Головна » 2013 » Листопад » 21 » Поезія душі моєї
11:03
Поезія душі моєї

Поезія починається з почуттів і спостереження, - сказав відповідальний секретар Кримської республіканської організації Національної спілки письменників України, кандидат філологічних наук Михайло Вишняк, відкриваючи вечір сучасної української поезії «Поезія душі моєї», організований Кримською республіканською універсальною науковою бібліотекою ім. І. Франка спільно з Всеукраїнським інформаційно-культурним центром у рамках святкування Днів української писемності та мови в Криму. 200

Сам він, за його словами, ніколи не виходить з дому без записної книжки і ручки, бо в поетичні рядки можуть перетворитися в його літературній обробці будь-які побачені  ситуації чи предмети з навколишнього середовища, усмішки перехожих або зміни в природі. Тільки встигай їх записувати! Нині в Криму налічується близько ста членів Спілки, які пишуть літературні твори трьома мовами - українською, російською та кримськотатарською. Українське об’єднання, наприклад, днями поповнилося ще одним, 25-им за рахунком, членом. Ним стала поетеса з Євпаторії Ольга Бондаренко.

А на цьому вечорі першою до читачів бібліотеки вийшла зі своїми поетичними творами Галина Литовченко. Джерело її натхнення, як вона сама сказала, - її рідна Київщина, Закавказзя, де перебувала в кінці 80-х років з чоловіком-військовослужбовцем, і Крим, де живе нині.

Віктор Стус, заслужений журналіст України, у своєму виступі здійснив історичний екскурс в минуле української мови, яка віками була падчеркою в суспільстві і лише нині, в умовах Української держави, отримала всі умови для повноцінного функціонування в усіх сферах життя. З-під його пера вийшло друком два романи, сім повістей, більше двадцяти оповідань, 70 байок у прозі, добірка віршів. Кілька з них із книги «Пісня амазонки» прозвучали в авторському виконанні, а також байки, в яких, на його думку, можна висловити в алегоричній формі те, чого не скажеш у звичайному постановочному творі.

Як лірика представив М. Вишняк любителям художнього слова Аркадія Вакуленка, якого знають як поета-гумориста, постійного ведучого «Літературної вітальні на вулиці Павленка, 48», і він, заслужений артист Автономної Республіки Крим, гідно захистив честь мундира своєї професії віршованими текстами, що стали піснями, звучать зі сцени, по радіо і телебаченню. Серед них — поезії про Чорне море, «Зацвітає соняшник» та інші.

Таке ж музично-пісенне продовження мають багато поезій Михайла Вишняка: «Стежина до отчого дому», «В боргу ми перед матір’ю своєю», «Мамина вишня»... Від першого, опублікованого в 1956 році вірша «Упала зоря», він у слові живе, милується квітучою яблунею, жене від себе осінній сум, закликає до кохання в інтимній ліриці. Будь-яке мистецтво, і слова в тому числі, - це рух людини і вічна боротьба за нові й нові відвертості.

А гумористичні твори  М. Вишняка, перемежовані з дотепними і комічними ситуаціями, в які потрапляють персонажі байок та пародій А. Вакуленка, викликали веселий сміх у залі.

- Завдяки таким яскравим і неповторним поетичним образам, драматургічним емоціям, що мають особистісне авторське звучання, і збагачується наша писемність, - сказав генеральний директор ВІКЦ Микола Кузьмін. - А літературна мова розвивається, стає більш відомою в світі.

Валентина НАСТІНА

Категорія: Творчі зустрічі, тематичні заходи, вечори пам’яті, презентації | Переглядів: 228 | Додав: vikcentr