Головна » 2013 Грудень 2 » Пливе білоруський вінок по річеньці
12:19 Пливе білоруський вінок по річеньці | |
 100-річчю з часу виходу єдиного прижиттєвого збірника віршів «Вінок» білоруського поета Максима Богдановича, життя і творчість якого були пов’язані з Кримом, присвячена виставка «Білоруський вінок», що відкрилася в Кримському етнографічному музеї.Максим Богданович народився в Мінську в сім’ї вчителя, етнографа та історика, близького друга Максима Горького. Виховуючись на зразках класичної літератури, почав сам писати білоруською мовою вірші, які друкувалися з 1907 року. Він цікавився історією українського народу та його літературою. Один із перших почав досліджувати шевченкове віршування, написавши статті про поета «Пам’яті Т. Шевченка» та «Краса і сила». Він переклав російською мовою окремі його поезії, а білоруською — твори І. Франка, М. Коцюбинського, В. Стефаника та інших українських письменників. Ліриці М. Богдановича властиві оптимізм і реалістичне відображення тогочасної дійсності, помітний вплив фольклору. Його творчість пройнята любов’ю та вболіванням за рідну Білорусь. Показовим у цьому є вірш «Білорусь, твій народ дочекається...» Поезії із збірки «Вінок», перше видання якої відбулося в 1913 році у місті Вільно, незабаром можна буде прочитати українською мовою. Їх переклад здійснив кримський поет Данило Кононенко. М. Богданович перебував на лікуванні в Ялті, де і помер 25 травня 1917 року. А в рік відзначення 100-ліття від дня його народження в Криму було утворено Білоруське культурно-просвітницьке товариство, яке нині в співдружності білорусів «Сябри» об’єднує понад тридцять тисяч чоловік. Її голова Євгеній Супрунюк на відкритті виставки розповів, що, працюючи в контакті з Посольством Республіки Білорусь в Україні, Міністерствами культури України та Автономної Республіки Крим, Республіканським науково-методичним центром культури, мистецтва та народної творчості, кримські білоруси і на відстані від своєї історичної батьківщини пам’ятають національні традиції, вносять свій вклад у їх збереження, популяризацію та розвиток у різних напрямках культури та видах декоративно-прикладної творчості, ремесел, вокально-хорового співу. Про їхні кращі зразки та досягнення розповідається у виданому товариством першому випуску книги «Білоруси в Криму». Нині, за словами заступника його голови Григорія Жуковського, готується до друку другий. А з окремими героями цих двох випусків та їхніми роботами можна було познайомитися на відкритті виставки, що, як підкреслив директор етнографічного музею Юрій Лаптєв, стала наймасштабнішою за весь період діяльності товариства. В експозиції привертає увагу колекція ювелірних ансамблів та окремих прикрас з коштовного каміння Петра Якубука, заслуженого художника АРК, голови Ялтинського осередку білорусів. Автором багатьох виробів, виготовлених з використанням художньої вишивки, є Марія Дорошевич з Сімферополя. Різні види техніки декоративно-прикладної творчості використовує Людмила Тимощук з Красноперекопська. Однак її найбільш улюблені — ткацтво, макраме і художнє плетіння. У сюжетах композицій, витканих на гобеленах «Білорусочка», «Зустріч біля берізки», «Різдвяна зірка», «Переддень весни», відчувається непідробна любов майстрині до Білорусі, інтерес до її історії і традицій. Чудову білоруську природу з лебедями на водному плесі озер, лелеками, пташиними гніздами і розквітлою вербою відтворює в аплікаціях соломкою Ніна Борисюк, яка багато років працювала керівником фотогуртка в Красноперекопському будинку дитячої творчості, а останнім часом займається створенням композицій з цього природного матеріалу. Зразки мережива демонструє на одному з стендів Галина Богданова, що майстерно володіє багатьма видами плетіння гачком і спицями, зокрема коклюшки і фріволіте. Реальний предметний світ з точною пластичною характеристикою персонажів створює в малих скульптурних формах з глини майстер декоративно-прикладної творчості Олександр Пирогов. Проникнуті живим диханням природи, теплим повітрям, свіжістю зелені після травневого дощу пейзажі Кримського півострова у фотооб’єктиві двох фотохудожників: Євгенія Комарова, лауреата тринадцяти золотих медалей Міжнародної федерації фотомистецтва та одинадцяти — американського фототовариства, і Світлани Богданович, учасниці фестивалів народної творчості. За їхніми фотознімками можна здійснити прогулянку по вечірній Ялті, побачити, якою була її набережна після шторму в лютому цього року, можна піднятися на Ай-Петрі — і навколишній світ відразу наповниться поезією. Рідна білоруська земля та її чудова природа були джерелом натхнення та ніжної любові для предків у далеку давнину. Про окремі національні традиції та обряди, витоки яких знаходяться у минулому, розповів у фольклорно-етнографічній замальовці заслужений працівник культури АРК, керівник осередку білорусів в Алушті Віталій Бартохов, а вокальний ансамбль «Рідні наспіви» Малореченського будинку культури виконав білоруську народну пісню «Річенька» та інші. А як білоруські мотиви матеріалізовані у виробах ремесел нашими сучасниками, можна побачити в експозиції «Білоруський вінок», що діятиме в етнографічному музеї до 20 грудня. Народна творчість найбільш точно відображає душу народу, тому тяга людей до неї не припиняється ніколи, перетворюючи будні в яскраві та барвисті видовища. В цьому і полягає її особливе призначення — радувати нас, наближати до джерел, історичних коренів. | |
| Переглядів: 561 | Додав: vikcentr5203 | |