- ѕорвалась дн≥в сполучна нитка. як њх обривки мен≥ з`Їднати? ¬≥дпов≥дь на це запитанн¤ одного з персонаж≥в у драматург≥њ ¬≥ль¤ма Ўексп≥ра ¤ знайшов у книз≥ мистецтвознавц¤, заслуженого д≥¤ча мистецтв јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≈льм≥ри „еркезовоњ Д” пошуках втраченоњ гармон≥њФ, - сказав генеральний директор ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру ¬ладислав ™рмаков на њњ презентац≥њ, ¤ка в≥дбулас¤ нещодавно у римськотатарському академ≥чному музично-драматичному театр≥.
овтком ц≥лющоњ води стало дл¤ кримських татар поверненн¤ на споконв≥чн≥ земл≥ предк≥в. ≈.„еркезова, ¤ка народилас¤ в ”збекистан≥ ≥ знала про рим з розпов≥дей бабус≥, казок ≥ легенд, прињхавши сюди в 1992 роц≥ ¤к на ≥сторичну батьк≥вщину, подивилас¤ на нього очима мистецтвознавц¤. який колорит, своЇр≥дн≥сть та ун≥кальн≥сть цих м≥сць приваблювали багатьох художник≥в, поет≥в, композитор≥в, а кримськотатарськ≥ митц≥ ≥ народн≥ майстри своЇ захопленн¤ ≥ любов до них пронесли в соб≥ кр≥зь ус≥ роки депортац≥њ? ѕобувавши на вершин≥ гори ƒемердж≥ та в ≥нших чудових куточках п≥вострова, вона зрозум≥ла, що найб≥льш п≥днесен≥ почутт¤ виникають в Їднанн≥ з р≥дною землею ≥ природою, ¤к≥ допомагають кожному знайти себе ≥ свою душу, надихають на творч≥сть. ¬она у багатьох вже в≥домих митц≥в на р≥дному грунт≥ отримала друге диханн¤ ≥ розкрилас¤ новими гран¤ми майстерност≥, засв≥тилас¤ з≥рками молодих талант≥в. —воЇ натхненн¤ вони черпають у поверненн≥ до корен≥в народу, його духовних джерел ≥ традиц≥й.
¬ченими пом≥чено, що сучасна людина б≥льш нац≥ональна, н≥ж њњ предки. «бер≥гаючи свою етн≥чну ун≥кальн≥сть, кожна нав≥ть найменша нац≥¤ може утвердити себе ¤к народ, не розчинитьс¤ в середовищ≥ ≥нших культур, сусп≥льств ≥ державних утворень. ƒл¤ кримських татар, ¤к≥ п≥встол≥тт¤ були в≥д≥рваними в≥д р≥дноњ земл≥, тепер сама ≥стор≥¤ диктуЇ необх≥дн≥сть заповненн¤ цього вакууму посл≥довною хрон≥кою под≥й, факт≥в, дос¤гнень сусп≥льного значенн¤ окремими особами.
≈.„еркезова першою зробила це у мистецтвознавств≥, в≥дновивши зв`¤зок трьох покол≥нь кримськотатарських художник≥в ≥ майстр≥в декоративно-прикладного мистецтва Ц довоЇнного пер≥оду, депортац≥њ ≥ поверненн¤ в рим. ¬ книз≥ Д” пошуках втраченоњ гармон≥њФ, ¤ка вийшла друком у с≥мферопольському видавництв≥ Д“арпанФ накладом 500 прим≥рник≥в за програмою –еспубл≥канського ком≥тету у справах нац≥ональностей ≥ депортованих громад¤н ј– з виданн¤ соц≥ально значущоњ л≥тератури, вона на прикладах житт¤ ≥ д≥¤льност≥ б≥льше тридц¤ти в≥домих кримськотатарських д≥¤ч≥в образотворчого, театрального ≥ музично-п≥сенного мистецтва, народних майстр≥в р≥зних вид≥в ремесел розпов≥даЇ про культуру, мистецтво, духовн≥сть ≥ традиц≥њ кримськотатарського народу в ≥сторичн≥й ретроспектив≥, стил≥зац≥ю символ≥ки ≥ звичањв предк≥в у сучасному од¤з≥ та ≥нтер`Їр≥.
- ÷¤ книга Ц результат багатор≥чноњ досл≥дницькоњ ≥ творчоњ роботи мистецтвознавц¤, основним лейтмотивом ¤коњ Ї в≥дродженн¤ багатов≥ковоњ культури та мистецтва кримських татар, - сказала на презентац≥њ виданн¤ викладач “авр≥йського нац≥онального ун≥верситету ≥м. ¬.¬ернадського, кандидат ф≥лософських наук Ћейл¤ Ѕек≥рова, ¤ка знайома з ≈.„еркезовою ще з студентських рок≥в у “ашкент≥, а в одн≥й ≥з статей зб≥рника сама висловлюЇ в ≥нтерв`ю автору своњ думки щодо значенн¤ духовност≥ в житт≥ людини ≥ сусп≥льств≥, в≥дпов≥дальност≥ кожного за майбутнЇ народу.
нига, обс¤гом дв≥ст≥ стор≥нок, ≥люстрована фотограф≥¤ми традиц≥йноњ житловоњ арх≥тектури к≥нц¤ 19 Ц початку 20 стол≥ть, ≥з родинного альбому ≈.„еркезовоњ. –озпов≥д≥ про традиц≥йне декоративно-прикладне мистецтво доповнюють зн≥мки тугр≥в (персональних знак≥в правител≥в) кримських хан≥в 17 стол≥тт¤, жилетки 19 стол≥тт¤, по¤с≥в, сережок, декоративного посуду ≥ рушник≥в у нац≥ональному стил≥, фрагмент≥в вишивки ж≥ночоњ куртки. ÷е народне мистецтво, близьке ≥ зрозум≥ле вс≥м, у творчост≥ сучасних художник≥в м≥ж минулим ≥ майбутн≥м постаЇ св≥том захоплених образ≥в природи риму, життЇстверджуючою силою фарб ≥ почутт≥в. расу Д римського пейзажуФ середини 19 стол≥тт¤ ≥тал≥йського художника арло Ѕоссол≥, ¤ким в≥дкриваЇтьс¤ книга, сьогодн≥ продовжують розвивати в своњх мистецьких роботах –амазан ”сењнов, –ам≥з Ќетовк≥н, јл≥м ”сењнов, јсан Ѕараш та ≥нш≥ майстри образотворчого мистецтва. —еред репродукц≥й њхн≥х кращих картин Ї портрет ≈.„еркезовоњ, написаний —е≥дом-’ал≥лом ќсмановим. «образивши њњ ол≥Їю на полотн≥ в червоно-чорному плащ≥ на повний зр≥ст, в≥н створив у нерозривному поЇднанн≥ ≥ндив≥дуальних ≥ типових нац≥ональних рис портрет сучасноњ кримськотатарськоњ ж≥нки, ¤кий нин≥ збер≥гаЇтьс¤ у фондах римськотатарського музею мистецтв.
- ћи готов≥ под≥литис¤ вс≥м: пелюсткою кв≥тки, краплею дощу, степовим сухостоЇм, ¤кий красивий нав≥ть висохлим, щоб терпл¤че ≥ мудро зберегти гармон≥ю на наш≥й земл≥, - сказала художниц¤ «арема “рас≥нова.
ѕро духовне вдосконаленн¤ людини шл¤хом залученн¤ до живопису, поез≥њ, музики говорили у своњх виступах на цьому св¤т≥ творчост≥ ≥ художнього слова стар≥йшина карањмського товариства, академ≥к ёр≥й ѕолканов, редактор книги Ц кандидат ф≥лолог≥чних наук, головний редактор газети Д римФ Ѕек≥р ћамут, заслужений артист јвтономноњ –еспубл≥ки рим јркад≥й ¬акуленко, 90-р≥чна художниц¤ довоЇнного пер≥оду ≈м≥не —медл¤ева, ≥нш≥ художники ≥ майстри декоративно-прикладного мистецтва. ј мелод≥њ у виконанн≥ кримськотатарського фольклорного ансамблю Д римФ додали йому нац≥онального музичного забарвленн¤. ƒоторкнувшись до цього ун≥кального етн≥чного пласту культури одного з кор≥нних народ≥в п≥вострова, ¤кий збер≥г свою ≥дентичн≥сть нав≥ть вдалин≥ в≥д р≥дноњ земл≥, збагачуЇшс¤ духовно, знаходиш нов≥ джерела естетики в житт≥ ≥ побут≥, гарного смаку, настрою ≥ краси.
