчя людини? Про це на конференції «Книга, влада і медіа» за участю представників регіональних органів влади, видавничого бізнесу та засобів масової інформації говорили:
Олександр Афонін, президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів: - До 1991 року опіку над книгою у зв’язку з її високою місією в суспільстві здійснювала держава. Однак з переходом на ринкові засади господарювання  вона почала більше працювати з матеріальними ресурсами, а книгу було відпущено у вільне плавання. І через двадцять років невтручання виясняється, що книговидавництво в Україні скоротилося до таких мізерних тиражів і катастрофічних показників читання книг, що в Європі, до асоціації з якою ми готуємося, нам робити нічого.

Не хлібом єдиним живе людина. І створювати розумного, професійного спеціаліста – також завдання книги. Скільки в нас раніше видавалося об’ємних літературно-художніх журналів! Багато. З радістю вітаю вихід трьох номерів журналу «Крим» Кримської республіканської організації Національної спілки письменників України. Кожен з них я прочитав від першої до останньої сторінки. Однак це крихти, крапля в морі. Нам сьогодні необхідно об’єднати зусилля, щоб повернути книгу в суспільство.

Тетяна Демченко, начальник відділу видавничої діяльності, книгорозповсюдження та виставок Державного комітету телебачення і радіомовлення України: - Згідно з Указом Президента України ми розробили програму, яка повинна стати важливим важелем у нарощуванні найменувань і тиражів української книги. Нині вона знаходиться на узгодженні в Міністерствах фінансів та економіки. Про конкретні цифри державної підтримки говорити ще рано. Відомо лише, що із запропонованих нами 16 пунктів залишено 9.

Однозначно підтримується читання як поняття, а про випуск книг та їх рекламу повинні подбати самі видавництва. Якщо інформація про книгу зазвучить на телебаченні та радіо, публікуватиметься в пресі, то і ставлення до неї буде змінюватися на краще. А ми, як владні структури, повинні усунути всі гальма, що заважають у цій роботі.

Альона Плакіда, міністр культури Автономної Республіки Крим: - Книга є і буде завжди в суспільстві, незважаючи на прихід у культуру та бібліотечну справу нових сучасних цифрових технологій. Одного разу під час проведення  заходу в бібліотеці зникло світло. Погасли без електричного струму екрани моніторів, однак ми не розійшлися, а продовжили розмову про основний предмет роботи бібліотекарів - книги.

Стратегією розвитку Криму передбачено вдосконалення мережі та модернізацію бібліотечних закладів з метою не лише популяризації читання, а й надання абонентам і відвідувачам для користування всіх джерел інформації на паперових та електронних носіях. Нам вдалося за останні роки створити більше п’ятдесяти інтернет-центрів, розробити свої сайти і набути віддалених користувачів інформації та оцифрованих книг.

Культуру читання допомагають розвивати конкурси читців поезії, поставлені за книгами спектаклі, а організація письменницьких десантів у  райони півострова дає можливість дітям уперше в своєму житті зустрітися з літераторами, почути в їх виконанні авторські вірші і самим продемонструвати перед ними своє вміння їх декламувати.

Костянтин Антипов, ректор Московського державного університету друку ім. Івана Федорова: - Книга повинна бути обов’язково збережена як основний інструмент соціолізації людини і дитини. Однак аналіз помилок, допущених в останні десятиріччя в книговидавництві, змушує мене зробити репліку про настання епохи «цифрової істерії». Проблему читання ми підмінили проблемою доступу до книг в інтернеті, не забезпечивши їх творцям захисту авторських прав. Недобросовісне копіювання в електронному полі позбавляє авторів отримувати за свій труд оплату, а без цього контенту вони йдуть з книжкового ринку. І до того часу, поки держава і в Росії, і в Україні не візьме на себе функцій боротьби з піратством у виданні книг, як і в музиці, ситуацію нам не нормалізувати.

Микола Кузьмін, генеральний директор Всеукраїнського інформаційно-культурного центру: - Що таке книга? З точки зору інформації це – стратегічний ресурс. Книги живуть роками, отже, і ступінь їх впливу на людей глибший від щоденного потоку новин. Вони стають частиною їхнього внутрішнього світу, можуть впливати на майбутнє країни та її потенціал. Для Криму з його полікультурним складом населення є важливою проблема міжнаціональних відносин, і перекладна література може допомогти людям різних національностей зрозуміти культуру, почуття інших народів. Кажуть, скільки ти знаєш мов, стільки ти – людина. Нами напрацьований досвід у виданні двомовних книг. Крим завжди був місцем, що приваблювало письменників. Тут творили Пушкін, Міцкевич, Леся Українка, Чехов. І щоб цей процес продовжувався й далі, книжковий форум з його інтелектуальним ресурсом може стати ефективним інструментом для просування іміджу нашої країни в  світі, який поки що забезпечують на міжнародній арені в основному футболісти. А це – однобокий підхід.

Усвідомлене життя людини розпочинається тоді, коли вона прочитає свою першу книжку. Це відбувається в ранньому дитинстві, і в Харкові ряд видавництв, зокрема «Ранок», взяв шефство над дитячими будинками. З ініціативи місцевих жителів проводяться акції «Подаруй книгу». Нині тут завершуються видавничі роботи над випуском книги-розмальовки «Дива Слобожанщини», яку 19 грудня, в день Святого Миколая, буде подаровано всім учням першого та другого класів області. Для популяризації читання практикуються  виїзди книжкових магазинів у місцевості, де вони відсутні, а за програмою соціально значущої літератури нещодавно був виданий альманах про бої на території області в роки Великої Вітчизняної війни з фотознімками її учасників-харків’ян. Це своєрідна невелика військова енциклопедія.
135 найменувань книг різної тематики привезли на кримський форум представники Волинської обласної державної адміністрації.  Серед них багато історичних, у тому числі  історія написання Пересопницького Євангеліє, на якому присягають Президенти України в день інавгурації, видана до його 450-річчя. Тут п’ятий рік підряд реалізується регіональна програма підтримки видання книг місцевих авторів. Торік, наприклад, на виділені владою 75 тисяч гривень було випущено 35 книг загальним тиражем понад 50 тисяч примірників, які поповнили фонди бібліотек області.

- У нас немає проблем як видати книгу, а як донести її до читача, - сказав мені керівник одного з волинських видавництв під назвою «Ключі» Дмитро Головенко.

З цією метою тут здійснюється інформаційний супровід  видавничих новинок у медіа, зокрема, в передачах «Мистецька крамниця» і «Діалоги» Волинської обласної телерадіокомпанії, в яких беруть участь школярі та студенти. В ефірі радіо «FМ» звучить анотація про них для водіїв і пасажирів у дорозі. А волинські першокурсники вищих навчальних закладів кожного року отримують по книзі в подарунок за програмою «Я – дитина України».

Коли перед екраном сідає дивитися програми державної телерадіокомпанії «Крим» юний глядач, у багатьох передачах як приз її учасникам вручається книга чи квиток у театр.

- Таким способом ми можемо популяризувати книги по телебаченню, - говорить головний редактор творчого об’єднання авторських програм  ДТРК «Крим» Володимир Іжболдін, - бо на них, як і на будь-який інший товар, поширюється закон про рекламу.

Автори книг –  поети і прозаїки бувають частими гостями в передачах «Галерея мистецтв», «Тема дня», у випусках новин, підкреслюючи, що всім кращим у собі ми зобов’язані книгам. Вони дають фору будь-кому на сто ходів уперед.

Учасники форуму називали три больові точки, які держава повинна сьогодні лікувати на книжковому ринку: по-перше, бібліотеки як основні зберігачі книжкових фондів не відповідають європейським стандартам; по-друге, кількість книжкових магазинів, що закриваються, більша від щойно відкритих; по-третє, у  пропаганді читання літераторами потрібно передбачити оплату їхнього  проїзду у віддалені регіони країни, як це, приміром, роблять уряди  країн Європи.

ПЕРЛИНА ВИРОСТАЄ З ПІЩИНКИ

У порівнянні з європейськими показниками в Україні дуже мало витрачається коштів на видання книг за державний рахунок. Наприклад, у найбільш сприятливому в фінансовому відношенні 2008 році цей показник склав  2,5 відсотка від їх загальної кількості, тоді як навіть у найбідніших країнах Європи він не опускається нижче 15-ти. У минулому 2012 році випущено за державним фінансуванням книг на двадцять мільйонів гривень, у нинішньому – на десять мільйонів.

Деякі найнеобхідніші дітям книги беруться забезпечувати спонсори. Так, завдяки їм серія «Шкільна бібліотека» з художніми творами за учнівськими програмами від першого до випускного класу надійшла по одному комплекту безкоштовно в усі загальноосвітні заклади країни. А на благодійну акцію «Книги, які нас виховали» на І Міжнародному книжковому форумі в Алушті однією з перших в її фонд було передано  книгу  письменника Андрія Куркова з його автографом.

- Я вперше приїхав у Крим у п’ятирічному віці і в перший же день загубився в Євпаторії, - розповів він. – Міліція мене знайшла і повернула батькам. Сьогодні я хотів би дорослим загубитися на півострові літературних музеїв, в якого є всі підстави стати півостровом живої літератури. Читайте і ви проживете набагато довше і цікавіше, ніж нечитачі. Це моє власне життєве спостереження.

А на думку письменниці Тетяни Полякової, проведення подібних форумів дуже корисне для всіх, хто пов’язаний з книгодрукуванням і книгорозповсюдженням:
- Коли створюються такі майданчики для спілкування видавців, власників торгових мереж, бібліотекарів, журналістів, ефект буде обов’язково. Крім того, що кожний виносить свій власний продукт на суд читача, це прекрасна можливість знайти нові шляхи співробітництва і зрозуміти, чим же допомогти друкованій книзі не втратити, а навіть розширити аудиторію.

Тетяна Полякова  написала 74 іронічних романи, які розійшлися загальним тиражем понад 25,5 мільйона екземплярів. За окремими з них знято фільми «Тонкая штучка» і «Черта с два», серіали «Как бы не так» і «Строптивая мишень», однак в жодному з сюжетів її персонажі не були в Криму. Після нинішніх зустрічей у рамках форуму з читачами в Сімферополі, Алушті та Ялті письменниця не виключає, що в її наступних книгах, планку яких кількісно вона підняла собі до ста, дуже навіть ймовірно може з’явитися кримська сюжетна лінія.

Окрема увага приділялася на форумі дитячій книзі. Для юних читачів відбулися презентації новинок дитячої літератури, мультимедійного продукту «Жива книга», проведено майстер-класи з малювання і ліплення та виставку-інсталяцію за книгами дитячого поета Володимира Орлова.

Для появи перлини в черепашці потрібно, щоб там була піщинка. Такою піщинкою для всіх нас є книга. І не читати її, за словами американського письменника Рея Бредбері, - це ще більший злочин, ніж спалити. Форум зробив крок до повернення книги в суспільство, сприяння розвитку українського книговидання, відродження культури читання за допомогою регіональних органів влади.
 
- Крим першим в Україні проявив таку ініціативу. І ми сподіваємося, що в цього старту буде продовження в липні наступного 2014 року, - сказав голова Республіканського комітету АРК з інформації Вадим Волченко. – А в основі нашого життя завжди буде людина з своїми знаннями і майстерністю.



Валентина НАСТІНА
Переглядів: 211 | Додав: vikcentr5203