Збільшення кількості випадків застосування «мови ворожнечі» приблизно в два рази зафіксували в травні у порівнянні з попередніми місяцями цього року в кримських періодичних виданнях експерти Асоціації вільних журналістів  у рамках проекту «Підвищення відповідальності журналістів і медіа через поліпшення медіаграмотності населення та активізації впливу неурядових громадських організацій та суспільства». Він реалізується з січня 2012 року за програмою «U-Меdia» при підтримці Агентства міжнародного розвитку США. Що викликало такий сплеск войовничості газетярів?

Відповідь на ці та інші питання дотримання професійних стандартів  та етичних норм у ЗМІ на прес-конференції в Інформаційному прес-центрі у Сімферополі дали керівник проекту Віра Соболєва та група експертів: з використання «мови ворожнечі» – кореспондент всеукраїнської газети «День» Микола Семена та заступник декана факультету слов’янської філології та журналістики Таврійського національного університету ім. В. Вернадського Сергій Діброва, з публікації інформаційних матеріалів на замовлення – викладачі цього університету Ольга Володченко, Вікторія Кондрацька та Валентин Карайван з інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».

Для моніторингу вони обрали найбільш впливові громадсько-політичні друковані ЗМІ, які формують громадську думку в Криму: «События», «Крымское время», «Первая Крымская» «Крымская правда»,  «Крымский телеграф», «Кримська світлиця», «Голос Крыма», «Полуостров», «Авдет», «Севастопольская газета» і два онлайн-видання – «Крым. Комментарии» та «Новый Севастополь». Його результати, динаміка яких була показана в графічному зображенні на екрані, свідчать, що однією з проблем кримської преси залишається «джинса» – прихована реклама під виглядом звичайних журналістських матеріалів. У Києві до них застосовується термін «недобросовісна реклама».

Експерти відзначили, що в кримській пресі комерційна «джинса» в основному превалює над політичною, за винятком квітня, коли кількість політичних матеріалів з ознаками замовних різко збільшилася. Такі публікації ними зафіксовані в газетах «Первая крымская», «Крымская правда», «Севастопольская газета», «Голос Крыма».

Видання використовують різноманітні методи для маскування «джинси». Наприклад, комерційні компанії в матеріалах прихованої реклами подають свій бізнес як соціально відповідальний, а соціальні проблеми намагаються використовувати в своїх інтересах різні політичні сили. Комерційна «джинса»  простежується, зокрема, в публікаціях про презентацію нового готелю в Алушті, акції Держслужби охорони «Квартира під охорону» і мобільних операторів, послуги банків.

Збільшення  у травні кількості публікацій з образливими висловами чи коментарями окремих подій і фактів експерти пов’язують з деяким ускладненням у цей період, на який припадає 69-а річниця депортації кримських татар, відносин між меджлісом та органами влади автономії, проведенням антифашистського мітингу в Сімферополі за участю тисяч кримчан. В їх аналізі поряд з безпристрасними оцінками окремі журналісти, на жаль, іноді вдавалися до таких лінгвістичних конструкцій, які за критеріями міжнародної медіапрактики підпадають під визначення «мови ворожнечі». Це, зокрема, стосується історичних випадків насильства чи дискримінації по відношенню до націй чи релігійних груп, цитування явно ксенофобських висловлювань і текстів без належних коментарів чи  спростування, звинувачення тієї чи іншої  групи в спробах захоплення влади чи територіальної експансії, некоректних жартів на національні теми чи анекдотів.

Учасники прес-конференції, у тому числі й представники Всеукраїнського інформаційно-культурного центру,  висловили стурбованість щодо тенденції значного збільшення випадків перешкод виконанню журналістами своїх професійних обов’язків. Це і незаконне виведення їх із виборчих дільниць, організація судових процесів за надуманими мотивами, фізичні перепони в роботі, пошкодження техніки, погрози, відмова у виконанні законних вимог про надання інформації тощо. Журналістським профспілкам та їх членам рекомендовано активізувати діяльність із захисту своїх прав на професійну діяльність.

А вести діалог із читачами цивілізованою мовою, в якій тональність преси та її достоїнство поєднувалися б із благородством, допоможуть точність і повнота інформації, оперативність і баланс думок як мінімум двох сторін події, факту чи конфлікту.

Валентина НАСТІНА