Про нас
  Історія створення та напрямки
  План роботи на місяць
  Контакти
Культура
  Образотворче мистецтво
  Музеї
  Музика, фестивалі
  Літературна полиця
  Вісник
  Театр
  ДО "ВІКЦ" інформує  
  Міжрегіональна співпраця
  Освіта, молодіжний майдан
  Відомі українці
  Державні свята, знаменні дати
  Гостьова книга

               

 



ШЕВЧУК РАЇСА СЕМЕНІВНА

Народилася Раїса Семенівна 08 листопада 1948 року у с. Ворохта Богородчанського району Івано-Франківської області в сім’ї робітників. Мати - Шевчук Одарка Марківна, батько – Шевчук Семен Андрійович.

З 1962 року разом з батьками переселилася до Криму. Закінчила сімферопольський будівельний технікум Міністерства оборони СРСР за фахом «технік-електрик».

Раїса Семенівна працювала на Уралі та в Харкові. У 1970 році вступила до Харківського політехнічного інституту, який закінчила у 1976 році за спеціальністю «інженер-електрик з процесів автоматизації і розподілу електроенергії». Працювала у проектних організаціях Харкова та Сімферополя. Після закінчення інституту вона переїхала до Сімферополя. У 1987 році Раїса Шевчук вступила до лав аранжувальників «Артфлора».

У 1990-х роках Раїса Семенівна працювала у сімферопольських школах № 10, 20 та 23, вела гурток з флористики.

Раїса Семенівна також їздила на флористичні фестивалі до міст Сочи та Москва, вела активну діяльність флориста, вступила до союзу квіткарів України.

Неодноразово була учасником виставок «Місто мрії» Союзу квіткарів та щорічних новорічних виставок у місті Києві.

Іншим захопленням Раїси Семенівни є поезія. Сама вона каже так: «Місце народження – Карпати – завжди мало на мене великий вплив і подарувало мені натхнення для моїх віршованих рядків. Гуцульська дотепність, щирість, співучість назавжди залишили свій слід в моїй душі».

З дитячих та шкільних років складалися невеличкі вірші. А тепер це виливається в гумористичні рядки...

Зараз Раїса Семенівна займається оформленням святкових подій, весіль флористичними композиціями, пише вірші, коли приходить натхнення, ходить у гори та до лісу. На завершення хотілося б процитувати декілька рядків, які з чарівністю говорять самі за себе:


Ой піду я лісом, лісом,
Де зелений килим.
Мох і трави постелили
Як в дитинстві милім.

Я по килиму пройдуся
Босими ногами.
А він м’якший за перину
У рідної мами.

Лягли трави у покоси,
Запашні, духмяні.
Блищать роси проти сонця
На зорі рум’яній..

Із-за гори іде хмара,
Дощем наливає.
Вона новим оксамитом
Ліси одягає.

В далині синіють гори
В туманових шатах,
Зеленіють полонини -
Квітують Карпати...







АНОНС ДОРОГІ ДРУЗІ!
















VIKC © 2008-2010
Webmaster Rustemova Selime


free counters Rambler's Top100