Цікава співбесіда під такою назвою з екскурсоводом, письменницею Ольгою Карпенко, травницею Інною Афрін, послідовницею слов’янських традицій Тетяною Гузєєвою відбулася 5 липня у редакції видання «Аргументи тижня – Крим». 

«Івана Купала – день літнього сонцевороту, що збігається з християнським святом Різдва Святого Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана 24 червня за старим стилем, або 7 липня – за новим», - пише у своїх «Звичаях українського народу» Олекса Воропай. Як народне свято, день Івана Купала відбувається з багатьма обрядами та піснями. У давнину ж Купало був богом земних плодів. У цей день жінки ходили в поле шукати різні трави – Іванів цвіт, лопух, чебрець, ведмеже вухо, канупер, любисток, зірки, сокирки, барвінок, васильки, м’ята, рута, резеда, що мали чудесну силу в цей день. Дівчата плели з них вінки, пускали на воду і ворожили на них. 

Існує вірування, що людина, здобувши цвіт папороті, стає всезнаючою і може відшукати скарби під землею. Проте здобути цю квітку дуже важко, бо вона оберігається від людей нечистою силою. «У цей час багато молоді знайомилося, намагаючись знайти собі пару», - зазначила Ольга Карпенко, додавши язичницьку легенду походження цього свята. Однак у християнському розумінні день Івана Купала – урочисті ритуальні дії очищення нашої душі. Інна Афрін розповіла присутнім журналістам про трави, які вона збирає у гірському Криму: звіробій, шавлію, чебрець та інші. На жаль, з кожним роком кількість трав постійно зменшується, що пов’язано, на її думку, з глобальними кліматичними змінами. Деякі трави, як чебрець, календулу, естрагон можна вирощувати на своїх садибах. Однак слід обережно застосовувати їх і знати хоча б основні цілющі властивості. До речі, ми поцікавилися у пані Інни про лікувальні властивості шавлії, що, як виявилося, буває ще «мускатною».