Ювілейний концерт

Яскраво, цікаво і різнопланово – так можна сказати про ювілейний концерт молодого талановитого співака, артиста-вокаліста Кримської філармонії Федора Марченка, що відбудеться 25 жовтня в Будинку офіцерів Сімферополя. Він пройде у формі творчого бенефісу «Мені – 25», в якому на сцені та екрані всіма  барвами різних жанрів будуть відображені найбільш значні етапи в біографії та роботі у вокальному мистецтві, його ролі в кінофільмах. Виступи артиста супроводжуватиме шоу-балет «Тана», а в дуеті з ним партії з опер, оперет і мюзиклів виконуватимуть народні артисти України Валерій Карпов та Олена Басаргіна, його молоді партнерші на сцені Марина Гіман та Анжеліка Захарова.

Музикант – турист веселий

Йшов і пісеньку співав.

Це  пісня «На плечах рюкзак важкий», з якою юний Федя Марченко вперше вийшов як соліст на сцену перед більшою в порівнянні з учнівською аудиторією в залі Гвардійського будинку культури Сімферопольського району.  Вчитель музики Олександр Жирнов в Урожайненській середній школі, де хлопець навчався, помітивши в ньому інтерес до співу, з другого класу ввів його в склад мішаного хору «Росинка», в якому співали учні різного віку. Батьки, зоотехніки за фахом, також усіляко сприяли розвитку природних голосових даних своїх дітей. Тато навчив Федора і старших від нього брата Олексія та сестру Ксенію грі на гітарі. А мама, в роду якої були артистки по жіночій лінії, співала з дітьми вдома і сама виступала в художній самодіяльності.

Шкільний пісенний репертуар Федора з кожним роком збільшувався народними, патріотичними та естрадними піснями, а ази сценічного мистецтва пізнавалися в колективі  легко, весело і невимушено. Він успішно виступав у районних і республіканських оглядах школярів. І все ж вибір своєї майбутньої професії з сценою не пов’язав, а з фінансами, бо вдома вважалося, що вокалістом бути неперспективно. Юнак вступив у Кримський університет економіки та управління, однак провчившись  чотири роки і отримавши кваліфікацію бакалавра, все ж вирішує  пройти  з своїми піснями під гітару, що були його постійними супутниками в студентському житті, вступне випробування  й за вокальним профілем у Кримському університеті культури, мистецтв і туризму. «Якщо складу іспити і пройду на бюджетну форму освіти – буду вчитися, - подумав. – Якщо ні – повернуся назад до  фінансів».

Його прийняли, а викладач сценічної культури Володимир Таранов з першого курсу привів  в Український академічний музичний театр. Там на сцені Федір на практиці освоював спочатку як артист хору, а потім і в ролях те, чому в студентській аудиторії його навчав викладач з вокалу, провідний артист театру, народний артист України Валерій Карпов.

- Він вражає своїм артистизмом, - говорить Ф. Марченко. – І це вміння створити образ, бути переконливим на сцені передавав нам, своїм студентам. 

Театральні підмостки стали для майбутнього вокаліста чудовою школою пластики руху, набуття хореографічних навичок. Через три роки він потрапляє в групу народної артистки України, професора Олени Басаргіної, яка до кінця ограновує голос співака, наблизивши його баритон до бельканто. І він оксамитово зазвучав в оперетах і мюзиклах «Верона – заручниця кохання», «Собор паризької богоматері», «Моя прекрасна леді», «Ірод» та інших. Всього в його театральному переліку близько двадцяти ролей. А  інтерпретацію артистом графа Давидова в рок-опері Олексія Рибнікова на вірші Андрія Вознесенського «Юнона та Авось» і Кая у мюзиклі Кіма Брейтбурга «Снігова королева», крім кримчан, побачили на виїзних спектаклях і глядачі в усіх обласних центрах України. 

- Я люблю театр, трупа якого, в першу чергу головний режисер, заслужений артист України Юрій Федоров, головний диригент Олександр Коваленко, режисер Володимир Косов, підтримують мене в творчому розвитку, - говорить Ф. Марченко. – Це моя перша сцена, на яку я вийшов як професійний співак.

В університеті, закінчивши його в цьому році з дипломом магістра вокального мистецтва, артист спеціалізувався на естрадному жанрі, однак на перших порах більше інтересу проявляв до академічного співу.

- Різниці в постановці голосу і дихання між ними немає ніякої, - говорить. – А баритон  розвивається до сорока років.

Тепер, досконало вивчивши ці два стилі, він з однаковим технічним професіоналізмом співає як найскладніші твори світової оперної класики, так і популярні естрадні хіти. В його виконанні в супроводі Кримського симфонічного оркестру звучать арії  з оперних творів В. Моцарта, С. Рахманінова, Ф. Шуберта, Ф. Шопена, оперет І. Кальмана, Ф. Легара, М. Дунаєвського, народні пісні «Вдоль по Питерской», «Коробейники», романси «Дорогой длинною», «Очи черные». Створені в минулих століттях, ці мелодії і нині зберігають свою чарівність, звучать у концертах на прохання публіки з стажем поряд із забутими чи менш відомими молодшій за віком аудиторії, розвиваючи інтерес і любов до академічної музики. Всього ж його репертуар налічує більше трьохсот сольних творів і дуетів світової класики.

А як естрадний виконавець Ф. Марченко гостро відчуває на собі дефіцит нового музичного матеріалу для баритона – низького чоловічого голосу, який був популярним у кінці 80-х років минулого століття. Нині ж композитори  більше співпрацюють з тенорами, а баритонам для підтримання технічної форми не залишається нічого іншого, як здійснювати власне аранжування пісень, що виконували видатні співаки  колишнього Союзу Дмитро Гнатюк, Анатолій Мокренко, Валерій Ободзінський, Муслім Магомаєв та інші, популярних мелодій до кінофільмів. Однак такий пострадянський репертуар, нехай і затребуваний у  певної частини публіки, розглядається співаком лише як тимчасовий і базовий, на якому він має намір створити власний іміджевий вокальний продукт.

Починаючи з 2005 року, ситуація і в світовій музиці почала змінюватися. Спробу баритонів конкурувати з тенорами на естраді зробив композитор Ігор Крутой з оперним співаком Дмитром Хворостовським. У подібному амплуа прагне вийти на сцену й Ф. Марченко, і 25 років, на його думку, найбільш підходящий для цього момент. Переспівані всі оперні партії, здобуто звання лауреата фестивалів «Майбутнє планети» в Санкт-Петербурзі, «Кримська осінь» у Сімферополі, конкурсу вокалістів ім. Ф. Шаляпіна в Ялті. В 2011 році він став відомим на всю Україну, дійшовши до півфіналу національного шоу-проекту «Україна має талант». 

Він виступав у концертних програмах на багатьох конкурсах і фестивалях, у тому числі «КримМюзікФест» під патронатом Алли Пугачової та Софії Ротару, співав на одній сцені з такими зірками української опери та естради, як Володимир Гришко, Анатолій Мокренко, Павло Зібров, Ірина Білик, а також група «Modern Talking» та інші. 9 травня цього року виступав у концерті на Майдані Незалежності в Києві. Ф. Марченку довірили перше виконання багатьох своїх пісень кримські композитори В’ячеслав Бобров і Дмитро Малий. У ролі ведучого та конферансьє він бере участь у проведенні  в Криму різноманітних свят, конкурсів, благодійних акцій для допомоги  хворим дітям.

- Федоре, і як зміниться твій традиційний стиль у чорному костюмі з метеликом після 25-ти років?

- Я хочу синтезувати в своїй творчості на основі академічного стилю елементи рок, поп та електронної музики. Це музичний стиль «классікал кроссовер», який популярний італійський оперний та естрадний співак  Алессандро Сафіна називає «оперним роком», поєднуючи мюзикли з академічним вокалом. Шукаю людей, які могли б створювати такого роду власний музичний продукт. І перший однодумець вже є:  це  поет Сергій Русаков. 

Як соліст філармонії постійно експериментую з різними артистами і творчими колективами, створюючи дуети, квартети. Наприклад, співаю в дуетах з Мариною Гіман та Анжелікою Захаровою, з ансамблем «Слов’яночки» під керівництвом Наталії Прокопенко. Виступаю в концертах у Криму, по Україні, а зараз готуємося до поїздки по Росії.

- Недавно телеглядачі бачили тебе в телесеріалі «Анна Герман», де ти зіграв роль альпініста. Як часто знімаєшся в кіно?

- Перший раз пройшов кастінг у 2010 році і зіграв головну роль емігранта Андрія в серіалі канадського телережисера Е. Каліновскі «Я не вернусь, тому що не пішла». З того часу знявся ще в чотирьох фільмах. А в ролі альпініста поєдналося й моє власне захоплення цим видом скелелазіння. Займаюся пішим і велосипедним  туризмом. Об’їздив і обходив усі гори України, а влітку цього року в Карпатах здійснив сходження на Говерлу і Петрос висотою понад дві тисячі метрів та на більш складний у підйомі Чорногірський хребет.

*   *   *

Кращими від гір можуть бути тільки нові гори, на вершини яких у природі та мистецтві і бажаємо ще не раз піднятися співакові, чия пісня покоряє серця слухачів, дає крила і відчуття причетності до великого багатства світової музики.

Валентина НАСТІНА