09:11 Слова дружби пробуджують добрі почуття | |
Як тільки не називають нині відносини України з Росією, динаміка яких за оцінками соціологів нагадує за останній рік клубок заплутаних ліній: і гримуча суміш, і капкан від лукавого. А приїхали представники двох сторін у Крим, сказали один одному «Здрастуйте!», і на громадському україно-російському форумі «Взаємодія-2013», що відбувся в рамках VІІ Міжнародного фестивалю «Велике російське слово» в Лівадійському палаці, розмова розпочалася не з взаємних докорів, а з точок дотику і відкритого відвертого обговорення наболілих проблем у їх вирішенні. Україна і Росія, за словами Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим Володимира Константинова, знаходяться в «особливих дипломатичних відносинах» одна з одною. - Говорячи про наше стратегічне співробітництво, в поняття «особливі відносини» я вкладаю дружбу народів і, якщо так можна висловитися, дружній прагматизм у всіх сферах: економічній, політичній і гуманітарній, - сказав він у вітальному слові до учасників і гостей форуму. – Для просування в цьому напрямку при Президентові Вікторі Януковичі зроблено немало. Новим важливим політичним фактором стало підписання в кінці травня цього року Меморандуму про участь України в роботі органів Митного союзу в ролі спостерігача з правом дорадчого голосу. Що б не говорили, однак на сьогодні це найбільш оптимальне рішення. Про позитивні тенденцції двостороннього україно-російського співробітництва говорив у своєму виступі Постійний Представник Президента України в АРК Віктор Плакіда: - Росія залишається партнером №1 для України в торгівлі, а ми в її товарообороті займаємо четверте місце і перше – серед країн СНД. Крим плідно розвиває прикордонне співробітництво з суб’єктами російських регіонів. Ця тема стала однією з ключових в обговоренні у першому блоці форуму – «Україна – Росія. На роздоріжжі: нейтралітет, партнерство чи стратегічне співробітництво». І якщо політична еліта, що в період попереднього українського президента називала відносини з Росією дружніми, а нині, характеризуючи їх як сусідські, виясняє, чого між нами більше – спільних чи роз’єднуючих факторів, куди повернути вектор – на захід у Євросоюз чи на схід у Євразію, то регіони і прості люди, у першу чергу південно-східної України, де проживає найбільше російськомовного населення, прокладають свої містки один до одного, не чекаючи вказівок зверху. Кіровоградщина, наприклад, має дружні взаємовідносини з трьома російськими областями – Нижегорордською, Свердловською і Волгоградською. А нині на її території, за словами голови обласної ради Миколи Ковальчука, реалізується спільний україно-російський проект: спорудження першого в Україні заводу ядерного палива. - У Луганщини – найдовша з усіх областей України протяжність спільного з Росією державного кордону, 750 кілометрів, - сказав перший заступник голови обласної ради Євгеній Харін, - тому ми більше, ніж будь-хто інший, зацікавлені в ясності відносин з Митним союзом, навколо якого звучить багато спекуляцій. Наші східні кордони – це також Європа, і цю специфіку потрібно враховувати, підписуючи договір з Євросоюзом, щоб не стати його додатком із збуту «секонд хенду». Для захисту свого власного ринку тут налагоджено співробітництво з представниками Ростовської області Росії у переробці сільгосппродукції, створенні індустріального парку, розчищенні русла ріки Північний Донець по обидва боки кордону. Його на цій дільниці жителі двох областей перетинають без оформлення митних документів. - Це не ідеал, - визнає Є. Харін, - але ми прагнемо до поліпшення якості співробітництва в рамках регіону «Донбас», щоб кордон був відкритий для добрих людей і став перешкодою для злочинців. Потенціал міжвузівського співробітництва на створення єдиного наукового та освітнього простору, ринку робочої сили демонструють за проектом єврорегіону «Ярославна» вчені та дослідники прикордонних Сумської та Курської областей. Російською мовою в його рамках оволодівають як засобом пізнання і загальної культури. Нею громадяни України частіше роблять запити в інтернеті при вільному виборі будь-якої з мов, - сказала у своєму виступі професор Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, президент Української асоціації викладачів російської мови та літератури Людмила Кудрявцева. Характеризуючи нові тренди російської мови, яка в Україні займає особливе місце, вона звернула увагу на те, що тиражі російськомовних газет у 2,5 раза більші, ніж україномовні. Більше у 8,5 раза випускається російських журналів. Тиражі російських книг за останні роки зросли на 80 відсотків, а українських – лише трохи більше, як на 30. Отже, громадяни України своїми гаманцями віддають перевагу російськомовній друкованій продукції. У минулому році після гарячих дебатів Верховна Рада України прийняла Закон про засади державної мовної політики, багато положень якого зароджувалися на попередніх форумах фестивалю «Велике російське слово», що став стартовим майданчиком для обговорення животрепетних проблем багатонаціонального українського суспільства. Журналісти поцікавилися в автора закону, народного депутата України Вадима Колесниченка, що був на форумі єдиним представником українського парламенту, як відбувається на практиці його реалізація? - У Криму з цим проблем немає, - відповів він, - за винятком одного випадку, пов’язаного з реєстрацією новонародженої дитини. Нині ця справа знаходиться в суді. В цілому ж по Україні положення його не виконуються, направляються позови в суди про закриття російськомовних класів. Якщо так буде тривати й далі протягом наступних трьох років, то закон втратить силу і стане мертвонародженим. У другому блоці форуму – «Україно-російські відносини в системі геополітичних координат Євразії», який вели співголова асоціації політологів Криму, радник Голови Верховної Ради АРК Олександр Форманчук і член Громадської Палати Російської Федерації Сергій Марков, виступаючі – представники органів влади, політичних і громадських організацій, національно-культурних товариств, духовенства, науково-експертного співтовариства, засобів масової інформації відзначали, що надання Україні статусу спостерігача в Митному союзі зберігає сприятливі перспективи розвитку стратегічного партнерства з Росією та країнами СНД і не суперечить євроінтеграційним прагненням України. У прийнятій за результатами обговорення Декларації особливо актуальною і нагально необхідною називається перспектива всесторонньої консолідації сил, спрямованих на реалізацію ідеї інтеграції, створення нових культурних смислів у відповідь на неонацистські виклики сучасності. Учасники форуму акцентували увагу на зрослій потребі створення та розвитку інститутів громадянського суспільства, більш активного використання можливостей народної дипломатії. Сьогодні дуже важливі спільні гуманітарно-культурні проекти, які не дозволять розірвати історично сформовані зв’язки між двома народами. А Крим, за словами заступника керівника Федерального агентства «Росспівробітництво» Георгія Мурадова, не просто море і сонце. Це святе місце. Тут відбулося хрещення Київської Русі, 1025-річчя якого відзначається в цьому році. Звідси пішла православна культура, і ми не можемо жертвувати нашою спільною історією. Яскравим святом слов’янських культур і діалогом людей з відкритим серцем, об’єднаних спільними коренями і багатовіковими традиціями, назвав нинішній фестиваль, приурочений 214-річчю з дня народження видатного російського поета Олександра Пушкіна, заступник голови комітету Державної Думи Росії у справах співдружності незалежних держав і зв’язків із співвітчизниками Олег Лебедєв. Привітання на адресу фестивалю надіслали президенти України Віктор Янукович і Росії – Володимир Путін. На його урочистому відкритті в ялтинському концертному залі «Ювілейний» виступили посол Росії в Україні Михайло Зурабов, Генеральний консул Росії в Сімферополі В’ячеслав Свєтличний. А в покладанні квітів до пам’ятника поету, святі вулиці Пушкіна в Сімферополі, відкритті виставки дитячих малюнків «Світ російської казки» у Музеї історії міста взяли участь українські та російські державні діячі, політики, представники науки, освіти, культури, громадськості, засобів комунікації, у тому числі багатьох столичних і кримських видань, телеканалів, Всеукраїнського інформаційно-культурного центру. Слова дружби, сказані на форумі з двох сторін, як ліра Пушкіна, що пробуджувала добрі почуття, здатні вирішити багато проблем. Вони так потрібні всім нам, коли навколо стільки нетерпимості, протистояння на мовному, релігійному і національному грунті. Валентина НАСТІНА | |
Категорія: Культура | Переглядів: 626 | Додав: vikcentr |