У рамках Днів німецької культури в Криму 9 жовтня Республіканське товариство німців Криму «Відергебург» спільно з Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян провело засідання міжнародного круглого столу на тему: «Шлях у 200 років: уроки історії та перспективи розвитку в умовах багатонаціональної держави». В ньому взяли участь представники німецьких організацій з країн СНД: Росії, Молдови, Казахстану та Киргизії, делегація з Німеччини, а також експерти та представники органів влади.

У виступах учасників прозвучала висока оцінка внеску німецького населення Криму в розвиток його сільського господарства, промисловості, культурного та соціального життя. Серед найбільш відомих німців, імена яких пов’язані з Кримом, -  вчені Петер Симон Паллас, лікарі Федір Мільгаузен та Андрій Арендт, військовий інженер Едуард Тотлебен та інші.

Таке становище зберігалося аж до серпня 1941 року, коли все німецьке населення Криму було депортовано (близько 60 тисяч осіб ) у регіони Сибіру, Середньої Азії, Казахстану. Станом на 2012 рік з місць депортації повернулося 700 осіб, а всього в Криму нині проживає 2500 німців.

Як зазначив голова товариства німців Криму «Відергебург» Ю. Гемпель, завдяки підтримці держави  основні проблеми облаштування репатріантів були розв’язані.  Виходить щомісячна німецька газета " Hoffnung ", вирішується багато соціально-культурних та освітніх проблем. У своїх виступах учасники круглого столу окреслили і коло проблем. Це  -  нестійка політична обстановка в регіонах проживання депортованих німців, особливо в Киргизстані, поділ німецького населення по країнах СНД і втрата традиційних зв’язків, невирішеність ряду культурних і мовних проблем. Зокрема, нині газета кримських німців " Hoffnung " у зв’язку з недостатнім бюджетним фінансуванням почала  випускатися один раз на два  місяці.

Для успішного продовження процесу репатріації, на думку учасників круглого столу,  необхідне прийняття в Україні закону про реабілітацію раніше депортованих народів, а на міждержавному рівні - продовження дії «Бішкекських угод», спрямованих на вирішення проблем репатріації в пострадянських країнах, та адаптація цих угод до сучасних умов.