Писемність є одним з головних чинників у культурі будь-якого народу, відіграє провідну роль у його духовному розвитку, поєднує покоління. Книги покликані служити людям, краса і мудрість, відтворена в них, стає на заваді жорстокості і несправедливості.
Ідея Всесвітнього дня належать Міжнародній Асоціації Книговидавництв і потім була запропонована на розгляд ЮНЕССКО урядом Іспанії. За пропозицією Російської Федерації, у формулювання було додано й авторське право.
Таким чином, Генеральна Конференція на своїй 28 сесії в 1995 році одноголосно схвалила Резолюцію С/3.18, що проголосила 23 квітня Всесвітнім днем книги і авторського права. Метою Всесвітнього дня книги і авторського права  є залучення уваги як урядових органів, так і широкої публіки до книг, підкреслення особливого значення ролі книг і авторського права в розвитку культури світу та міжкультурного діалогу.
Це світо виникло в Каталонії (Іспанія), де в цей день  до кожної проданої книги традиційно додається троянда. Більш серйозною причиною для вибору саме цієї дати послужило те, що багато відомих письменників народилися або вмерли саме 23 квітня. Це М. Сервантес, В. Шекспір, Л. Вега, М. Дрюон, М. Валеджо, В. Набоков та інші.
У Всесвітній день книги і авторського права, який святкують у 190 країнах світу, уся спільнота – і ті, хто читає, і ті, хто пише, видає та продає книжкову продукцію – складають цілі програми заходів, що свідчать про їхню любов до книги. Проводяться різноманітні зустрічі з авторами, конкурси, акції на захист книги, розпродаж книг тощо. Деякі країни з нагоди цієї дати видають одне з найпопулярніших видань і безкоштовно роздають його відвідувачам книжкових магазинів.
Друкована продукція України з успіхом експонується та поширюється на міжнародному книжковому ринку. Це засвідчують вітчизняні та зарубіжні виставки-ярмарки, у яких українські видавництва постійно беруть участь, здобуваючи перемоги в конкурсах друкованої продукції.
Першим нормативним актом авторського права, який закріпив низку прав авторів і розділив повноваження авторів та видавців, вважається «Статут королеви Анни», прийнятий у 1709 році в Англії. У 1952 році на конференції в Женеві була прийнята Всесвітня конвенція про авторське право. У 1967 році в Стокгольмі була підписана Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), яка набула чинності в 1970 році. З прийняттям Україною Закону «Про авторське право і суміжні права», а також інших законодавчих актів було створено авторське правове поле, яке в цілому відповідало міжнародним нормам. Подальше вдосконалення законодавства з питань авторського права здійснювалося з урахуванням відповідності національних законодавчих норм міжнародним нормам.