Народилася Валентина Миколаївна 27 грудня 1953 року у с. Широке (Шафранне) Сімферопольського району. У 1975 році закінчила Київський технікум легкої промисловості, працювала в якості модельєра Сімферопольської шкіряно-галантерейної фабрики, у 1995 році закінчила Харківський інститут культури, здобувши спеціальність культуролога. З 2005 року була викладачем Кримського інженерно-педагогічного інституту (КІПУ) на кафедрі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. З 2008 року працює старшим викладачем кафедри міського будівництва Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (НАПКБ).
Чимало часу та зусиль Валентина Миколаївна віддає вивченню культури народів Криму, а також екологізації, озеленінню, очищенню та ландшафтному облаштуванню. Валентина Миколаївна є автором наукових праць і проектів, серед яких авторський екологічний проект «Ріка Салгір – джерело села» (затверджений та реалізований у 2003 році), авторська програма для професіонально-технічного навчального закладу «Навчальний центр Державної служби зайнятості АР Крим» за професією «Виробник художніх виробів зі шкіри» (2003 рік), методичний посібник «Інженерна дендрологія» для студентів НАПКБ, якому надано Гриф МОН.
Крім того, її перу належить чимало статей, серед яких «Історія шкіряного ремесла у Криму» зі збірки статей кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва; «Сільський парк», «Сади та парки Криму: історія та сучасність», «Екологічний сад» зі збірки статей НАПКБ «Будівництво та техногенна безпека».
У 2004 році Валентину Шитікову було атестовано в якості майстра зі шкіри Спілкою майстрів народного мистецтва України. Валентина Миколаївна брала участь у великій кількості творчих виставок. Зокрема, у міжнародній виставці у м. Будапешт (виставковий центр «Хунгекспо», 2003 рік), українській виставці «Кримський стиль» (міста Київ, Дніпропетровськ, Львів, Кам’янець-Подільській, Донецьк, Євпаторія, Севастополь), регіональних виставках: «Культурна спадщина Криму» (2003 р., м. Судак), «Місто майстрів» (2004-2008 рр., м. Ялта), «Слов’янський вінок» (2006 р., м. Сімферополь), «День Європи» (2008-2009 рр., м. Сімферополь, 2008 р., м. Ялта), «Українська витинанка» (2009 р., м. Сімферополь, ДО «ВІКЦ»), «Натхнення» (2009 р., м. Сімферополь), «У ритмі чардашу» (2009 р., м. Сімферополь) та інших. Крім того, Валентина Михайлівна була учасником Всеукраїнського фестивалю народного мистецтва «Українська витинанка» (2008 р., м. Могильов-Подільський) та ІІІ Всеукраїнського фестивалю «Пісня – душа народу».
У творчості її надихають дерева, квіти, птахи, рідний дім, тому що це - духовні витоки. За фольклорними джерелами культур народів півострова вона створила у стилі їхніх національних традицій такі побутові речі і прикраси, як декоративні панно у рамці, у вигляді хоругви, обкладинки для фотоальбому і блокнотів, елементи одягу, сумки, футляри, різноманітні шкатулки, коробочки. Вони виконані різними художніми прийомами: аплікації, вишивки, ручного об`ємного тиснення, випалювання, плетіння...
Але особливим її натхненням є вироби у витинальної техніці. У витинанках закладена надзвичайна сила декору та образу. Як казав український художник, шукач національної істини Микола Теляженко: «Витинанка – це Витоки; Витинанка – це Знак; Витинанка – це Символ; Витинанка – це традиція; Витинанка – це Лінія і Пляма; Витинанка – це Боротьба і Гармонія; Витинанка – це Вічний Пошук; Витинанка – це Бездонне Джерело; Витинанка – це Молитва». Валентина Шитікова одна із перших в незалежній Україні пропонує витинальну техніку в декоративно-прикладних виробах зі шкіри.
