Зустріч з членами Сімферопольської міської громадської організації інвалідів дитинства ДЦП «Надія» (СМГО «Надія») та їхніми батьками, приурочена до Міжнародного дня людей з обмеженими можливостями, пройшла у конференц-залі Державної організації «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр» (ДО «ВІКЦ»).
 |
Її організаторами виступили ДО «ВІКЦ» та Кримська республіканська організація Української республіканської партії «Собор» (КРО УРП «Собор»).
У заході взяли участь учні сімферопольської школи-колегіуму № 14, які підготували святкові виступи і навіть провели вікторину серед членів СМГО «Надія». Одинадцятеро вихованців товариства «Надія» теж показали глядачам свої таланти. Діти читали вірші, співали, танцювали. Не залишилися без уваги і батьки. Їм висловили подяку за мужність, терпіння, справжню материнську любов і вручили квіти.
За словами голови СМГО «Надія» Алли Бернацької, організація була створена дванадцять років тому з метою соціальної і психологічної адаптації, реабілітації та спілкування людей з обмеженими можливостями. Зараз у її складі налічується близько 65 членів, серед яких є спортсмени і навіть кандидати у майстри спорту. Девізом організації – «Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!»
Проблем, що стоять перед організацією, чимало. Зокрема, це і відсутність власного приміщення, і недостатня увага, і навіть іноді байдужість з боку органів державної влади та суспільства.
Наприклад, відсутність приміщення позбавляє організацію можливості брати участь в іноземних проектах та спеціалізованих програмах, зокрема у «Програмі адаптації та реабілітації молоді у суспільстві» та україно-канадському проекті «Інклюзивна освіта», в якому задіяні тільки три українські міста: Київ, Львів та Сімферополь.
КРО УРП «Собор» кілька років тому взяла шефство над СМГО «Надія». Особливу подяку СМГО «Надія» виражає голові КРО УРП «Собор» Володимиру Кунцову, чуйній людині, яка вже кілька років поспіль надає допомогу членам організації. Це регулярні екскурсії Кримом та Україною, подарунки до свят, вирішення організаційних питань тощо.
Зустріч залишила відчуття, що надія – це не втіха для безсилих та безпорадних, а той двигун, який робить слабких сильними, допомагаючи долати найскладніші життєві обставини.
 |
 |
