Радник директора Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Лупацій звернув увагу учасників діалогу на існування розвиненої інфраструктури між таврійськими регіонами. Наприклад, Крим пов'язаний з іншими адміністративно-територіальними одиницями півдня України газотранспортною системою, автошляхами, залізницями і вже згадуваним Північно-Кримським каналом. Експерт відзначив, що в Україні у порівнянні з СРСР втрачено макрорегіональний підхід до розвитку економіки. Між іншим, жодна адміністративно-територіальна одиниця нашої держави не здатна самостійно реалізовувати великі інфраструктурні проекти, тому в багатьох випадках макрорегіональна співпраця є необхідною. Крим, на думку пана Лупація, спроможний зініціювати щорічний форум міжрегіонального співробітництва.

Обговорення тематики, пов’язаної з макрорегіоном Таврія, було бурхливим, а ідея про його існування викликала протилежні оцінки. Так, наприклад, журналіст та аналітик М. Семена вважає, що макрорегіон Таврія відображає просторові реалії, а не суттєві ознаки і закликав орієнтуватися на європейський досвід міжрегіонального співробітництва, зокрема, на утворення єврорегіонів. Історик В. Поляков виступає за розвиток співпраці між причорноморськими регіонами, але вважає, що термін «Таврія» був наповнений останнім часом антикримськотатарським та антиукраїнським змістом. 

Керівник ГО «Українська громада Криму» В. Хміловський підкреслив актуальність теми діалогу в контексті необхідності проведення адміністративно-територіальної реформи. В ході її реалізації, на думку громадського діяча, треба особливо звернути увагу на розширення не стільки прав регіонів, скільки органів місцевого самоврядування. «Щодо Криму, то ідея макрорегіону Таврія є актуальною», - наголосив В. Хміловський. 

Керівник Комітету зі свободи преси у Криму, аналітик Володимир Притула у виступі перед учасниками заходу звернувся до європейського досвіду укрупнення адміністративно-територіальних регіонів, розширення повноважень місцевих органів влади, зокрема, на прикладі сусідньої Польщі. «Може не завтра, а через десять років Україна підійде до такого питання, бо останнє тісно пов´язане з конкурентоздатністю держави», - вважає аналітик. Він наголосив також на необхідності зняти питання кримського сепаратизму, косовського синдрому, сприяти воз´єднанню кримськотатарського народу, який проживає в АР Крим, Севастополі, Запорізькій та Херсонській областях.

Співголова Кримської асоціації політологів Олександр Форманчук подякував організаторам діалогу про регіональну ідентичність, закликавши присутніх не поспішати з висновками про її сутність, і повідомив, що восени розпочне працювати група над проблемами формування сучасної кримської ідентичності.

Голова Кримської філії Наукового товариства ім. Т. Шевченка Петро Вольвач переконаний, що різні погляди на проблему макрорегіону Таврія показують її важливість. Якщо відкинути політику, а наповнити цю ідею економічним, історичним, культурним змістом, то вона буде мати важливе значення.

Під час діалогу лунали пропозиції продовжити обговорення взаємодії АР Крим, м. Севастополя, Запорізької та Херсонської областей в окремих сферах, таких, наприклад, як освіта, культура та економіка.

Генеральний директор Всеукраїнського інформаційно-культурного центру Владислав Єрмаков вважає, що під час діалогу було висловлено чимало цікавих та конструктивних пропозицій. Він підкреслив, що очолювана ним організація планує й надалі сприяти різним формам співробітництва АР Крим та інших регіонів нашої держави. 

Прес-служба ДО «ВІКЦ»