ПЕРШООСНОВА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

Кращі ідеї побудови держави – народовладдя, національно-культурне відродження, верховенство загальнолюдських цінностей, миролюбна зовнішня політика, виключне право народу на володіння і розпоряджання національним багатством ввібрала в себе Декларація про державний суверенітет України, 20-річчя з часу прийняття якої стало темою розмови за круглим столом, який відбувся в Кримському етнографічному музеї.

- Ця подія ознаменувала початок історії сучасної незалежності України, - сказав, відкриваючи засідання, заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим Едуард Гривковський. – Декларація стала фундаментальною основою для Акта проголошення незалежності України, а через нього і для Конституції України. Основні принципи Декларації були сформульовані в романтичну епоху перемін, але зберігають свою неперехідну цінність для нових поколінь. За двадцять років Україна пройшла великий шлях у своєму розвитку, результатом якого стало формування її як демократичної держави з усіма складностями відстоювання своїх економічних і політичних прав у світі. І це найголовніше наше досягнення, в якому вже нічого не може змінитися, підкреслив у своєму виступі перший заступник Постійного Представника Президента України в Криму Володимир Казарін. Як один із принципів демократії він навів приклад з власної діяльності, коли публічно висловлені ним радикальні оцінки і пропозиції, критичні зауваження на адресу українських державних діячів не стали приводом для притягнення його до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Послідовність української політики за двадцять років проявилася в забезпеченні цілісної недоторканості держави, проте питання її кордонів все ще продовжує залишатися актуальним і сьогодні, в тому числі і на Кримському півострові, сказав генеральний директор Всеукраїнського інформаційно-культурного центру Владислав Єрмаков.

Переломний етап, який наступив в історії України з прийняттям Декларації, на думку політолога Олександра Соболєва, спричинив виявлення таких негативних тенденцій, як низький рівень економічної самостійності, важкість ведення бізнесу, відсталість агрогосподарського комплексу, негативна динаміка росту населення та інші. Він вважає: це сталося тому, що нова влада втратила важелі управління економікою, допустивши перехід 60 відсотків матеріальних багатств країни в руки олігархічних груп, який призвів до погіршення рівня життя людей. Слабо розвивається малий і середній бізнес. В політичному відношенні відбувся розподіл України на Схід і Захід, як два протилежних береги Дніпра.

Нині в країні спостерігаються ознаки зміцнення української державності, спрямування владних зусиль на забезпечення економічної стабільності, реформування оподатковування, судової влади. Це дає підстави сподіватися, що Україна буде сильною розвинутою державою, рідним домом для всіх націй і народностей, які проживають у ній.

Учасники круглого столу – представники владних структур, наукових і громадських установ та організацій Автономної Республіки Крим визнали, що як і двадцять років тому, так і сьогодні факт прийняття Декларації про державний суверенітет України неоднозначно оцінюється в суспільстві. Носії різних переконань або радіють появі нової незалежної держави Європи, або жалкують за втраченим минулим, нереалізованими можливостями цих двох десятиліть.

На засіданні підтверджено, що прийняття Декларації відбулося в об`єктивних умовах. Воно стало відгуком на народні настрої епохи, відповідало прагненню більшості співвітчизників до політичних перемін. Оцінюючи досвід минулих років, зокрема, історичні передумови прийняття Декларації про державний суверенітет України, її конституційно-правовий статус і вплив на розвиток держави, місце Автономної Республіки Крим в системі визначених нею координат, виступаючі – політолог Дмитро Омельчук, депутат Верховної Ради Криму Леонід Пилунський, історик Андрій Іванець та інші висловили свої пропозиції щодо пошуку шляхів подолання протиріч, спрямування зусиль органів влади, всіх прогресивних політичних сил, громадських груп, рухів та об`єднань на забезпечення стабільного розвитку України. Їхньою спільною метою є досягнення високих стандартів життя для всіх громадян, культурне і духовне відродження нації, здоров`я майбутніх поколінь, зміцнення демократії і законності.