Головна » 2013 » Квітень » 30 » Мелодія, що об’єднує світ
11:43
Мелодія, що об’єднує світ
Вперше в Криму в рамках міжнародного проекту «Об’єднана Європа», що реалізується під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України, директора вокально-хореографічного ансамблю «Таврія» Ігоря Михайлевського, прозвучала ораторія грецького композитора Мікіса Теодоракіса на вірші чилійського поета Пабло  Неруди «Канто женераль» («Загальна пісня»). Спеціально для цього з Франції прибули більше шістдесяти  хористів, які, об’єднавшись з артистами камерного хору та оркестру ансамблю «Таврія», виступили на двох сценах: Центру культури і мистецтв у Севастополі та Театру ім. А. Чехова в Ялті. Сольні партії виконали артисти з Франції Маріон Лоран, Жан-Крістоф Грегуар, Рашель Гію і Діміріс Мастроджоглю. Непоторний колорит звучання створив особливий склад оркестру: бузукі, гітари, флейти, група ударних інструментів, контрабас і фортепіано. Всього ж для виконання цього всесвітньовідомого музичного твору та одного з найбільш популярних у Латинській Америці було залучено одночасно понад сто  артистів. Керував об’єднаним хором диригент із Парижа Жан Голжевіт.
- Будь-яке співробітництво колективів об’єднує людей, - сказав він на прес-конференції у Сімферополі, на якій були представники ВІКЦ. – І ораторія «Канто женераль» найбільше для цього підходить. Її співають серцем.
Цей твір, за словами І. Михайлевського, - унікальний у світі і вражає  поєднанням фольклору з академічною музикою. Коли він перебував на гастролях у Франції з Кримським камерним хором, Марі-Алін Демортен, президент хору «Дю канто», спеціально створеного для виконання ораторії «Канто женераль», пообіцяла привезти її в Крим. І в кінці квітня  виконавці – аматори сцени з різних міст Французької Бретані, подолавши шлях із найзахіднішої провінції країни та європейського континенту на узбережжі  Атлантичного океану автобусом до Парижа, потім – літаком до Києва, а звідти – у Сімферополь.
- Дуже далеко, - сказали вони про свої перші відчуття, ступивши на кримську землю.
- Ми цей же шлях у Францію проїжджаємо автобусом, - коментує І. Михайлевський і зауважує: - Однак на це йде  кілька днів.
Французькі гості обрали більш швидкий вид транспорту – авіасполучення. Адаптацію до іншого часового поясу провели в екскурсійних поїздках у Лівадійський і Воронцовський палаци. А на першу об’єднану репетицію в Сімферополі прибули з Бахчисарайського історико-культурного заповідника в чудовому настрої і з придбаними сувенірами на згадку про перебування в Ханському палаці.
Перед входом у приміщення ансамблю «Таврія» їх за українською традицією зустріли хлібом і сіллю. І. Михайлевський першою привітав хористку, яка перед поїздкою травмувала ногу, однак не відмовилася від гастролей і прибула в Крим в інвалідному візку.
На відміну від своїх підопічних, що, поселившись у готелі «Массандра», вже встигли погуляти по Ялті та її набережній, високо оцінити місцеву кухню, диригент хору Жан Голжевіт, за його словами, побачив за цей же час лише кілька храмів.
- Мої екскурсії ще попереду, однак якщо всі в Криму схожі на Ігоря та Інгу, то він – чудовий, - додає він, маючи на увазі подружжя Михайлевських, що вільно розмовляло з гостями французькою мовою.
Для всіх інших переклад здійснювала одна з французьких хористок. Про себе вона розповіла, що народилася в Сибіру. Батьки нині проживають у Москві, а вона, вийшовши заміж у Францію, поєднує сімейні справи з аматорським співом.
Третій учасник спільної прес-конференції з французької сторони – Тіто Гонсалез, громадський діяч, керівник виставки «Пабло Неруда» у Франції, Чилі та Мексиці, того дня зранку вже виступив з лекцією перед студентами Кримського університету культури, мистецтв і туризму. Він сам колись у їхньому віці в 1966 році в Мексиці познайомився з Паблом Нерудою, який прийшов на літературну зустріч в університет, де він навчався. П. Гонсалез після лекції поета розмовляв з ним індивідуально, гуляючи містом. Через деякий час зустрівся з ним у Парижі і вони стали друзями.
Пабло Неруда (справжнє ім’я Рікардо Еліесер Нефталі Рейєс Басоальто) – чилійський поет і політичний діяч, дипломат і сенатор, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури за 1971 рік, добре знав російську літературу, приїжджав у Петербург на відзначення 150-річчя О. Пушкіна. Він говорив:
- Я буду читати  Пушкіна і через його поезію пізнавати Росію.
У великій епічній поемі «Канто женераль», створеній у 1950 році, відображені гострі політичні моменти у відносинах різних країн світу.
- Коли я вперше почув, як віршовані слова мого друга співають у Франції мовою оригіналу – іспанською під музику Мікіса Теодоракіса, був вражений до глибини душі, - сказав Т. Гонсалез. – Через перо Неруди, що був голосом свого народу і рідної землі, я почув голос свободи і миру для всього світу.
З того часу він почав здійснювати супровід концертів хору  своїми виставками, лекціями та іншими публічними виступами. Така поезія, на його думку, потрібна всім людям, і з цією місією прибув і в Крим. Два роки тому на наш півострів приїжджав як член журі фестивалю «Крим Мюзік Фест» і автор музики до поеми «Канто женераль» Мікіс Теодоракіс – видатний грецький композитор, відомий як автор мелодії «Сіртаки», своєрідної музичної візитної картки своєї країни. В його творчій палітрі – симфонічні, камерні та духовні твори, опери, кантати, ораторії, музика для кінофільмів і балетів. Він написав більше тридцяти книг, у тому числі п’ять автобіографічних, з аналізом поствоєнної грецької історії, сучасного розвитку музики та культури в світі.
Ораторія «Канто женераль», в якій поєднані драматичні ноти і веселі, життєрадісні мотиви, у виконанні кримського та французького хорів, солістів та оркестру прозвучала як урочиста меса, як гімн утвердженню добра і справедливості на землі.
Валентина НАСТІНА

Категорія: Творчі зустрічі, тематичні заходи, вечори пам’яті, презентації | Переглядів: 298 | Додав: vikcentr5203