- ÷е не змаганн¤ з визначенн¤ кращих п≥сень ≥ њхн≥х виконавц≥в, - сказав, в≥дкриваючи його, генеральний директор центру ¬ладислав ™рмаков. Ц ÷е п≥дсумок нашоњ сп≥льноњ з нац≥онально-культурними товариствами  риму роботи з розвитку њхн≥х культур, демонстрац≥йний показ нових сцен≥чних номер≥в, розкритт¤ творчих можливостей вже в≥домих сп≥вак≥в ≥ ви¤вленн¤ нових ≥мен юних вокальних обдарувань.

≤ ¤кщо в пол≥тичному спектр≥ думок ми часто розходимос¤ у вибор≥ парт≥й, рух≥в та орган≥зац≥й, то в житт≥, за словами ректора ун≥верситету ‘евз≥ якубова, нас об`Їднують так≥ прост≥ на перший погл¤д реч≥, ¤к здача ≥спит≥в, ≥нтерес до музики ≥ спорту, улюблен≥ мелод≥њ. ¬заЇмопроникненн¤ культур мовою п≥сн≥ не т≥льки збагачуЇ людей знанн¤ми з ≥стор≥њ р≥зних народ≥в, њхн≥х нац≥ональних багатств, мов, фольклору, л≥ричних форм мистецтва ≥ музичних традиц≥й, а й п≥двищуЇ ≥нтерес до глибшого п≥знанн¤ культури власного народу.

ѕершою на сцену фестивалю вийшла студентка  римського ун≥верситету культури, мистецтв ≥ туризму, лауреат ¬сеукрањнського конкурсу молодих вокал≥ст≥в у ’арков≥ ƒ≥ана Ѕурова з п≥снею кримського композитора јндр≥¤ —идорова на слова ведучого концертноњ програми, заслуженого артиста јвтономноњ –еспубл≥ки  рим јркад≥¤ ¬акуленка ДЋелекиФ, ¤ку в≥н назвав своЇр≥дним л≥ричним г≥мном Ѕатьк≥вщин≥, прологом св¤та музично-п≥сенноњ творчост≥.

ѕ≥сл¤ украњнськоњ п≥сн≥ зазвучала р≥дк≥сна нин≥ мова одного з найдревн≥ших кор≥нних етнос≥в п≥вострова Ц кримчак≥в у виконанн≥ представниц≥ республ≥канського культурно-просв≥тницького товариства Д римчахларФ —ерв≥наз Ѕекташевоњ. –озмањт≥сть найдавн≥шого традиц≥йного р≥зновиду п≥сенноњ л≥рики ≥ виразну ритм≥зац≥ю, музичн≥сть звучанн¤ сучасного репертуару продемонстрували у своњх виступах нац≥ональними мовами в≥д  римськотатарського фонду культури  риму Ц сол≥стка ансамблю Д—оловейкиФ ‘ер≥де ≤бра≥мова ≥ Ћенара —адикова, в≥д товариств: азербайджанц≥в Ц кер≥вник ансамблю Д арабахФ √ал≥б јл≥Їв, башкир≥в ≥ татар Ц учениц¤ —≥мферопольськоњ музичноњ школи є4 ћад≥на ћассал≥нова, в≥рмен Ц ¬арду≥ ƒ≥лан¤н ≥ јрм≥не Ўакар¤н, пол¤к≥в Ц студентка “авр≥йського нац≥онального ун≥верситету ≥м. ¬.¬ернадського яна ћойсеЇва, дует у склад≥ ≤рини ѕолЇгонько та јнастас≥њ ѕлугатар, вокально-хореограф≥чний ансамбль Д в≥ткаФ —≥мферопольськоњ г≥мназ≥њ є11, Їврењв Ц ≈л≥ ѕерельман, чех≥в Ц фольклорно-п≥сенний ансамбль Д¬лтаваФ. –≥зн≥ за характером б≥лоруськ≥ п≥сн≥ Ц швидк≥ ≥ пов≥льн≥, весел≥ ≥ сумн≥, л≥ричн≥ ≥ жарт≥влив≥ об`Їднав у л≥тературно-музичн≥й композиц≥њ ¬≥тал≥й Ѕартохов з јлушти, в≥добразивши в н≥й особливост≥ нац≥ональних св¤т, традиц≥й ≥ побуту цього слов`¤нського народу.

ѕарад нац≥ональних костюм≥в, в ¤ких виступали вокал≥сти та њхн≥й хореограф≥чний супров≥д, завершило деф≥ле студент≥в  римського ≥нженерно-педагог≥чного ун≥верситету в народному вбранн≥ р≥зних етнос≥в, ¤к≥ проживають у  риму. ÷е перша колекц≥¤ з стил≥зац≥њ р≥зних народних мотив≥в у сучасному фольклорному костюм≥ третьокурсник≥в та дв≥ випускн≥ роботи. ўоб розробити њх, майбутн≥ модельЇри вивчали ≥стор≥ю нац≥онального од¤гу, зд≥йснили етнограф≥чн≥ експедиц≥њ у в≥ддален≥ населен≥ пункти п≥вострова ≥ крањни, вручну прикрасили њх вишивками, апл≥кац≥¤ми, б≥сером, монетами, китиц¤ми ≥ шнурками, вв≥бравши в платт¤х ст≥льки кольор≥в, ск≥льки њх у природ≥. ÷ей барвистий фейЇрверк багатонац≥ональноњ колористики п≥вострова став заключним акордом св¤та вокального мистецтва ≥ виконанн¤ вс≥ма його учасниками разом ≥з сол≥сткою державного вокально-хореограф≥чного ансамблю Д“авр≥¤Ф јллою ѕередер≥й п≥сн≥ Дќдна калинаФ.