У Кримському академічному українському музичному театрі вперше в Україні здійснено постановку рок-опери «Ірод» народного артиста України Ігоря Поклада за п’єсою і віршами Олександра Вратарьова.
Життя і смерть тирана Іудеї – царя Ірода є одним із найдраматичніших сюжетів в істор
... Читати далі »
Виставка, приурочена річниці депортації з Криму кримських татар, болгар, німців, греків, відкрилась у Будинку художника в м. Сімферополі.
У цій виставці, що вже стала традиційною, взяли участь тридцять сім художників.
На урочистому відкритті з вітальними словами виступили Голова Постійної комісії Верховної Ради АР Крим Енвер Абдураїмов, заступник Голови Республіканського комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Дмитро Сумуліді, Заслужений художник України Валерій Голинський, Лауреат премії АР Крим, Заслужений художник України Рамазан Усеїнов, відомий співак Рустем Мємєтов.
Арі Мадьяр, художниця і поетеса, гостя з Угорщини, яка переклала вірші класика крим
... Читати далі »
У багатонаціональному Криму святкування Днів слов’янської писемності та культури має особливе значення для збереження і розвитку духовних традицій трьох братніх народів: українського, російського і білоруського», - сказав під час свого виступу на урочистому відкритті свят, приурочених до цієї події, директор Всеукраїнського інформаційно-культурного центру Владислав Єрмаков. І це дійсно так - на всьому півострові проходить багато заходів, присвячених Дням слов’янської писемності та культури: театральні спектаклі, свята книги, читацькі конференції, літературні читання, зустрічі з відомими людьми.
Святкове відкриття Днів слов’янської писемності та культури відбулося 21 травня у Кримській республіканській універсальній науковій бібліотеці ім. І.Фран
... Читати далі »
У 1994 році Кабінет Міністрів України, підтримуючи ініціативу Міністерства культури і Українського комітету славістів, прийняв постанову про проголошення 24 травня кожного року Днем слов’янської писемності та культури. У 2004 році святкування цього дня закріплено Указом Президента України № 1096/2004.
24 травня Церква звершує пам’ять святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі, в одному з місіонерських подорожей відвідали кримський Херсонес. Слов'янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву
... Читати далі »
У 1989 році Асамблея ООН проголосила 1994 рік Міжнародним роком сім’ї. Мета – поглиблення розуміння питань родини, об’єднання можливостей різних країн для вирішення всіх найсерйозніших питань, пов’язаних із сім’єю. Запровадження свята було викликано стурбованістю світової спільноти сучасним положенням родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає.
Отже, 20 вересня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім’ї, який відзначається щороку 15 травня.
Перше травня – це не просто вихідний, це свято, на яке чекають усі кримчани. Весна приносить кожному своє: хтось торує туристським маршрутом, хтось порається у городах, а більшість людей знаходиться на вулицях міста, де квітне вона усіма барвами веселки. І якби кожен з нас не ставився до Дня міжнародної солідарності, свято є свято, і воно дає можливість знов і знов зібратися на природі у колі рідних, близьких і друзів. Всі солідарні в одному – хай злагода панує у наших родинах, а праця буде результативною!
В ювілейному концерті «Перлини української музики» заслуженої артистки України Наталі Безкоровайної, що відбувся в Білій залі Кримської філармонії, віддзеркалилися всі етапи її життя від першого пізнання чарівної краси і мелодійності народної пісні в дуеті з батьком, художником Степаном Лаутаром, учнівського хорового співу до високої сцени концертно-оперної співачки у багатьох країнах світу. Вона співала пісні «Ой не світи, місяченьку», «Дощик крапає дрібненько», «Хусточка», і в її голосі з енергією вогню і швидкості яскраві та барвисті музичні образи оживали, розкриваючи глибини людської душі та почуттів у годину рад
... Читати далі »
Тарасу Шевченку не довелося бувати в Криму, хоча він і збирався відвідати цей південний край. Про Крим поет дізнався ще в дитячі роки з оповідей чумаків, які приїжджали на перекопські й чонгарські соляні промисли. Зачаровано слухав їхні сумовиті пісні й жарти. Ці зворушливі мелодії глибоко запали в душу і згодом вилились у його творах. Крим відображенний у художній спадщині Шевченка. У Криму в різні часи жили або бували його друзі.
З метою поглибленого вивчення спадщини Т. Шевченка, її актуальності в сьогоденні, виховання в учнів естетичних почуттів і любові до мелодійної української мови та пісні, а також духовності Всеукраїнським інформаційно-культурним центром було організовано і проведено спільно з Міністерством культури АРК ряд заходів. Один із них - II Всекримський конкурс «З любов’ю до Кобзаря!», що від
... Читати далі »