21 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день лялькаря. Сама ідея святкування дня лялькаря належить відомому діячеві лялькового театру Джіваду Золфагаріхо з Ірану. Починаючи з 2003 року, цей день відзначають всі професіонали і поклонники лялькового театру.
Тому невипадковим стало відкриття 21 березня виставки авторської ляльки «Крим - острів майстрів» в Кримській республіканській установі «Етнографічний музей», приуроченою до Міжнародного дня лялькаря.
На виставці представлені ляльки з природних матеріалів, глини, войлока, в'язані, мотанки, а також композиційні комплекси, що представляють деякі традиційні ремесла і заняття народів Криму: ткацтво, пісанкарство, стрижка овець, бджільництво.
Виставка «Крим - острів майстрів» дозволила залучити відвідувачів до чарівливого світу ляльки, познайомила з різноманіттям техніки в яких вони виконані, в майбутньому дасть можливість спробувати виготовити її своїми руками (9 квітня в рамках виставки буде проведений майстер-клас).
У виставці взяли участь майстри з Сімферополя, Севастополя, Феодосії. Красноперекопська, Бахчисараю: Глінка В., Ларіонова Е., Горшеніна О., Нечаєва О., Степанова Е. та інші.
Кримська гільдія сувенірної ляльки була організована на базі клубу лялькарів, який сформувався в 2001 році і об'єднав слухачів курсу по виготовленню ляльок з пап'є-маше (близько 17 чоловік різних віків і професій). Учасники клубу щомісячно проводили мастер-класси, семінари з метою обміну досвідом і освоєння нової техніки.
У грудні 2010 року була створена Реміснича Палата Криму, до складу якої увійшла і гільдія сувенірної ляльки (керівник - народний майстер, заслужений працівник культури АРК Глінка )В.В..
Ляльки були частиною людства з доісторичних часів. Вони використовувалися як іграшки, магічні атрибути, а також для прикраси інтер'єру. Перші ляльки були зроблені з простих матеріалів, таких як камінь, солома, дерево, глина, хутро і ін.
У XVII-XVIII століттях Англія і Німеччина випускали дерев'яні ляльки, дуже схожі зовнішнім виглядом на людей. З XIX століття на додаток до дерев'яних ляльок були дуже популярні ляльки із слонячої кістки, воску, і фарфору. Фарфорові сувенірні лялечки коштували достатньо дорого. Втім, сільські дівчатка завертали поліно в ганчірочку і заколисували їх як звичайних ляльок.
З появою пап'є-маше, ляльок почали робити з цього матеріалу і вартість їх різко знизилася. З'явилися різні види ляльок: що говорять, плачуть, ходять.
Лялька, як ігровий предмет, займає дуже важливе місце в житті дитини. Граючи з лялькою, дитина мимоволі напрацьовує якийсь досвід спілкування із зовнішнім світом, що дозволяє йому надалі стати біліше дорослим. Лялька не народжується сама: її створює людина.
