Головна » 2013 » Жовтень » 24 » Святкування ювілею Бекіра Чобан-заде
10:33
Святкування ювілею Бекіра Чобан-заде
«Геніальний поет безсмертний, тому що завжди сучасний,
завжди потрібний людям»
            (Д. Кугультінов)



Відкриття книжково-фото-документальної виставки «Життя. Доля. Епоха» з нагоди 120-річчя від дня народження вченого, тюрколога, поета Бекіра Чобан-заде відбулось 22 жовтня в читальній залі КРУ «Кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського».
На виставці були представлені матеріали з фонду бібліотеки: книги, документи, статті, фотоілюстративний матеріал, а також матеріали з цінного рідкісного фонду бібліотеки.
На відкритті прозвучала пісня «Кічкєнє сьозлєр» («Маленькі слова») у виконанні відомого кримськотатарського композитора, виконавця, Лауреата премії ім. Бекіра Чобан-заде Едіпа Бахчісарайли.
З вітальними словами про «вченого-лінгвіста, тюрколога зі світовим ім’ям, художника слова» виступила міністр культури АР Крим А. Плакіда, заступник голови Республіканського комітету АР Крим з інформації А. Еміров, заступник начальника управління з питань міжнаціональних відносин та роботі з національно-культурними товариствами Республіканського комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян Ю. Косминін, голова благодійного фонду ім. Б. Чобан-заде Р. Веліляєв та генеральний директор Державної організації «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр» М. Кузьмін.



Бібліограф інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки З. Іслямова презентувала книжково-фото-документальну виставку та ознайомила присутніх з  бібліографічним покажчиком «Бекір Чобан-заде».
Захід пройшов за участю лауреата премії АР Крим, літературної премії ім. Ешрефа Шем’ї-заде, голови Спілки кримськотатарських письменників Р. Фазила, лауреатів премії ім. Б. Чобан-заде – керівника літературного клубу «Ільхам» («Натхнення»), поета, письменника Ш. Алі, лауреата премії АР Крим, премії ім. М. Лисенка, члена Спілки композиторів України М. Халітової, журналіста, дослідника, письменника П. Зеті, літературознавця та перекладача Ш. Абдураманова, а також представників республіканських бібліотек, викладачів та студентів.
Того ж дня у Кримському академічному українському музичному театрі пройшов святковий концерт, на початку якого виступили Постійний представник Президента України в АР Крим В. Плакіда, надзвичайний і повноважний посол Азербайджанської Республіки в Україні Е. Мадатлі та голова Республіканського комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян Р. Кенжалієв.
«В історії культури кримськотатарського народу немає більш трагічної та суперечливої постаті, ніж постать Бекіра Чобан-заде. Великий вчений зі світовим ім’ям, перший професор, представник свого народу – одночасно класик національної літератури, автор чудових віршів, які увійшли до золотого фонду поезії тюркських народів. Наче міст між цивілізацією Сходу та Заходу, він з’єднав мудрість і споглядальність з витонченим аналітичним розумом, невгамовною енергією та прагматизмом, колективізм з індивідуалізмом», –­ так написав в одній зі своїх монографій професор, доктор історичних наук Дмитро Урсу.

Родной язык

Тебя я в Крыму и Казани нашел,
И сердце вскипело, как трепетный шелк.

Когда на чужбине я с грустью бродил,
Когда за спиною надежды носил,

Когда обнимал и делился бедой,
Ты слово сказал – я пошел за тобой...

Покуда во мне твои песни звучат
И словом отчизны со мной говорят,

В краях полуночных, где стужа и мрак,
По улицам шумным хожу, как чужак.

Ты тюрок, татарин? Не знаю, кто ты.
Но вкус твой от Бога, в нем сладость мечты.

Татарских и тюркских теченье речей,
Меня обнимает печалью очей.

И в Вене, и в дальних казацких краях,
В Китае, на Инде поешь на устах

И враг, коль поймет, то полюбит тебя,
И сердце растает, любовь обретя.

Хочу, чтоб звучал ты всегда без преград –
Старинных поэм жемчуговый оклад.

Хочу, чтоб тобою и птицы, и волк
Со мной говорили, в том ведая толк.

Хочу, чтоб входил ты в мечеть и дворец.
От края до края, с конца и в конец.

Хочу, чтоб тобою писали указ
Врагам, для которых ты – грозный приказ...

Когда же посланцы за мной прилетят,
И Ангел разрежет тебя на сто крат,

Скажу: «Говори на моем языке –
Родном языке, что как сердце в руке!»

В печали и скорби, средь горя и бед,
Во тьме и когда наступает рассвет,

Родной мой язык, без тебя не могу
И тайну твою не открою врагу.

                               Перевод. С. Дружинина
Категорія: Культура | Переглядів: 197 | Додав: vikcentr5203