|
|
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР
Свята
дата |
подія |
|
Головні православні свята у березні
11 –-16 – Масляна
Від 18-го – Великий піст
30 – Преподобного Олексія. Поминальна субота |
2 березня |
190 років від дня народження К.Д. Ушинського (1823 або 1824–1871), українського педагога, основоположника вітчизняної наукової педагогіки та школи |
3 березня |
125 років від дня народження Л.Є. Чикаленка (1888–1965), українського громадсько-політичного діяча, археолога |
5 березня |
110 років від дня народження Н.Л. Забіли (1903–1985), української письменниці
70 років від дня народження Г.Д. Клочека (1943), українського літературознавця і критика |
7 березня |
135 років від дня народження Б.М. Кустодієва (1878–1927), російського живописця і графіка
135 років від дня народження Людвига В. Яновського (1878–1921), польського історика культури і освіти |
8 березня |
Міжнародний жіночий день
Міжнародний день боротьби за права жінок і Міжнародний мир |
9 березня |
Народився Т.Г. Шевченко (1814-1861), український поет, художник, мислитель
День землевпорядника |
10 березня |
60 оків від дня народження Т.Г. Петриненка (1953), українського композитора і співака |
12 березня |
150 років від дня народження В.І. Вернадського (1863–1945), українського вченого-енциклопедиста, природознавця, мінералога, геохіміка, філософа |
13 березня |
160 років від дня народження В.В. Качановського (1853–1901), українського філолога |
15 березня |
Всесвітній день прав споживача |
17 березня |
День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення
80 років від дня народження О.С. Онищенка (1933), українського філософа |
21 березня |
Всесвітній день поезії
Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації |
21-27 березня |
Тиждень солідарності з народами, які борються проти расизму та расової дискримінації |
22 березня |
Всесвітній день водних ресурсів
170 років від дня народження М.В. Лисенка (1842–1912), українського композитора, піаніста, хорового диригента, фольклориста, громадського діяча; основоположника національної класичної музики |
23 березня |
Всесвітній метеорологічний день |
25 березня |
День служби безпеки України
100 років від дня народження В.П. Козаченка (1913–1995), українського письменника |
26 березня |
День внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ України |
27 березня |
Міжнародний день театру |
29 березня |
285 років від дня народження К.Г. Розумовського (1728–1803), гетьмана Лівобережної України |
Центр відносин України з Росією знаходиться в площині економіки
В Ялті у Лівадійському палаці відбулося п`яте засідання Українсько-Російської міждержавної комісії під головуванням Президентів України та Російської Федерації Віктора Януковича і Володимира Путіна.
Комісію, в рамках якої діють Комітет у справах економічного співробітництва, три Підкомітети: з питань безпеки, гуманітарного і міжнародного співробітництва та Підкомісія з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України, було засновано згідно із Заявою президентів двох країн від 8 травня 2005 року. Вони ж і очолюють відповідно українську та російську частини комісії.
Перше її засідання відбулося 22 грудня 2006 року, друге – 12 лютого 2008 року, третє – 17 травня 2010 року в Києві в рамках офіційного візиту в Україну Президента Роcійської Федерації Дмитра Медведєва.
Попереднє, четверте засідання Українсько-Російської міждержавної комісії відбулося 26 листопада 2010 року в Москві. На ньому особливу увагу під час переговорів було приділено перспективним напрямам поглиблення українсько-російського співробітництва в енергетичній сфері, детально розглянуто хід виконання домовленостей глав держав щодо спрощення порядку перетину українсько-російського державного кордону громадянами України та Російської Федерації, а також обговорено питання функціонування українських громадських організацій у Російській Федерації.
П`яте засідання 12 липня 2012 року розпочалося з хвилини мовчання в пам`ять про жертви повені на Кубані.
У вступному слові В.Янукович сказав, що прямий і відкритий діалог двох країн, якому властиві взаємне довір`я і повага, розвивається на основі стратегічного партнерства. У нас є про що поговорити щодо співробітництва в різних сферах діяльності, деякі з них відкоректувати з урахуванням існуючих реалій.
За підсумками 2011 року ми вийшли на рекордний рівень обсягу взаємної торгівлі – більше 55 мільярдів доларів США. Це, безперечно, дуже серйозний результат. І нам необхідно не лише зберегти позитивну динаміку, а й примножити її. При цьому ми покликані прискорити необхідну модернізацію національних економік, підвищити конкурентоздатність продукції на світових ринках. Найближчим часом нам необхідно зробити кроки для досягнення більш відчутних результатів у реалізації спільних проектів в авіабудуванні на основі взаємної вигоди та економічного прагматизму. Для цього вже виконана велика робота в галузі космосу, атомної енергетики, транспортної інфраструктури.
В.Путін у своєму виступі відзначив, що комісія давно, більше двох років не збиралася в такому складі. Для цього були об`єктивні причини. Однак нині ситуація змінилася. Україна займає четверте місце серед основних зовнішньоторговельних партнерів Росії – 6,7 відсотка від загального товарообігу. Це немало. І за цими цифрами стоїть ділове, якісне співробітництво окремих підприємств та цілих галузей економіки. Робота йде в практичному напрямку. Росія є традиційним ринком збуту для продукції військового призначення багатьох українських підприємств, а деякі російські галузі залежать від українських партнерів. Нам потрібно про ці плани поговорити дуже детально, маючи на увазі, що від цього залежить стан не лише наших Збройних Сил, а й високотехнологічних галузей економіки – авіації, космому, суднобудування.
Росія та Україна – дуже надійні партнери на міжнародному рівні. І ми б хотіли почути про нинішні пріоритети української сторони, сказав В.Путін. Ще одним важливим аспектом спільної роботи він назвав гуманітарний напрямок. У Росії проживає три мільйони етнічних українців. А якщо взяти до уваги членів їхніх сімей, то ця цифра буде набагато більшою. І всі росіяни, маючи особисті чи ділові контакти в Україні, з глибокою повагою та інтересом ставляться до української культури, мови, національних традицій українського народу.
За результатами роботи комісії президенти двох країн підписали Декларацію про зміст українсько-російського стратегічного партнерства, Спільну заяву за підсумками п`ятого засідання Українсько-Російської міждержавної комісії, Спільну заяву про делімітацію морських просторів в Азовському і Чорному морях, а також Керченській протоці. В заяві відзначається, що сторони вважають важливим проведення делімітації морських просторів у дусі дружби, добросусідства і стратегічного партнерства з урахуванням законних інтересів двох країн. Сторони мають намір забезпечити співробітництво в Азово-Керченській акваторії, включаючи стабільну роботу і розвиток Керч-Єнікальського каналу шляхом створення українсько-російської корпорації з її управління. За словами В.Путіна, в цьому документі, який практично готовий до здійснення остаточних розрахунків, залишилося допрацювати лише юридичні терміни.
Представники двох делегацій на рівні міністрів підписали ряд міждержавних угод і меморандумів у сфері економіки, енергетики, науки, торгівлі, боротьби з тероризмом та інші.
На прес-конференції, що відбулася після церемонії підписання двосторонніх документів, В.Янукович і В.Путін виступили з заявами. В них, зокрема, відзначено, що діалог на засіданні комісії був відвертим. З деяких питань його учасники і посперечалися. Центр відносин знаходиться в площині економіки. У ній закладено великий потенціал і над його розвитком робота буде продовжена. Планується створення додаткових можливостей для розширення міжрегіонального і прикордонного співробітництва. Зокрема, такий традиційний форум незабаром буде проведено в Нижньому Новгороді, а в Україні відбудуться Дні освіти і науки Росії.
На запитання журналістів про можливості перегляду вартості російського газу для України В.Путін відповів, що ціни на газ встановлено за корпоративними угодами. Ми дамо доручення, щоб галузеві компанії вдосконалювали свої відносини з партнерами. З Німеччиною, наприклад, у Росії відносини особливі. Ми їх пустили в добування газу, а вони нас – у свій трубопровідний транспорт. Це друга модель співробітництва.
Обговорювалося й багато інших питань, у тому числі домовленості щодо перебування Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму, можливості вивчення російської мови в Україні та української – в Росії. Президенти домовилися здійснити найближчим часом державні візити: Президента України – восени цього року, а Президента Росії – в 2013-у.
Завершилися всі протокольні моменти засідання комісії вже пізно – о 21-й годині. Однак, як сказав В.Янукович, президенти свою зустріч обмежувати часовими рамками не будуть. А теплий вечір, що опустився над Лівадійським палацом, був для них союзником, щоб їхні давні добрі особисті відносини трансформувалися в такої ж якості міждержавні.
Валентина НАСТІНА
Тернистий шлях кримських татар
 18.05.2012 | 09:15
Історія кримських татар почалася дуже давно, з часів утворення на півострові Кримського ханства. Традиції, мова, звичаї - все це збагачувало і вдосконалювало культуру кримських татар.
Йшли роки…Одне за одним підростали нові покоління…
Крим для мого народу став і серцем, і душею, без якого не проживе жодна людина у світі.
У 1941 році почалася Велика Вітчизняна війна. Увесь народ країни став на боротьбу проти загарбників, які хотіли захопити рідну землю. У багатьох родинах на фронт забрали синів і чоловіків. Люди готові були віддати життя за місця, де виросли.
У 1944 року 18 травня кримських татар несправедливо звинуватили за змову з фашистами і вирішили депортувати за межі Батьківщини.
Це мав бути звичайний день, але для кримських татар цей день назавжди залишиться Днем трауру. День, при згадці якого неможливо стримати сліз.
18 травня о шостій ранку біля кожного будинку стояли офіцери, які збирали людей, саджали їх у товарні вагони. Ніхто не знав, куди їх повезуть. Більшість жінок залишилися без чоловіків та синів, з маленькими дітьми на руках. На збори виділили лише 15-20 хвилин. Розгублені люди не знали,що з собою взяти, тому брали найнеобхідніше. Багато людей не доїхали навіть до половини шляху, померлих залишали на станціях. Виснажені спрагою та голодом, люди вже не надіялися на краще. І тільки спільні зусилля та підтримка допомогли вистояти нашим прадідам. Жорстоке існування в новій країні, голод, хвороби…Це робило їх сильнішими.
Кримських татар відправили в Узбекистан, Сибір і на Урал, де від холоду або спеки багато людей померли так і не дочекавшись повернення в Крим - місце, де народилися, де померли їхні предки, батьки.
У душі кожного була лише одна надія - повернутися в Крим!І ця надія давала сили жити та боротися далі за повернення на рідну землю.
Йшли роки…Підростали покоління, народжені на чужині. Їх батьки жили однією мрією – показати дітям Батьківщину! Місце, де цвіли надзвичайно красиві сади, де синє море чекало на їх повернення. Місце, де почалася історія кримських татар.
Численними зусиллями, майже через 50 років, вдалося повернутися нашим прадідам на рідну землю. Хоча для багатьох людей це так і залишилося мрією, яка до останнього була в їх душі.
Пам’ятайте та шануйте історію свого народу. Любіть свою Батьківщину, бо людина без неї – все одно, що людина без матері.
Мавіле Еннанова,
учениця девятого класу
Сімферопольської ЗОШ №38
|
