Головна » 2013 Травень 28 » Нас єднають тисячі доріг
12:33 Нас єднають тисячі доріг | |
- Я б дуже хотів знати, яке буде наше майбутнє! – сказав футуролог. - А я б дуже хотів знати, який вигляд у цьому майбутньому буде мати наше минуле! – додав історик. У цьому діалозі сфокусоване звернення вчених до теми самоідентичності народів, в якій питань все ще більше, ніж відповідей. Вона – як картина Венеціанського фестивалю, на якому вигадливість, що не порушує вишуканості костюмів, буйність фантазії модельєрів і дизайнерів, неочікувані поєднання не лише фарб, а й фрагментів одягу різних епох – справжнє свято парадоксів і загадок для учасників і гостей-дослідників. Секрети розшифровування етнічної ідентичності в наш час обумовлені змішуванням і культур, і крові в міжнаціональних шлюбах. Однак особлива складність процесу самоідентифікації в формуванні особистості полягає у визначальній ролі мови, якою думаєш, якою з дитинства навчаєшся говорити, контактувати на всіх рівнях свого буття, до якої додається мова мистецтва – живопису, танцювального і пісенного спілкування, в тому числі за святковим столом. Про ці та інші фактори самопізнання і самоідентифікації йшла мова на ХІІ Міжнародному семінарі «Етнічність і влада: колективна пам’ять і технології конструювання ідентичності», який відбувся з 20 по 25 травня в Лівадії. Якщо в 1997 році у першому семінарі «Громадянське суспільство і соціальні права» взяли участь тридцять науковців з десяти країн, то з кожною наступною зустріччю співробітництво українських і зарубіжних учених, що досліджують теоретичні проблеми, пов’язані з місцем і роллю етнополітики в сучасному суспільстві, розширювалося і в нинішньому році у Крим прибули близько вісімдесяти представників з України, багатьох регіонів Росії, Казахстану, Німеччини, Сербії, Норвегії, Індії, Туреччини, Латвії, Румунії, Грузії, Монголії, Узбекистану, Вірменії та США. Першими на семінарі, у відкритті якого взяли участь науковці та викладачі з багатьох кримських вузів, представники національно-культурних організацій півострова, Всеукраїнського інформаційно-культурного центру, засобів масової інформації та студенти, виступили два його співкерівники: К’яртан Селнес – доктор філософії, радник з філософії та соціальних наук Норвезької гуманістичної асоціації та Тетяна Сенюшкіна – доктор наук державного управління, професор кафедри політичних наук і міжнародних відносин Таврійського національного університету ім. В. Вернадського. Започатковане ними обговорення широкого кола теоретичних і практичних питань міждисциплінарних досліджень на перетині сучасної етнополітології, психології, соціології, історії та філософії, а також актуальних проблем у сфері досліджень етнічної та релігійної ідентичності продовжив доктор історичних наук, заступник директора Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України Олександр Майборода аналізом «етнічних історій» у колективній пам’яті українського суспільства та проблеми ідентифікації і коадаптації. Історія нині нових націй не народжує, однак вона нічого і не викидає на відміну від домогосподарок, що позбавляються старих і зношених речей. Вона їх зберігає в особливому вигляді – духовному, як історична пам’ять. Ми, люди ХХІ століття, ідентифікуючи самих себе, одночасно ідентифікуємо себе в своїй пам’яті з тією культурою, яка нам дісталася в спадок. Національні проблеми і конфлікти нині більш болючі, бо мова йде про духовний біль, який набагато гостріший, ніж біль тілесний. Протягом п’яти днів учасники семінару обговорювали в тематичних секціях питання взаємовпливу етнічності та влади, стратегій і механізмів етнополітичного менеджменту, міфологізації політичного простору, метаморфоз історичної правди, етнокультурних викликів та їх роль у формуванні колективної пам’яті, конструюванні ідентичності на прикладі зарубіжних країн та Кримського півострова, зокрема, проблеми взаємодії України та Росії в контексті світових тенденцій, міжетнічну ситуацію в Казахстані, релігійні ідентичності і практики православних і мусульман у Республіці Татарстан, концепції тюрко-ісламського синтезу та ідеалу у зовнішній та внутрішній політиці Туреччини, травму в історичній пам’яті словенського народу та інші. По території Башкирії проходить географічна межа Європи та Азії. Ідеш іноді по полю і не помічаєш, як переходиш із одного континенту в інший, - сказав у своєму виступі професор, доктор філософських наук із Уфи Валерій Хазієв. Хотілося б, щоб так же непомітно вирішувалися всі наші етнічні проблеми. У рамках семінару відбулися засідання трьох круглих столів: «Православна ідентичність і цивілізаційні моделі сучасного світу», «Засоби масової інформації і сітьові взаємодії в етнографічній сфері» та «Ісламський фактор у трансформації геополітичної ролі Близького Сходу в ході «арабської весни» за участю представників Українсько-арабського центру науково-культурних зв’язків Аль-Китаб». Науковці вшанували пам’ять видатного вченого, доктора філософських наук, професора Московського державного університету ім. М. Ломоносова Олександра Панаріна. Він народився в 1940 році в м. Горлівці Донецької області. За наукову діяльність удостоєний багатьох державних нагород і премій. На І Міжнародному семінарі, що відбувся в 1997 році у Лівадійському палаці – одному з найбільш яскравих символів минулого, пов’язаного з нашою історією, керував однією із секцій і виступив на пленарному засіданні з доповіддю «Російська політична культура: прогнози на ХХІ вік». Недаремно – ні! – промчали чверть віку, - писав Олександр Пушкін. – Не ремствуйте: такий долі закон; крутиться весь світ навколо людини – невже один нерухомий буде він? Однак усе матеріальне і духовне багатство, нагромаджене кожним народом за весь шлях національного буття, залишається в кожному з нас як історична пам’ять, як частина нашої індивідуальної душі, нашого світогляду, нашого «я». І дух народу буде жити доти, доки буде жити хоч один його представник незалежно де, з ким і коли. Валентина НАСТІНА | |
| Категорія: Культура | Переглядів: 608 | Додав: vikcentr | |