На заробітки та для поліпшення свого життєвого рівня, отримання вищої освіти за кордоном чи вдосконалення вже здобутого фаху кожного року сотні людей перетинають різними видами транспорту межі півострова і країни. Їдуть з метою краще себе реалізувати, однак на практиці їхні надії часто розбиваються об жорсткі реалії економічної конкуренції, а за принадними  вивісками зарубіжних фірм і обіцянками високих зарплат насправді приховується трудове або сексуальне рабство.

І кількість жертв іноземного бізнесу, за даними кримських психологів, до яких вони звертаються за допомогою позбутися цих, немов страшний сон, спогадів, з кожним роком збільшується. А скільки обманутих, боячись таврування ганьбою, не розголошують гіркої правди, приховують від усіх, у першу чергу від сусідів і навіть близьких людей, що за роботу за кордоном не отримали оплати! Від фінансових збитків, психологічних травм і сорому вони живуть, все більше замикаючись у собі.

Як допомогти їм вийти з цього пасивного стану і знайти своє місце в соціумі України, а головне – запобігти появі нових жертв трудового насильства? Ці функції згідно із Законом України «Про протидію торгівлі людьми» від 20 вересня 2011 року покладені на державу, а в автономії входять до компетенції структурних підрозділів, що реалізують молодіжну та сімейну політику, відповідають за здійснення процедури встановлення статусу особи, потерпілої від торгівлі людьми. В цьому році у Криму Міністерством соціальної політики України його надано чотирьом особам. Однак насправді потерпілих значно більше. Наприклад, громадською організацією «Правозахисний центр «Співдружність» їх виявлено 18. А співробітники ГУ МВС України в АРК зупинили цей злочинний бізнес у дев’яти випадках на стадії вербування в Туреччину і Кіпр для подальшого використання в наданні сексуальних послуг. 

Отже, проблема рабства простягнула своє гостре жало з пережитку далекого історичного минулого і в наш нинішній день. Обговорюючи її в Кримському прес-клубі за проектом «Спільними зусиллями влади та громади проти торгівлі людьми», що реалізується  при підтримці Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні правозахисним центром «Співдружність», голова його правління Людмила Черняк, заступник начальника управління вищої освіти і науки, молодіжної і сімейної політики Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АРК Олеся Кучман, старший уповноважений ГУ МВС України в АРК Борис Шевцов, голова Кримської республіканської організації Національної спілки журналістів України Людмила Хорошилова та інші учасники наводили конкретні факти про те, як люди, в основному молоді з неблагополучних сімей, виїжджаючи на заробітки в Туреччину і Росію, потрапляли в підприємницькі тенета рабовласництва. 

З-за кордону безплатна експлуатація людей перекочувала й на  ринок робочої сили півострова. Її жертвами нерідко стають сезонні робітники, які приїжджають із Західної України на обрізування виноградників. Засуджено насильників молодої полтавчанки, яку під виглядом роботи в барі змушували надавати сексуальні послуги. Інша молода жінка з Узбекистану, в якої  відібрали особисті документи, змушена була безплатно випікати по ночах коржі в Бахчисараї. Лише після втручання міліції та соціальних служб вона змогла повернутися додому.

Нині в Ялті триває суд над громадянином, який вербував дівчат на роботу танцівницями в Туреччині, а за свої посередницькі послуги в оформленні контрактів вимагав від них половину заробленого. Це одна з ознак, що вказує на факт споєння такого злочину, як торгівля людьми. І якщо особа визнається потерпілою від неї, вона має право на  безплатну допомогу від держави: медичну, юридичну, психологічну, фінансову, відновлення документів, надання тимчасового безпечного притулку, перекваліфікацію або набуття нової професії та працевлаштування.

На засіданні прес-клубу наводилися приклади того, як потерпілі від торгівлі людьми, пройшовши адаптацію за програмою реінтеграції, знаходили своє місце на внутрішньому ринку праці, зокрема одна з них відкрила свою перукарню. Щоб запобігти поширенню цього злочинного явища, потенційними об’єктами якого стають у першу чергу підлітки, нині в Криму в рамках проекту Українського фонду «Благополуччя дітей» проводяться безкоштовні тренінги для педагогічних працівників навчальних закладів. З метою здійснення профілактичної роботи з дітьми та їхніми батьками за програмою «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» розроблено методичний посібник «Професія. Кар’єра. Успіх», навчальні ігри «Галопом по Європах» і «Рожеві окуляри», комікси «Твоє життя – твій вибір». Діти повинні знати, як чесно і в рамках законів заробити гроші, як їх правильно витрачати, а потрапивши в сітку работорговців, уміти вибратися з неї.

Передбачається також проведення тренінгів для державних службовців з різних регіонів Криму з метою надання їм поглиблених знань щодо проблеми торгівлі людьми та навичок роботи з потерпілими від насильства. Тож будемо разом творити світ, безпечний для людини!

Валентина НАСТІНА