Ретроподорож дорогами Олександра Пушкіна – так по-кримськи, поєднавши поезію з туризмом, вирішили відзначити на півострові 190-річчя перебування тут великого російського поета. Він вперше ступив на цю землю, припливши на кораблі до Керчі. Звідти його шлях проліг до Феодосії, потім – до Гурзуфа, Ялти, Сімферополя… Це на південноморському узбережжі і сьогодні росте в Гурзуфі відомий кожному з дитинства дуб, навколо якого в поемі «Руслан і Людмила» вдень і вночі на золотому ланцюгу ходить вчений кіт. І кожен з відпочиваючих всього за кілька хвилин ходьби від моря, опинившись у тіні вічнозелених екзотичних дерев парку в англійському стилі і в будинку-музеї його імені, потрапляє в орбіту пушкінського генія і його творчості.

Першу зупинку кримський летючий десант за участю поетів з Москви і Луганська зробив у Сімферополі. Тут на улюбленому місці відпочинку його жителів – вулиці Пушкінській, де ніколи не в`януть квіти біля підніжжя пам`ятника поету, у міській бібліотеці його імені відбувся поетичний фестиваль «Кримська весна – 2010».

Автор його ідеї – артист розмовного жанру, заслужений артист Автономної Республіки Крим Аркадій Вакуленко розповів, що цього року головною ознакою традиційної щорічної зустрічі майстрів одного з найвишуканіших жанрів художньої лінгвістики стала пушкінська ліра, яка, приурочена Міжнародному дню поезії, звучала не тільки рідною для поета російською мовою, а й українською, кримськотатарською, німецькою, французькою… Покладені композитором М.Глінкою на музику такі його вірші, як «Я вас любив», «В крові горить вогонь бажань» та інші, стали всесвітньовідомими романсами. Як музичний гімн поету їх виконали студентка Кримського університету культури, мистецтв і туризму Дарія Хохлова та учень Сімферопольського музичного училища ім. П.Чайковського Денис Стєбунов.

А відкрила програму свята поезії мелодією на скрипці у супроводі фортепіано учениця цього ж училища Поліна Бондаренко, яку продовжив також на музичній ноті, прийнявши її від неї, як естафетну паличку, поет з Сімферополя Володимир Грачов. Його авторське «Послання О.Пушкіну» під гітару стало першим номером конкурсного змагання поетів, переможців якого повинні були визначити присутні в залі глядачі голосуванням картками у вигляді маленької бджілки. Поетичним символом її обрано не випадково.

- Бджоли – великі трудівниці. За їхню властивість збирати мед і приносити його у вулик вони зображені на гербі Сімферополя, - пояснила директор бібліотеки ім. О.Пушкіна Тетяна Сєгодіна. – Поетів, які своїми книгами наповнюють фонди бібліотечних установ, теж можна порівняти з бджолами. А хто з них сьогодні буде найбільш «медоносний» і майстерний у поетичній римі, дізнаємося в кінці конкурсу.

За його умовами учасники читали по два власних вірші, один з яких – пушкінської тематики. Сергій Овчаренко з Євпаторії, наприклад, звернув увагу на те, що в творчості О.Пушкіна часто зустрічається жіноче ім`я Марія. Йому він і присвятив свій вірш « Я ім`я ніжне люблю».

В Ялті довго чекали реконструкцію пушкінської альтанки. І нарешті в нинішньому році, повідомила поетеса з цього міста Тамара Єгорова, її було здійснено з відкриттям у лютому пам`ятника поету. Тепер, коли вона стоїть поряд з ним, їй здається, що дух його, як і майже два століття тому, витає над морем і серед скель, даючи волю почуттям і захоплюючим враженням від водної стихії і краси кримської природи. Втіленим у римовані строфи його впізнаємо також у віршах іншого ялтинського поета Володимира Миронова. Всі місця, пов`язані з ім`ям О.Пушкіна, - дім під кипарисами в Гурзуфі, море і небо над Аю-Дагом, Байдарські ворота і Медвідь-гора, як колись О.Пушкіна, надихають Тетяну Зикову з Сімферополя, Євгенію Матвеєву з Балаклави, Ольгу Бондаренко з Євпаторії спішити на зустріч з своїми поетичними парусами. Зв`язок поета з сьогоденням переосмислює на вулиці Пушкінській у Сімферополі Лев Рябчиков. А Леонід Ярмушевич, щоб бути поряд з пушкінськими рядками, в останньому відлунні літа в осіннє Болдіно бере квиток.

Під час вивчення слов`янської літератури творчістю О.Пушкіна, який досконало володів французькою мовою, за що мав прізвисько «француз», і саме нею написав у восьмирічному віці свій перший вірш, так захопився юрист за професією з Франції Жан Клод Фриз, що здійснив переклад на французьку мову його поеми «Бахчисарайський фонтан». Уривок цього перекладу він і прочитав на поетичному фестивалі у Сімферополі. А на завершення свого виступу зробив подарунок міській бібліотеці від культурного центру в Парижі: п`ять книг творів О.Пушкіна, виданих російською і французькою мовами у власному перекладі.

Поезія – не професія. Вона – як любов. У такому контексті говорили про неї в освоєнні єдиного пушкінського кримського простору голова Спілки російських, українських і білоруських письменників з Москви, лауреат премії ім. С.Михалкова Володимир Терехов і депутат Верховної Ради АРК Віктор Попов.

- Любов до Пушкіна об`єднує нас усіх, - сказала актриса Кримського академічного російського драматичного театру ім. М.Горького, біля входу в який стоїть пам`ятник поету, народна артистка України Світлана Кучеренко. – Ми виростаємо на його казках, віршах і проносимо свою любов до нього крізь усе життя, як Марина Цвєтаєва. Вона в Криму пройшла всіма дорогами поета і написала свою присвяту йому «Мій Пушкін».

З освідчення в коханні по-пушкінськи, прочитавши його кращі зразки на святі, розпочали свій шлях на сцену театру студенти першого курсу його школи-студії Дмитро Каретін і Євгеній Климчук. А про те, як писав О.Пушкін і як його можна трактувати сьогодні, своєрідний майстер-клас провів відомий кримськотатарський дитячий поет Нузет Умеров. Результати цього уроку поетичними строфами з пушкінськими прообразами в студентки Таврійського національного університету ім. В.Вернадського Маргарити Шитової будуть ще попереду. А поки що художнє слово в неї дзвенить струмком і весни завзяттям, любить серцем і зіркою сяє над світом.

Про рідний Крим, де легенди сплять на схилах гір і вабить, як магніт, лазурний берег, написала у своїх віршах учениця восьмого класу ЗОШ №43 Сімферополя Ганна Третьяк, а п`ятикласник Ваня Трусілов прочитав свої поезії-усмішки: про різнокольорові малюнки на асфальті у дворі, які змив дощ, і два ведмеді в зоопарку. За участь у поетичному конкурсі всіх трьох юних авторів відзначено бібліотечками книг кримських письменників.

А в номінації дорослої творчості пальму першості глядачі віддали співаній поезії Володимира Грачова. Друге місце присуджено Володимиру Миронову, третє – Нузету Умерову. Нагородою для всіх їх за перемогу в цьому фестивалі, талісманом якого була бджілка, стали баночки запашного кримського меду. Воістину свято відбулося, як за Платоном, який сказав: поет – єство легке, крилате і священне. Його продовження відбудеться протягом року в усіх містах Криму, де побував О.Пушкін, і на традиційному літньому марафоні на балконі «Я натхненно Пушкіна читаю» міської бібліотеки у Сімферополі. А восени будуть оголошені лауреати премії його імені в номінаціях «поезія» і «проза».

Як квіти на морозі демонструють нам свою стійкість, благородство і ніжність, так О.Пушкін буде завжди притягувати до себе всіх своєю високою громадянською позицією поета-патріота і лірика, своїм розкутим, сповненим любові до сутності всього земного буття віршем.