Generated by Pure CSS Menu.com : Free CSS Drop Down Menu Generator CSS Drop Down Menu by PureCSSMenu.com
Hosted by uCoz
               



Вісник

ДО "Всеукраїнський інформаційно-культурний центр"

 

             


Роїк Вадим Михайлович. Заслужений працівник транспорту України і АР Крим, директор ТОВ «Московське кільце» Роїк В.М. – син відомої у Криму майстрині української вишивки Віри Роїк, народився 29 вересня 1938 року в місті Лубни на Полтавщині. Його батько Михайло Стратонович, старшина-розвідник, повернувся додому з-під Варшави у 1944р. тяжко поранений.

У Лубнах було голодно, тому вся сім’я переїхала до Ставропольського краю, там Вадим пішов до школи, закінчив сім класів. У 1952 році вступив до Севастопольського технікуму залізничного транспорту, який після повернення з евакуації розмістився у Сімферополі. Після закінчення з відзнакою технікуму в 1956 році, Вадим вступив до Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту, закінчив який у 1961 році отримав призначення до будівельного управління №2 треста «Дніпротрансбуд». Тут розпочалася трудова біографія В.М. Роїка. Під його керівництвом за ці 5 років у Криму споруджено більше тридцяти будинків і виробничих об’єктів.

Починаючи з 1966 року його трудове життя пов’язане з авіацією. Коли розпочалася реконструкція аеропорту «Центральний», В.М.Роїк був призначений заступником командира Сімферопольського об’єднаного авіазагону. Він очолив найбільше на той час (1974-1982 р.р.) будівництво другої злітно-посадочної смуги з комплексом різноманітних об’єктів в аеропорту Сімферополь і спорудженням тунелю на автотрасі Сімферополь-Євпаторія. Після реконструкції аеропорт Сімферополь отримав можливість приймати найсучасніші авіалайнери, а згодом став запасним аеродромом для ракетних кораблів типу «Буран» і «Шатл».

У 1982 році Вадим Михайлович очолив групу радянських спеціалістів з реконструкції аеропорту ім. Хосе Марті в Гавані. Разом з реконструкцією наземних об’єктів були модернізовані експлуатаційні можливості аеропорту, зокрема – система всепогодної посадки літаків. За успіхи у розвитку повітряного транспорту СРСР і Куби в 1987 році він нагороджений нагрудним знаком «Відмінник Аерофлоту», отримав медаль «Ветеран праці». У 2008р. нагороджений званням Почесний працівник Авіаційного транспорту України.

Протягом  всієї історії своєї трудової діяльності Вадим Михайлович наполегливо вчився, підвищуючи кваліфікацію і майстерність. У 1969 році закінчив вищі Економічні курси при Севастопольському приладобудівному інституті, потім курси підвищення кваліфікації при Ленінградській академії повітряного транспорту МЦА (1970-1971 рр.).    

У 1994 році Вадим Михайлович навчався у школі бізнесу при Луізіанському державному університеті США. З 1985р. по 2002 р. працював генеральним директором Кримського зонального агентства повітряних сполучень («КримЗАПС»), президентом ВАТ «КримЗАПС». У дійсний час є директором ТОВ «Московське кільце». За сумлінну працю нагороджений Почесною грамотою Ради міністрів АР Крим, Подякою голови Верховної Ради АР Крим (2003р.). Неодноразово нагороджений почесним грамотами в авіаційній сфері.

В.М. Роїк – чудовий сім’янин, його жінка Роїк Валентина Василівна – директор ТОВ «Мрія – 2000», доньки – Марина Шабелько – заступник начальника Головного управління юстиції міністерства юстиції України в Криму, Аліна Воронова – дитячий лікар у Республіканській дитячій лікарні в Сімферополі, Олена Рюміна – працює разом з матір’ю. Вадим Михайлович – дідусь трьох онучок і онука.

 

 


ЛІТЕРАТУРНА ВІТАЛЬНЯ

на Павленка, 48












Валентина Настіна

х  х  х

В мозаїці квадратів, кругів, ліній

Між пасмами в улоговині гір

Гряди відбілених фасадів іній

Розділив навпіл згин ріки Салгір.

 

Рубців від шрамів століть світлотіні

У лабіринті вулиць в унісон

З`єднують еклектику в серцевині

Міста, як під пальцями струн грифон.

 

Диску сонця золотий круговорот

Цілунком обпікає з висоти,

Струменіє флюїдами злитків сот,

Для зустрічей наводячи мости.

 

Вмістив ніжного доторку рук магніт

Сплав ритмів серця, відвертість розмов.

В дзеркалі очей відбився увесь світ,

А в перехресті двох життів – любов.

 

На тротуарі завмер вітру скальпель,

Карбує їхні силуети в скло,

З фонтану розсипає бризки крапель

На гарячого асфальту тепло.

 

Зухвальство це в спеку йому прощаю

І кидаю за подих монету.

В предтечі щастя підходжу до краю

Помосту, готуючись до злету.

 


VIKC © 2008-2012
Webmaster Kurtasanova Selime


free counters Rambler's Top100

Общеобразовательная школа №43 г.Симферополя Общеобразовательная школа №43 г. Симферополя
+