ѕрезентац≥¤ художнього альбому «Ћаутар —тепан √ригорович. ∆ивопис»
20.02.2013 | 10:01
19 лютого у в≥дд≥л≥ документ≥в з мистецтва римськоњ республ≥канськоњ установи «”н≥версальна наукова б≥бл≥отека ≥м. ≤. я. ‘ранка» в≥дбулас¤ ѕрезентац≥¤ художнього альбому «Ћаутар —тепан √ригорович. ∆ивопис», орган≥зована ћ≥н≥стерством культури ј– , римською республ≥канською установою «”н≥версальна наукова б≥бл≥отека ≥м. ≤. я. ‘ранка», ƒержавною орган≥зац≥Їю «¬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр» та —≥мферопольським науково-творчим товариством композитора ¬асил¤ Ѕезкоровайного.
“епло родинного вогнища
19.02.2013 | 09:15
ўо у житт≥ може бути дорожче родини – х≥ба що саме житт¤, ≥ щаслива та людина, життЇвий шл¤х ¤коњ супроводжуЇтьс¤теплом родинного вогнища, ¤ка завжди м≥цно тримаЇ при соб≥ це тепло, з≥гр≥ваючи себе, д≥тей, онук≥в, розповсюджуючи навкруги рад≥сть, мир ≥ спок≥й.
«ёнацтво ≥нтуњтивно шукаЇ любов≥, св≥тлого ≥ прекрасного почутт¤. ÷ей ≥деал може запропонувати ÷ерков ’ристова, тому що вона промовл¤Ї мовою любов≥»,- каже секретар —имферопольськоњ ≥ римськоњ Їпарх≥њ, насто¤тель ѕетро-ѕавл≥вського кафедрального собору, прото≥Їрей ќлександр якушечк≥н. —аме в≥н, разом з управл≥нн¤м осв≥ти —имферопольськоњ м≥ськоњ ради, виступив ≥н≥ц≥атором , вже вдруге ,проведенн¤ 14 лютого св¤та «–одинне вогнище», основною метою ¤кого Ї в≥дродженн¤ родинних традиц≥њ ≥ ц≥нностей – любов≥ ≥ в≥рност≥. ƒиректор загальноосв≥тньоњшколи є 13, експериментального учбового закладу всеукрањнського р≥вн¤ «Ўкола-центр духовно-морального супроводуродинного вихованн¤» ≤.¬.–улла ≥педагог≥чний колектив, т≥сносп≥впрацюючи з ≥н≥ц≥аторами св¤та, не т≥льки миттЇво п≥дхопили, а йвт≥лили цю ≥н≥ц≥ативу в житт¤.
ѕ≥сн≥ змалку чув у р≥дному дом≥ на ≥ровоградщин≥ ћикола ћоскаленко. оли п≥др≥с, почав ≥ сам приЇднуватис¤ до домашнього сп≥ву, виконував дуетом ≥з мамою, в ¤коњ був гарний голос, ≥ народн≥, ≥ сучасн≥ п≥сн≥. Ћюбов до них привела його в хор ≥ вокальн≥ гуртки художньоњ самод≥¤льност≥ спочатку в с≥льськ≥й школ≥, а пот≥м – у ћироцькому ветеринарному техн≥кум≥ на ињвщин≥. ¬≥н зак≥нчив с≥льськогосподарський ≥нститут у Ѕ≥л≥й ÷еркв≥, ≥ в робот≥ за фахом це п≥сенне захопленн¤ дл¤ душ≥ поступово в≥д≥йшло на другий план. ¬≥н реал≥зовував себе ¤к ветфельдшер, пот≥м – ¤к зоотехн≥к, виконував орган≥заторськ≥ функц≥њ ≥ займавс¤ технолог≥чними процесами в тваринництв≥ на посад≥ заступника генерального директора овочево-молочного тресту в риму.
÷≥ життЇстверджуюч≥ р¤дки належать поетес≥ з ™впатор≥њ ќльз≥ Ѕондаренко, ¤ка стала гостею 35-оњ л≥тературноњ в≥тальн≥ 8 лютого у ¬сеукрањнському ≥нформац≥йно-культурному центр≥.
ќльга ‘едор≥вна – член ћ≥жнац≥ональноњ —п≥лки письменник≥в риму, лауреат багатьох л≥тературних фестивал≥в, володарка престижних прем≥й, серед ¤ких – ≥м. ћ. √ум≥льова. јвторка книжок рос≥йською та украњнською мовами дл¤ дорослих та д≥тей («ƒо спогад≥в ¤ човника причалю...», «Ќа скрон¤х часу», «’очу бути..», «ƒетска¤ площадка», «ћамин≥ пом≥чники» та ≥нш.), в≥рш≥в у двох фото-поетичних альбомах про ™впатор≥ю, книжок переклад≥в («’ай лунаЇ закоханих мова»). ѓњ твори надрукован≥ на стор≥нках пров≥дних кримських пер≥одичних видань: «Ћ≥тературний рим», «„орне море», « овчег рим» та ≥нших.
ѕ≥д такою назвою у читальному зал≥ «–ос≥йський центр ≥мен≥ ќ.—. ѕушк≥на» при ”н≥версальн≥й науков≥й б≥бл≥отец≥ ≥м. ≤. ‘ранка 7 лютого з усп≥хом пройшов л≥тературно-музичний веч≥р, присв¤чений ƒню пам’¤т≥ величного творц¤ золотого стол≥тт¤ рос≥йськоњ л≥тератури за п≥дтримки ћ≥нкультури ј– та ѕредставництва –оссп≥впрац≥ в ”крањн≥ (м. —≥мферополь). ” заход≥ вз¤ли участь представники ≥нтел≥генц≥њ, студенти й викладач≥ м≥ських навчальних заклад≥в, читач≥ б≥бл≥отеки.
√ост¤м вечора представили л≥тературно-музичну композиц≥ю «ƒивний ген≥й», що висв≥тлила основн≥ под≥њ житт¤ й творчост≥ поета, у виконанн≥ студент≥в римського факультету ињвського нац≥онального ун≥верситету культури й мистецтв та —≥мферопольського музучилища ≥м. ѕетра „айковського. ƒл¤ присутн≥х звучали л≥ричн≥ твори про коханн¤, а також романси на в≥рш≥ самого поета. ¬же вмираючи, в≥н знайшов у соб≥ сили висловити сп≥вчутт¤ своњй кохан≥й. ѕушк≥н тод≥ сказав дружин≥: «Ќе носи по мен≥ жалобу». ј 29 с≥чн¤ 1837 року «поет, нев≥льник чест≥» в≥д≥йшов до ≥ншого св≥ту.
—в≥тле ≥м’¤ великого основоположника рос≥йськоњ л≥тератури й сучасноњ л≥тературноњ мови ќлександра ѕушк≥на, велике культурне значенн¤ його духовного спадку назавжди залишатьс¤ в пам’¤т≥ людей.
ѕрес-служба ƒќ «¬≤ ÷»
ƒ≥алог ≥сторик≥в
11.02.2013 | 16:00
ƒ≥алог ≥сторик≥в щодо под≥й пер≥оду в≥йн те революц≥й в ”крањн≥ та риму в 1917-1920 роках в≥дбувс¤ 8 лютого в “авр≥йському нац≥ональному ун≥верситет≥.«ах≥д був ≥н≥ц≥йований консультантом римськоњ ф≥л≥њ Ќац≥онального Ќƒ≤ украњнознавства та св≥товоњ ≥стор≥њ, членом Ќаукового товариства ≥м. “. Ўевченка јндр≥Їм ≤ванцем та п≥дтриманий деканом ≥сторичного факультету ун≥верситету ќлександром √ерценом. ¬ д≥алоз≥ вз¤ли участь ≥сторики, пол≥тологи та географи, студенти ≥сторичного та пол≥толог≥чного факультет≥в. ≤нформац≥йна п≥дтримка у його проведенн≥ була надана ¬сеукрањнським ≥нформац≥йно-культурним центром.
«устр≥ч в≥домоњ кримчацькоњ поетеси Ќ≥ни арасубазарськоњ (Ѕахши) в≥дбулас¤ з учн¤ми «ќЎ є 1 с. ольчуг≥но.
Ќ≥на ёр≥њвна розпов≥ла старшокласникам про один з найдавн≥ших народ≥в риму – кримчак≥в, познайомила њх з≥ своЇю творч≥стю, прочитавши в≥рш≥ з поетичноњ зб≥рки «‘ен≥кс».
ƒ≥ти слухали поетесу дуже уважно. ѕро те, ¤к њм необх≥дна поез≥¤, можна було в≥дчути з т≥Їњ теплоњ, душевноњ атмосфери, ¤ка панувала у зал≥. ¬≥дчувалос¤, що учн≥ ц≥Їњ школи вже давно «дружать» з поез≥Їю ≥ под≥бн≥ заходи дл¤ них – не дивина.
’от≥лос¤ б зазначити, що ц¤ чудова зустр≥ч в≥дбулас¤ завд¤ки активност≥ прац≥вник≥в ольчуг≥нського будинку культури та вчител≥в «ќЎ є 1, ¤к≥ пост≥йно шукають можливост≥ дл¤ знайомства своњх учн≥в з р≥зноман≥тною ≥ багатонац≥ональною культурою риму.≤ не дивл¤чись на в≥дносну в≥ддален≥сть селища в≥д культурних центр≥в п≥вострова, њм це вдаЇтьс¤. «ах≥д пройшов за спри¤нн¤ ƒќ «¬≤ ÷».
≈. ”меров
я в≥рш≥ наче кв≥ти збираю
07.02.2013 | 09:20
8 лютого о 15 годин≥¬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр запрошуЇ вс≥х бажаючих до Ћ≥тературноњ в≥тальн≥ на творчу зустр≥ч з членом ћ≥жнац≥ональноњ сп≥лки письменник≥в ј– ќльгою Ѕондаренко.
” ƒень пам’¤т≥ героњв рут у —≥мферопол≥ 29 с≥чн¤ проводилас¤ презентац≥¤ книги кримського ≥сторика, пол≥тичного анал≥тика й мед≥а-експерта јндр≥¤ ≤ванц¤ « римська проблема в д≥¤льност≥ ”Ќ– пер≥оду ƒиректор≥њ (к≥нець 1918-20 рок≥в)». Ќа презентац≥њ були присутн≥ науковц≥, ≥сторики, представники музењв, преса.
¬едучий заходу генеральний директор ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру ¬ладислав ™рмаков пов≥домив присутн≥м, що автор книги јндр≥й ≤ванець з юних рок≥в ц≥кавитьс¤ украњнською ≥стор≥Їю. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ ≥сторичного факультету тод≥шнього —≥мферопольського державного ун≥верситету тема розбудови ”крањнськоњ держави починаЇ дом≥нувати в його виступах, презентац≥¤х ≥ виставках. як зазначив сам автор, його прац¤ стала дл¤ нього багатор≥чним п≥дсумком, що по крупиц¤х збиравс¤ в наукових арх≥вах иЇва, —≥мферопол¤, ѕраги. ÷е перша в украњнськ≥й ≥стор≥ограф≥њ спроба подати комплексну картину пол≥тики ”Ќ– пер≥оду ƒиректор≥њ стосовно риму. ќкр≥м представленоњ загальноњ картини у прац≥ Ї нев≥дом≥ малодосл≥джен≥ стор≥нки кримськоњ ≥стор≥њ тих час≥в: д≥¤льн≥сть украњнського п≥дп≥лл¤ у врангел≥вськ≥й арм≥њ, нац≥онального руху украњнц≥в у риму в 1919-20 роки, украњнських дипломат≥в з утворенн¤ „орноморськоњ федерац≥њ, кримського представництва в иЇв≥ та боротьбу за ѕ≥вн≥чну “авр≥ю взимку 1918-1919 рок≥в. јвтор книги висловив щиру под¤ку своњм учител¤м, особливо ¬асилев≥ Ћукашу, за моральну п≥дтримку, а голов≥ громадськоњ орган≥зац≥њ « римський центр д≥лового ≥ культурного сп≥вроб≥тництва «”крањнський ƒ≥м» јндр≥Їв≥ ўекуну за ф≥нансуванн¤ книги.
ƒиректор римськоњ ф≥л≥њ Ќац≥онального Ќƒ≤ украњнознавства й всесв≥тньоњ ≥стор≥њ ¬≥ктор Ћукашенко вважаЇ, що це дуже велика ≥ серйозна робота, до ¤коњ долучилис¤ прац≥вники вказаного наукового закладу в ¤кост≥ консультант≥в. ѕорушене питанн¤ залишаЇтьс¤ актуальним дл¤ кримського рег≥ону.
√олова громадськоњ орган≥зац≥њ « римський центр д≥лового ≥ культурного сп≥вроб≥тництва «”крањнський ƒ≥м» јндр≥й ўекун зазначив, що книга ≥сторика јндр≥¤ ≤ванц¤ стала першим замовленн¤м дл¤ його п≥дприЇмства, що було засновано зовс≥м недавно. ≤ цей проект ”крањнський ƒ≥м п≥дтримав, адже про рим украњнськ≥ ≥сторики писали дуже р≥дко.
ѕредставник анал≥тично-≥нформац≥йноњ служби ѕредставництва ѕрезидента ”крањни в риму ќлег „аусов в≥дзиваЇтьс¤ про автора ¤к талановитого ≥сторика, журнал≥ста, до того ж ще й колекц≥онера. –азом вони працювали в одн≥й державн≥й структур≥ й знають дуже добре один одного.
ƒе¤к≥ критичн≥ зауваженн¤ та поради висловили на адресу книги ≥сторика доцент римського державного ≥нженерно-педагог≥чного ун≥верситету, письменник ≥ краЇзнавець ¬олодимир ѕол¤ков та директор ÷ентрального музею “авриди јндр≥й ћальг≥н.
√олова римськоњ орган≥зац≥њ наукового товариства ≥м. “араса Ўевченка академ≥к ѕетро ¬ольвач вважаЇ представлену на презентац≥њ книгу символ≥чним знаком вшануванн¤ пам’¤т≥ тих людей, без ¤ких не було б украњнськоњ державност≥. ÷е ц≥лий пласт украњнськоњ ≥стор≥њ, що конче треба досл≥дити.
ƒл¤ доцента кафедри ≥стор≥њ ”крањни “авр≥йського нац≥онального ун≥верситету ≥м. ¬.≤. ¬ернадського јнатол≥¤ ажек≥на зазначена прац¤ покриваЇ таку б≥лу пл¤му ≥стор≥њ, ¤к визначенн¤ кордон≥в ”крањни. јле другою, не менш важливою б≥лою пл¤мою залишаЇтьс¤ проблема становленн¤ кримськоњ автоном≥њ у 1990-91 роки, тобто на початку бутт¤ незалежноњ ”крањни. —аме на цю проблему скерував увагу автора кер≥вник громадськоњ орган≥зац≥њ «”крањнська громада риму» ¬ладислав ’меловський, а остаточний п≥дсумок п≥дбив пом≥чник ректора римського республ≥канського ≥нституту п≥сл¤дипломноњ осв≥ти ѕавло ¬ласенко, щоправда з г≥рким сумом: «Ќаше небажанн¤ домовл¤тис¤ було одн≥Їю з важливих причин тривалоњ в≥дсутност≥ ”крањнськоњ держави».
ќлекс≥й Ќ≤ ≤“„≈Ќ ќ
«∆»““ё –јƒ≤“» ћјё ƒќЅ–” «¬»„ ”…»
29.01.2013 | 10:35
“ворча зустр≥ч з поетесою, членом Ќац≥ональноњ —п≥лки письменник≥в ”крањни √алиною Ћитовченко в≥дбулас¤ 25 с≥чн¤ у л≥тературн≥й в≥тальн≥ ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру.
√алина √ригор≥вна народилас¤ в сел≥ –удому ињвськ≥й област≥, за осв≥тою – рад≥отехн≥к ≥ бухгалтер. “ривалий час жила в –ос≥њ, јзербайджан≥, Ћитв≥. « 1998 року - у кримському сел≥ ¬≥л≥ному Ѕахчисарайського району. ѕише украњнською мовою. јвтор поетичних зб≥рок: "Ќе займай мене, осене...", "Ћаванда на спомин" ≥ "Ўовком вишит≥ мережки". ѓњ в≥рш≥ публ≥кувалис¤ у зб≥рнику украњнських поет≥в "Ћюблю тебе, м≥й риме...", журнал≥ "ƒн≥про", газетах " римська св≥тлиц¤", "Ќародна арм≥¤" (газета ћ≥н≥стерства оборони ”крањни), "Ћ≥тературна газета"(Ћуганськ), "Ћуганський край", "Ћ≥тературний рим", јльманахах "Ћ≥ра", "—к≥ф≥¤".
–¤дками про р≥дний край поетеси в≥дкрив зустр≥ч ведучий ≥ «господар» л≥тературноњ в≥тальн≥ центру заслужений артист ј– јркад≥й ¬акуленко. ѕеред очима слухач≥в з’¤вилис¤ живописн≥ украњнськ≥ степи й лани, ¤скрав≥ жовтогар¤ч≥ чорнобривц≥ б≥л¤ батьк≥вськоњ хати, ≥ стигл≥ вишн≥ у садку… «ƒом≥вка кличе,» - щиро з≥знаЇтьс¤ читачу авторка ≥ мр≥Ї: «ћайну на чорнобривц≥ у село…».
Ќадзвичайною родзинкою у поетичному доробку √алини Ћитовченко Ї «акавказький цикл в≥рш≥в, створених поетесою у пер≥од, коли разом ≥з чолов≥ком вона жила у азербайджанському м≥ст≥ ѕерсагад. ««имова н≥ч в пустел≥», «ѕече лаваш «ейнаб-ханум», «√азель», « араван на маг≥страл≥» - у цих поетичних замальовках постають колоритн≥ образи ≥ характери людей, загадков≥ пейзаж≥ спекотноњ сх≥дноњ крањни.
јле одне з ч≥льних м≥сць у творчост≥ поетеси пос≥даЇ кримська тематика. “ут вже з’¤вл¤ютьс¤ ≥ надзвичайний «јбрикосовий св≥танок», ≥ «Ќ≥чний шторм», ≥ «–анкова молитва», ≥ ««атишш¤ у курортному м≥стечку». ј поез≥њ «Ѕахчисарайський дв≥р» ≥ «ƒв≥ перлини» п≥дкреслюють багатонац≥ональн≥сть населенн¤ п≥вострова ≥ дружбу м≥ж його народами.
ѕоетеса √алина Ћитовченко – особист≥сть з л≥ричним погл¤дом на житт¤ ≥ власним особливим св≥тосприйн¤тт¤м, ¤к≥ дивують ≥ захоплюють читача, залишаючи в нього рад≥сть ≥ неповторне в≥дчутт¤ причетност≥ до прекрасного.
√анна ќ¬јЋ№„”
—р≥бна нота Ѕ≥лоњ скел≥
21.01.2013 | 12:07
” будинку-музењ видатного рос≥йського поета ’’ стол≥тт¤ ≤лл≥ —ельв≥нського в —≥мферопол≥, в ¤кому в≥н народивс¤ в с≥м’њ кримчак≥в, в≥дбувс¤ л≥тературно-музичний веч≥р ««агадка јк- ऻ, проведений товариством « римчахлар» сп≥льно з ¬сеукрањнським ≥нформац≥йно-культурним центром. ќсновою його сценар≥ю стала поетично-п≥сенна творч≥сть кримчацькоњ поетеси Ќ≥ни Ѕакш≥, ¤кою вона немов доводить ус≥м, що пр≥звище њњ неспроста в переклад≥ з кримчацькоњ мови означаЇ «сп≥вець, розпов≥дач билин». ” н≥й живе почутт¤ нац≥ональноњ гордост≥ та причетност≥ до ≥сторичноњ дол≥ цього невеликого народу, одного з кор≥нних на п≥востров≥.
“аку назву мала година украњнознавства, присв¤чена 290 р≥чниц≥ з дн¤ народженн¤ цього видатного украњнського просв≥тител¤, гуман≥ста, ф≥лософа, поета ≥ педагога, ¤ку провели 6 грудн¤ 2012 року представники ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру сп≥льно з≥ сп≥вроб≥тниками б≥бл≥отеки-ф≥л≥њ ≥м. “.√. Ўевченка.
√ригор≥й —авич —коворода – найвидатн≥ша постать у культурному й л≥тературному житт≥ ”крањни XVIII ст., великий народний мислитель, просв≥титель ≥ письменник. ” своњх творах в≥н розвивав ц≥лий комплекс ≥дей, актуальних дл¤ свого часу, виражав передов≥ погл¤ди украњнського громад¤нства. …ого багатогранна ф≥лософська й л≥тературна творч≥сть — це останн¤ ланка в перех≥дному пер≥од≥ в≥д давньоњ украњнськоњ л≥тератури до новоњ.
√ригор≥й —коворода був всеб≥чно обдарованою людиною — ф≥лософом-мислителем, письменником, педагогом, музикантом, знавцем античност≥ й середньов≥чч¤, волод≥в к≥лькома мовами – латинською, старогрецькою, староЇврейською, польською, н≥мецькою, рос≥йською. ¬≥н пост≥йно вчивс¤, поглиблював своњ знанн¤, передаючи њх учн¤м, близьким знайомим, випадковим слухачам. ћандруючи ”крањною ≥ св≥том, в≥н ц≥кавивс¤ житт¤м, звича¤ми, мистецтвом, в≥руванн¤ми ≥нших народ≥в, вкраплював у своњ твори враженн¤ в≥д спостереженого й почутого.
” рамках заходу зав≥дувач б≥бл≥отеки Ќатал¤ аржав≥на та сп≥вроб≥тниц¤ б≥бл≥отеки Ќатал¤ —ад≥й п≥дготували розпов≥дь про житт¤ √ригор≥¤ —ковороди. ѕрисутн≥ у б≥бл≥отец≥ студенти —≥мферопольського коледжу нац≥онального ун≥верситету харчових технолог≥й зачитали в≥рш≥ видатного поета, а сп≥вроб≥тники ¬сеукрањнського центру ёл≥¤ „епеножко та ƒенис ≤ванченко продемонстрували ф≥льм «ќбличч¤ украњнськоњ ≥стор≥њ. √ригор≥й —коворода».
ёл≥¤ „≈ѕ≈Ќќ∆ ќ
Ѕезсмертний дух нац≥њ – у мов≥
—лово — то мудрост≥ пром≥нь,
слово — то думка людська
(ќлена ѕч≥лка).
ƒень украњнськоњ писемност≥ та мови в≥дзначають з 1997 року за ”казом ѕрезидента ”крањни. ўороку 9 листопада вшановують пам'¤ть ѕреподобного Ќестора Ћ≥тописц¤, ¤кого досл≥дники вважають батьком украњнськоњ словесност≥.
¬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр з нагоди цього значущого дл¤ ус≥х украњнц≥в св¤та, орган≥зував низку культурно-просв≥тницьких заход≥в у б≥бл≥отеках —≥мферопол¤.
“ак, 9 листопада 2012 року сп≥льно з≥ сп≥вроб≥тниками б≥бл≥отеки-ф≥л≥њ є 7 ≥м. “. Ўевченка представники ƒќ «¬≤ ÷» заслужений прац≥вник культури ”крањни, зав≥дувач культурно-осв≥тн≥м в≥дд≥лом Ѕогдан Ѕезкоровайний ≥ б≥бл≥отекар центру ёл≥¤ „епеножко провели годину украњнознавств૬ертайсь, р≥дна мова у серц¤ народу, у душу ¬крањни…» дл¤ учн≥в 10 класу с≥мферопольськоњ школи є18.
«ав≥дуюча б≥бл≥отекою Ќатал¤ аржав≥на звернулас¤ до учн≥в з в≥тальним словом, а Ѕогдан Ѕезкоровайний розпов≥в њм про встановленн¤ украњнськоњ мови та писемност≥. ≤люстрац≥Їю до ц≥Їњ розпов≥д≥ стала демонстрац≥¤ ф≥льму про Ќестора Ћ≥тописц¤ ≥ сучасний стан украњнськоњ мови в сусп≥льств≥, ¤кий також п≥дготували прац≥вники ¬≤ ÷.
—пец≥альними гост¤ми на цьому заход≥ були кримська поетеса, член Ќац≥ональноњ сп≥лки письменник≥в ”крањни ќльга √олубЇва та молода поетеса ¬≥ра “рифонова. ќльга √олубЇва зачитала власн≥ переклади украњнських поет≥в Ћес≥ ”крањнки, ќлександра ќлес¤, ћихайла ¬ишн¤ка з≥ своЇњ книги «—лов’¤нська душа». ј ¬≥ра “рифонова своњми ориг≥нальними ≥ самобутн≥ми в≥ршами, написаними украњнською мовою, викликала жваву зац≥кавлен≥сть серед юнацькоњ аудитор≥њ.
÷ього ж дн¤ в читальн≥й зал≥ ÷ентральноњ м≥ськоњ б≥бл≥отеки ≥м. ќ.—. ѕушк≥на в≥дбувс¤ св¤тковий зах≥д «—в≥т украњнського слова», п≥дготовлений б≥бл≥отекою також сп≥льно ≥з ¬сеукрањнським центром. Ќа нього були запрошен≥ студенти —≥мферопольського вищого профес≥йного училища ресторанного серв≥су ≥ туризму. «авд¤ки орган≥заторам молод≥ люди зд≥йснили екскурс у ≥стор≥ю украњнськоњ мови та перегл¤нули слайд-презентац≥ю «Ќетл≥нний скарб стол≥ть», познайомилис¤ ≥з п≥дготовленою сп≥вроб≥тниками б≥бл≥отеки ≥м. ќ.—.ѕушк≥на ц≥кавою книжковою виставкою-представленн¤м «„ар мови серцем в≥дчуваю».
ќкрасою вечора стали виступи в≥домих кримських поет≥в - јркад≥¤ ¬акуленка, ¬’¤чеслава Ўиколовича та –ањси ÷арьовоњ-‘орост, ¤к≥ декламували твори украњнських класик≥в ≥ власн≥ в≥рш≥. —тудентки римського ун≥верситету культури, мистецтв ≥ туризму, виконали в≥дом≥ украњнськ≥ народн≥ та естрадн≥ п≥сн≥.
ѕ≥знанн¤ св≥ту через нац≥ональне слово надзвичайно важливе, тому р≥дну мову сл≥д обер≥гати ¤к своЇ майбутнЇ, пам'¤таючи про першозначенн¤ њњ, ¤к безсмерт¤ украњнського духу, њњ р¤т≥вну, очищаючу, ц≥лющу, в≥дроджуючу властив≥сть.
ѕрес-служба ƒќ «¬≤ ÷»
ƒень ”крањнського козацтва
17.10.2012 | 11:15
” св≥тлий день ѕокрови ѕречистоњ Ѕогородиц≥ широко св¤ткуЇтьс¤ ƒень ”крањнського козацтва. ‘еномену украњнського козацтва немаЇ аналог≥в, адже саме ц¤ епоха створила глибоку багатогранну духовн≥сть, спри¤ла виробленню такого способу житт¤ украњнського етносу, ¤кий допом≥г йому вижити в умовах не т≥льки в≥дсутност≥ власноњ держави, але й за час≥в тотального знищенн¤ всього нац≥онального, самобутнього. ¬≥драдно, що сьогодн≥ великоњ ваги набуваЇ в≥дродженн¤ козацьких традиц≥й, бо це ≥ в≥дродженн¤ ”крањни.
16 жовтн¤ 2012 р. представники ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру сп≥льно з≥ сп≥вроб≥тниками б≥бл≥отеки-ф≥л≥њ є 7 ≥м. “. Ўевченка провели в≥йськово-≥сторичну годину «—кр≥зь грим≥ла ваша слава, що живе й донин≥…», присв¤чену ƒню украњнського козацтва дл¤ студент≥в —≥мферопольського коледжу Ќац≥онального ун≥верситету харчових технолог≥й. ѕоважним гостем на цьому заход≥ став представник украњнського реЇстрового козацтва, заступник командира медичноњ див≥з≥њ Ћомейко ¬≥тал≥й Ћеон≥дович. ” своЇму виступ≥ в≥н згадав звит¤жну ≥стор≥ю славного украњнського козацтва. ѕрисутн≥м в≥дкривс¤ захоплюючий св≥т «апорозькоњ —≥ч≥. ¬они д≥знались про причини виникненн¤ украњнського козацтва, про державний устр≥й озацькоњ республ≥ки, гетьман≥в, отаман≥в, ватажк≥в ≥ кошових, про боротьбу украњнського народу проти ≥ноземних поневолювач≥в; ознайомились з житт¤м ≥ побутом козак≥в, њх в≥йськовим мистецтвом ≥ системою ф≥зичного вихованн¤, з козацькими клейнодами, культурою ≥ традиц≥¤ми.
„ас ≥стор≥њ дл¤ студент≥в не пройшов даремно. ¬они подивилис¤ документальний ф≥льм з ≥стор≥њ козацтва ”крањни «≤стор≥¤ украњнського козацтва».
“ри випускники Ћьв≥вськоњ консерватор≥њ ≥м. ћ. Ћисенка, з ¤кою пов’¤зане ≥м’¤ видатноњ украњнськоњ сп≥вачки —олом≥њ рушельницькоњ, - заслужена артистка ”крањни, сол≥стка римськоњ ф≥лармон≥њ Ќатал¤ Ѕезкоровайна, заслужений прац≥вник культури ”крањни, контрабасист Ѕогдан Ѕезкоровайний ≥ п≥ан≥стка ќльга Ѕ≥рючева провели у ¬сеукрањнському ≥нформац≥йно-культурному центр≥ за участю римського ун≥верситету культури, мистецтв ≥ туризму та —≥мферопольського науково-творчого товариства композитора ¬асил¤ Ѕезкоровайного веч≥р пам’¤т≥ „¬елика серед великих”. ¬≥н присв¤чений 140-р≥ччю —. рушельницькоњ, що 23 вересн¤, в день њњ народженн¤, за значний особистий внесок у св≥тове та в≥тчизн¤не театральне мистецтво урочисто в≥дзначавс¤ зг≥дно з постановою ¬ерховноњ –ади ”крањни на державному р≥вн≥.
—еред найб≥льших сп≥вак≥в св≥ту к≥нц¤ XIX – першоњ половини XX стол≥тт¤ украњнська оперна сп≥вачка —олом≥¤ рушельницька була символом досконалост≥ ≥ неперевершеност≥. ѓњ незр≥вн¤нноњ краси л≥рико-драматичне сопрано д≥апазоном майже в три октави – р≥дк≥сне ¤вище в св≥товому оперному ≥ камерному мистецтв≥. ѓњ репертуар нал≥чував 63 парт≥њ з 61 опери 33-х композитор≥в. ѓњ неперевершений голос полонив ”крањну, –ос≥ю, ™вропу, ѕ≥вн≥чну ≥ ѕ≥вденну јмерику, ™гипет, а сп≥ваки з св≥товим ≥м’¤м - ≈нр≥ко арузо, “≥тто –уффо, ћатт≥а Ѕатт≥ст≥н≥, ‘ед≥р Ўал¤п≥н вважали за честь сп≥вати з —олом≥Їю рушельницькою. « цього приводу ≥тал≥йський поет ƒжозуе ардучч≥ написав у своЇму в≥рш≥ в 1905 роц≥: там, де проходить —олом≥¤ рушельницька, «кв≥тнуть тро¤нди ≥ сп≥вають солов’њ».
–озпочавс¤ веч≥р з демонструванн¤ документальних кадр≥в про сп≥вачку, чий голос сучасники пор≥внювали з л≥рою поета. ѕро њњ житт¤ ≥ виконавську майстерн≥сть розпов≥в Ѕ. Ѕезкоровайний, а з багатою фонограф≥чною спадщиною, ¤ка Ї частиною культурних надбань ”крањни, ознайомила присутн≥х студент≥в ≥ любител≥в музики Ќ. Ѕезкоровайна. ¬исоку школу вокального мистецтва Ћьв≥вськоњ консерватор≥њ, де навчалас¤ рушельницька, а пот≥м працювала викладачем, Ќ. Ѕезкоровайна продемонструвала виконанн¤м украњнськоњ народноњ п≥сн≥ «’усточка».
≈стафету класичного камерного сп≥ву р≥зних покол≥нь вокал≥ст≥в в≥д рушельницькоњ до Ѕезкоровайноњ, а в≥д нењ – до молод≥ продовжили њњ вихованц≥ – студенти римського ун≥верситету культури, мистецтв ≥ туризму јнтон≥на ≤ванова, ћаша ўелканова та јнастас≥¤ равченкова. ¬они виконали украњнськ≥ та рос≥йськ≥ народн≥ п≥сн≥, романси в супровод≥ концертмейстера ќ. Ѕ≥рючевоњ.
«авершивс¤ веч≥р, ¤к ≥ почавс¤, п≥снею у виконанн≥ —. рушельницькоњ. ѕрозвучав останн≥й запис ген≥альноњ виконавиц≥, зроблений з 8 по 16 кв≥тн¤ 1951 року в Ћьвов≥ спец≥ально дл¤ навчанн¤ студент≥в правильному ≥ методичному виконанню народних п≥сень. —. рушельницьк≥й тод≥ було 79 рок≥в, однак голос њњ звучав так же сильно, впевнено ≥ красиво, ¤к завжди. ¬она сп≥вала украњнську народну п≥сню ««акувала зозуленька» в обробц≥ јндр≥¤ Ўтогаренка. ≤ кожен ≥з слухач≥в зм≥г реально в≥дчути, ¤к в њњ особ≥ в св≥т≥ високо звучало украњнське вокальне ≥ музичне мистецтво.
¬алентина Ќј—“≤Ќј
ѕоетична зустр≥ч
28.09.2012 | 15:10
Ћ≥тературна в≥тальн¤ ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру 26 вересн¤ провела свою тридц¤ть другу поетичну зустр≥ч п≥д кер≥вництвом ведучого јркад≥¤ ¬акуленка. ÷ього разу њњ гостем стала ≤рина јн≥кЇЇва, член —п≥лки рос≥йських, украњнських та б≥лоруських письменник≥в ј– рим, дипломант четвертого ћ≥жнародного поетичного фестивалю в ялт≥.
ѕоетеса народилас¤ у —≥мферопол≥. ѕише в≥рш≥ з дитинства, неодноразово друкувалас¤ у колективних зб≥рниках. ќбр≥њ поетичних зац≥кавлень ≤рини јн≥кЇЇвоњ надзвичайно р≥зноман≥тн≥: в≥д м≥стичноњ, ф≥лософськоњ л≥рики до побутових, часом ≥рон≥чних в≥рш≥в. ѕрисутн≥ у л≥тературн≥й в≥тальн≥ колеги, друз≥ поетеси та сп≥вроб≥тники ¬≤ ÷ з задоволенн¤м слухали њњ л≥рику п≥д вдало п≥д≥браний в≥деор¤д слайд≥в, демонстрованих на екран≥, та музику композитора з јрм¤нська ќльги √ромозди, з ¤кою вони зовс≥м недавно познайомилис¤ ≥ потоваришували.
Ќа думку ≤рини јн≥кЇЇвоњ, поез≥¤ – це миттЇва вдача душ≥, бо в≥ршотворенн¤ приходить завжди неоч≥кувано. ѕоет – це глашатай простору, посередництвом ¤кого нев≥доме звертаЇтьс¤ до земного св≥ту. ¬ њњ творчост≥ природа завжди тонко передаЇ емоц≥йний стан людини. “ак, бездушн≥сть або холод душ≥, прожит≥ роки житт¤ виразно передаютьс¤ ос≥нн≥ми мотивами. «ахват охоплюЇ людину, коли вона бачить чар≥вну природу ѕ≥вденного узбережж¤ риму й в≥дчуваЇ солодкий присмак винограду, ≥нжиру та сухого вина на устах. —т≥йк≥сть характеру людськоњ ≥стоти протиставл¤Їтьс¤ акторству та фальш≥ душ≥, символ≥зованих у вигл¤д≥ туману, адже «перший пром≥нь розставить усе по своњх м≥сц¤х».
“ридц¤ть рок≥в тому, ще будучи д≥вчиною-п≥дл≥тком, ≤рина јн≥кЇЇЇва побувала на ѕ≥скарьовському мемор≥альному кладовищ≥ в Ћен≥нград≥. ѕобачила тис¤ч≥ могил, в ¤ких похован≥ жител≥ блокадного м≥ста, в≥дчула б≥ль ≥ горе, що випром≥нювали ц≥ могили. ¬се це заторкнуло душу д≥вчини ≥ вилилос¤ на пап≥р в≥ршем ««имового вечора на ѕ≥скарьовц≥», що чањвс¤ в њњ душ≥ тридц¤ть рок≥в.
Ѕ≥блейн≥ мотиви пробаченн¤, св¤щенноњ мудрост≥ «ав≥ту в д≥алоз≥ з землею простежуютьс¤ у в≥ршах «—урб-’ач» та «¬сепробаченн¤». –азом з тим поетеса обожнюЇ пити каву та любить свою к≥шку ƒусю!
олега-письменник Ћеон≥д ярнушевич так в≥дкликаЇтьс¤ про нењ: «ƒержава зараз закатала мистецтво в асфальт. јле кр≥зь цей асфальт пробиваЇтьс¤ кв≥тка, що невдовз≥ переросте в розк≥шний букет. я бажаю ≤рин≥ продовженн¤ њњ творчост≥. ѕиши, незважаючи на вс≥ труднощ≥!».
«а традиц≥Їю останн≥м виступив гендиректор ¬≤ ÷ ¬ладислав ™рмаков з теплими словами под¤ки.
ќлекс≥й Ќ≤ ≤“„≈Ќ ќ
ƒиплом шанованоњ людини
18.09.2012 | 13:32
“ворча зустр≥ч з поетом, прозањком, перекладачем та книговидавцем ¬алер≥Їм Ѕасировим, присв¤чена 65-р≥ччю з дн¤ його народженн¤, в≥дбулас¤ 14 вересн¤ в читальному зал≥ –” « римськотатарська б≥бл≥отека ≥м. ≤. √аспринського».
Ќа юв≥лейному вечор≥ було представлено його нову поетичну зб≥рку «Ћишь бы песн¤ мо¤ не смолкала…», перекладену англ≥йською мовою членом —п≥лки письменник≥в-перекладач≥в –ос≥њ √алиною –удь. —п≥вроб≥тники б≥бл≥отеки також виставили на своњ стенди ус≥ книги, подарован≥ власником приватного видавництва «ƒо뤻 ¬алер≥Їм Ѕасировим. “ут йому завжди стаЇ добре на душ≥. « ниги – це щаст¤. Ѕез них не можна у¤вити своЇ житт¤», - вважаЇ юв≥л¤р. ”¤в≥ть соб≥, що наприк≥нц≥ наступного року загальний тираж цього видавництва становитиме три м≥льйони екземпл¤р≥в! «а такий вагомий внесок у культурний розвиток крањни та визнанн¤ особистих заслуг в царин≥ мистецтва й л≥тератури книговидавцев≥ присвоЇно званн¤ «Ћ≥дер ”крањни» з врученн¤м ордену —р≥бна «≥рка. ј за переклад орана украњнською мовою поет отримав Ўевченк≥вську прем≥ю.
¬алер≥й улик, представник ’ерсонськоњ орган≥зац≥њ —п≥лки письменник≥в ”крањни, починав св≥й творчий шл¤х у риму. “ут працював його брат ќлександр, в≥домий письменник, ¤кому ¬алер≥й Ѕасиров неодноразово допомагав. «в≥дси т¤гнутьс¤ л≥тературн≥ зв’¤зки кримчанина Ѕасирова з письменниками ’ерсонщини.
ѕоети Ћев –¤бчиков, ћихайло √олубЇв й јбл¤з≥з ¬ел≥в прочитали юв≥л¤ров≥ в≥ршован≥ р¤дки, бажаючи вс≥л¤ких творчих усп≥х≥в, а ¬енера –¤бчикова, в≥дома поетеса, звернулас¤ до ¬алер≥¤ Ѕасирова з чудовими рубањ. –ежисер-постановник ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру јркад≥й ¬акуленко вручив письменников≥ диплом «Ўанованоњ людини»! “овариш Ѕасирова ¬алер≥й ћ≥трох≥н дивитьс¤ на нього ¤к на п≥лота, котрому не вистачаЇ гарного штурмана. —аме завд¤ки «шанован≥й людин≥» було видано три книги автора. “епл≥ прив≥танн¤ в≥д м≥н≥стра осв≥ти ≥ науки, молод≥ та спорту ј– рим ¬≥тал≥ни ƒзоз передала юв≥л¤ров≥ прац≥вник м≥н≥стерства √алина ћихайленко. ѕедагог та громадська д≥¤чка —афурЇ аджаметова вд¤чна ¬алер≥ю Ѕасирову за виданн¤ першого кримськотатарського навчального журналу «“ас≥ль». «ƒо뤻 неодноразово допомагала јбл¤з≥зу ¬ел≥Їву у виданн≥ журналу «…илдизчик» уже тут, у риму. Ќав≥ть переклад татарською канадського класика украњнського походженн¤ яра —лавутича зд≥йснювавс¤ у т≥сн≥й сп≥впрац≥ з видавництвом.
«дивував своњми словами сам юв≥л¤р: «—кладаю под¤ку тим м≥стам та люд¤м, котр≥ мене вигнали! ≤накше ¤ б не побачив риму. ¬д¤чний Ќуззетов≥ ”мерову за те, що в≥н запросив мене перењхати на кримську землю. ¬же п'¤тнадц¤ть рок≥в живу тут й ан≥трохи не жалкую».
¬алер≥й Ѕасиров неодноразово репрезентував своњ поетичн≥ твори у ¬сеукрањнському ≥нформац≥йно-культурному центр≥. ниги поет≥в та письменник≥в, виданих ним, було представлено у наш≥й орган≥зац≥њ. « усп≥хом проходила його фотовиставка. ќсобливо т≥сн≥ стосунки з видавцем маЇ редакц≥йно-видавничий в≥дд≥л ¬≤ ÷.
ЅажаЇмо юв≥л¤ров≥ ще довгих рок≥в прац≥ та д¤куЇмо за чуйн≥сть душ≥!
ќ.≤. √убар прожив пл≥дне житт¤, залишивши велику спадщину своњх роб≥т: опубл≥кував понад 420 наукових статей та навчально-методичних пос≥бник≥в, автор 16 книг: 12 монограф≥й, 5 – про ѕ. “ичину, в тому числ≥ книги написан≥ в сп≥вавторств≥ с ¬.≤. √уменюком та √.‘. ∆уковським, п≥дготував рукопис книги про трагед≥ю таланту ѕ.√. “ичини, ¤кий став ≥сторико-л≥тературним нарисом «√либока дружби теч≥¤» ≥ був виданий в 2009 роц≥ за спри¤нн¤м ƒержавноњ орган≥зац≥њ «¬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр» та дружини ћайњ ќлександр≥вни. «÷¤ книга необх≥дна студентам вуз≥в, любител¤м документал≥стики та широкому колу читач≥в, бо в≥дкриваЇ нов≥ аспекти житт¤ ѕ.√. “ичини, – в≥дм≥тив у своЇму виступ≥ зав≥дувач культурно-осв≥тнього в≥дд≥лу ¬≤ ÷ Ѕ.ћ. Ѕезкоровайний, – вона не втратила своЇњ актуальност≥ ≥ зараз».
Ќа л≥тературно-музичному вечор≥ «—м≥¤тис¤ – лиха не бо¤тис¤», присв¤ченому 90-р≥ччю з дн¤ народженн¤ ѕ. √лазового, що в≥дбувс¤ в римськ≥й республ≥канськ≥й ун≥версальн≥й науков≥й б≥бл≥отец≥ ≥м. ≤. ‘ранка, його орган≥затори – прац≥вники ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру, кафедри украњнськоњ ф≥лолог≥њ римського ≥нженерно-педагог≥чного ун≥верситету та б≥бл≥отеки сп≥льно з студентами с≥мферопольських вуз≥в зд≥йснили не лише ретроспективу творчоњ спадщини гумориста, а й проникли вглиб його см≥холог≥њ.
”крањнц≥ займали важлив≥ посади на державн≥й служб≥ в риму, вкладаючи значн≥ кошти в його економ≥чний, соц≥альний ≥ культурний розвиток. ”крањнськ≥ вчен≥ внесли вагомий вклад у створенн¤ ≥ розвиток “авр≥йського ун≥верситету, кримського арх≥ву, брали активну участь у д≥¤льност≥ “авр≥йськоњ вченоњ арх≥вноњ ком≥с≥њ. ¬ипускники навчальних заклад≥в —≥мферопол¤ стали видатними д≥¤чами науки ≥ культури. « м≥стом пов’¤зан≥ ≥мена багатьох в≥домих усьому св≥тов≥ актор≥в, ¤к≥ побували тут на гастрол¤х, письменник≥в ≥ художник≥в, що жили в ньому ≥ творили.
÷ими арх≥вними матер≥алами, оформленими на трьох стендах з фотограф≥¤ми та вит¤гами з ≥сторичних документ≥в, в≥дкриваЇтьс¤ в ћузењ ≥стор≥њ м≥ста —≥мферополь виставка «”крањнська культура в≥д минулого до сьогоденн¤». ѓњ орган≥зовано ≥ зд≥йснено презентац≥ю сп≥льно з ¬сеукрањнським ≥нформац≥йно-культурним центром напередодн≥ в≥дзначенн¤ 21-њ р≥чниц≥ Ќезалежност≥ ”крањни.
ћожна по-р≥зному ставитис¤ до творчост≥ ¬олодимира ¬исоцького, до його особистост≥, однак байдужим вона не залишаЇ н≥кого. ÷е точно. луб ÷ентральноњ м≥ськоњ б≥бл≥отеки ≥м. ќ.ѕушк≥на —≥мферопол¤ „Ћегендарний бард ’’ стол≥тт¤”, символом ¤кого Ї г≥тара з словами ¬.¬исоцького „«≥ мною г≥тара, струни до нењ в запас”, кожного року в день його смерт≥ 25 липн¤ проводить вечори пам`¤т≥. ¬ цьому роц≥ у ньому вз¤ли участь сп≥вроб≥тники ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру. ¬ б≥бл≥отец≥ було оформлено виставки книг поез≥й ≥ п≥сенних твор≥в ¬.¬исоцького „∆одною буквою не обманюю”, видань про нього „я весь у св≥тл≥, доступний вс≥м очам” ≥ фотоекспозиц≥ю „“ак усе починалос¤!”, а основою сценар≥ю обрана роль √амлета, ¤ка стала дл¤ актора ≥ сп≥вака житт¤м. ÷¤ п`Їса видатного англ≥йського драматурга ¬≥ль¤ма Ўексп≥ра з роллю, що робить людину титаном, екран≥зувалас¤ в св≥т≥ б≥льше сорока раз≥в. Ќайкращою њњ визнано у виконанн≥ рос≥йським актором ≤нокент≥Їм —моктуновським.
Ќа св≥т≥ немаЇ, мабуть, б≥льш важливого ≥ прекрасного союзу м≥ж двома людьми, ¤к с≥мейний. якщо перефразувати в≥доме англ≥йське присл≥в`¤, то можна сказати, що с≥м`¤ – фортец¤. ≤ це буде ≥стинна правда. ј ¤к њњ побудувати, ¤к знайти св≥й ключ до щаст¤, можна було д≥знатис¤ в нед≥лю з виставки, оформленоњ в хол≥ римськоњ республ≥канськоњ ун≥версальноњ науковоњ б≥бл≥отеки ≥м. ≤.‘ранка.
ѕерш за все в с≥мейному житт≥, за словами украњнського педагога ¬асил¤ —ухомлинського, треба зважати на думки, переконанн¤, почутт¤ ≥ прагненн¤ р≥дних людей. ƒл¤ цього необх≥дно читати ун≥версальн≥ книги на все житт¤: енциклопед≥њ, словники, зб≥рники перших знань про св≥т науки, техн≥ки, тварин ≥ птах≥в, загадок ≥ фокус≥в, ¤к≥ можна узагальнити одним висловом: не фонетика – п≥сн¤! ™ книги дл¤ обов`¤зкового прочитанн¤ в юн≥ роки, щоб дит¤ч≥ душ≥ лел≥¤ти в св≥т≥ краси, гри, казки, музики, малюнка, фантаз≥њ творчост≥. —еред них ¤ побачила обкладинки знайомих мен≥ з власноњ домашньоњ б≥бл≥отеки назв ≥ пр≥звищ автор≥в: «ƒва кап≥тани» ¬. авер≥на, «—талеве к≥льце» .ѕаустовського, «ƒика собака ƒ≥нго» –.‘раЇрмана, все про ≈лектрон≥ка, казки « оник-√орбоконик», ««олотий ключик або ѕригоди Ѕурат≥но» та ≥нш≥.
ƒо цих ¤скравих поличок з виставленими на них у барвистих кольорових обкладинках книгами ≥ придивл¤лис¤ найменш≥ читач≥, що прийшли разом з батьками на л≥тературну годину « рањна с≥м`њ – велика крањна». ѓњ орган≥зував ≥ пров≥в сп≥льно з прац≥вниками б≥бл≥отеки ¬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр.
—ценограф≥¤ с≥мейного портрета на фон≥ б≥бл≥отеки в зал≥ мистецтв розпочалас¤ ≥з знайомства з б≥бл≥отекарем —в≥тланою та ™вген≥Їм «агуменними, дл¤ ¤ких зовс≥м недавно звучав вес≥льний вальс ћендельсона, а фотор¤д заф≥ксував њхню першу п≥сл¤шлюбну подорож на морське узбережж¤. ѓм бажали коханн¤, злагоди ≥ взаЇмоповаги на довг≥ роки, а њхн≥й поц≥лунок п≥д оплески «√≥рко!» став в≥дпов≥ддю дл¤ присутн≥х: щаст¤ у них самих в руках.
ѕро це, ¤к н≥хто ≥нший, добре знаЇ “ет¤на √ук, мама восьми д≥тей.
- ожна с≥м`¤ зароджуЇтьс¤ з любов≥, поваги, в≥рност≥ чолов≥ка ≥ ж≥нки, - говорить вона. – « по¤вою д≥тей у мене з`¤вилас¤ не лише любов до них, перетворивши наш д≥м у велику кулю, а й велика в≥дпов≥дальн≥сть за њхню долю, розвиток њхн≥х талант≥в.
¬она, за њњ словами, спочатку ≥ не думала, що стане багатод≥тною мат≥р`ю. ѕрацювала пров≥дницею поњзда, пот≥м – у дитсадку. оли ж у нењ народилос¤ вже п`¤ть д≥тей, створила в 1988 роц≥ в —≥мферопол≥ першу на той час у колишньому —оюз≥ сп≥лку багатод≥тних матер≥в, щоб разом вир≥шувати вс≥ проблеми таких с≥мей. ѕро нењ писали в газетах, зн≥мали ф≥льми ≥ сюжети дл¤ телепередач. ≤ п≥шли до них люди, ¤к≥ мають в≥д трьох до 13-и власних д≥тей. —к≥льки доброти ≥ тепла в њхньому житт≥! який пром≥нь любов≥ струмен≥Ї з њхн≥х очей! “ак у цьому сп≥лкуванн≥ виросли ≥ њњ д≥ти. —ин —ерг≥й уже працюЇ тренером, вс≥ дочки здобули профес≥њ. Ќедавно наймолодша —в≥тлана з в≥дзнакою зак≥нчила —≥мферопольське вище училище є38, освоњвши майстерн≥сть з пошитт¤ од¤гу.
≤ сама “ет¤на √ук у цей пер≥од працювала ≥ навчалас¤ на курсах соц≥альних прац≥вник≥в при “авр≥йському нац≥ональному ун≥верситет≥ ≥м. ¬.¬ернадського, три рази побувала в Ќ≥меччин≥ з питань с≥м`њ, охорони материнства та дитинства ≥ в себе вдома приймала гостей з ’айдельберга, ¤к≥ на приклад≥ њњ родини знайомилис¤ з с≥мейними традиц≥¤ми, звича¤ми та обр¤дами украњнського народу. ј присутн≥ на зустр≥ч≥ в б≥бл≥отец≥ подивилис¤ њх у слайд-шоу, ¤кий прокоментувала ж≥нка ≥ на екран≥, ≥ в зал≥. …ого зм≥нили малюнки њњ дочки —в≥тлани, на фон≥ слайд-шоу ¤ких вона виконала сучасний спортивний танець, а пот≥м – сх≥дну хореограф≥чну композиц≥ю. « цими та ≥ншими сцен≥чними номерами вона неодноразово перемагала на всекримських творчих конкурсах багатод≥тних с≥мей. “аких звань удостоЇн≥ й ≥нш≥ учасники св¤та: ћайре ѕашаЇва - у вокальному сп≥в≥, ‘ер≥де ¬еджат – за декламуванн¤ в≥рш≥в. ј у сестер ≤рини та —в≥тлани ќсадченко, що виконали дуетом украњнськ≥ весн¤нки, перемоги ще попереду. ¬они хоч ≥ новачки на п≥дмостках сцени, але оплески за автентичний народний сп≥в уже заслужили.
” вокально-поетичн≥й мозањц≥ з вступним духовним словом отц¤ ≤оанна про с≥мейн≥ ц≥нност≥, тањнство в≥нчанн¤, любов ≥ в≥рн≥сть в≥ддзеркалено с≥м`ю ¤к основний елемент сусп≥льства, що Ї хранителем людських надбань, культури та ≥сторичноњ спадкоЇмност≥ покол≥нь. «авд¤ки њй м≥цн≥Ї ≥ розвиваЇтьс¤ держава, зростаЇ добробут людей. ” с≥м`њ – наша опора та захист. ≤ будувати њњ кожному потр≥бно самому, щоб не було порожнеч≥, щоб св≥тлом щаст¤ св≥тилис¤ в≥кна р≥дного дому.
—в¤тковий концерт, присв¤чений 67-≥й р≥чниц≥ з ƒн¤ ѕеремоги, урочисто пройшов у –” «”н≥версальна наукова б≥бл≥отека ≥мен≥ ≤.‘ранка». Ќа нього прийшли ветерани ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, студенти виш≥в —≥мферопол¤, учн≥ шк≥л.
ѕредставник —≥мферопольського м≥ського товариства жител≥в блокадного м≥ста Ћен≥нграда ≤рина урнова з неприхованим болем у голос≥ згадувала про неймов≥рн≥ труднощ≥, ¤к≥ зазнали мешканц≥ м≥ста п≥д час його героњчноњ оборони у 1941-44 роках. ќблога Ћен≥нграда була найб≥льш тривалою у пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими под≥¤ми ц≥Їњ в≥йни. «ниженн¤ норм видач≥ хл≥бу та надзвичайно холодна зима 1942 року призвели до смерт≥ шестисот тис¤ч д≥тей, п≥дл≥тк≥в та дорослих. ™диною над≥ю дл¤ жител≥в м≥ста залишалас¤ «ƒорога житт¤», що дала можлив≥сть висто¤ти у ц≥ страшн≥ роки.
ѕрив≥тати гостей прийшла кримська поетеса “ет¤на —в≥тлицька. ¬ продекламованих нею в≥ршах – рад≥сть в≥д ѕеремоги ≥ жаль за тими, хто не повернувс¤. Ќаскр≥зним лейтмотивом у в≥ршових р¤дках звучить думка про пам'¤ть, що повинна залишатис¤ в наступних покол≥нь.
Ќа думку заслуженого артиста риму јркад≥¤ ¬акуленка, в наш час дуже потр≥бн≥ люди з характером ¬асил¤ “ьорк≥на – геро¤ однойменноњ поеми ќлександра “вардовського. ћужн≥й, завжди сповнений оптим≥зму хоробрий воњн ≥ в той же час р¤довий фронтовик, в≥н пройшов ус≥ фронти в≥д —тал≥нграда до Ѕерл≥на.
„ињ ми д≥ти та онуки, де наш≥ витоки, ¤кими були пращури, що з њхнього досв≥ду можна вз¤ти в дорогу власну, народу та ”крањни ¤к держави? ¬≥дпов≥д≥ на ц≥ запитанн¤ можна знайти в нашому минулому, зокрема, в часовому в≥др≥зку под≥й, що розгорталис¤ у ѕодн≥пров`њ та риму в пер≥од з ≤≤≤ стол≥тт¤ до новоњ ери ≥ до ≤≤≤ тис¤чол≥тт¤, - стверджуЇ автор зб≥рки прозових ≥ поетичних твор≥в Дѕ≥сн¤ амазонкиФ, виданоњ в 2011 роц≥, ¬≥ктор —тус. ¬≥н сам родом ≥з цих крањв: народивс¤ в с.ћихайл≥вському, а дит¤ч≥ роки пройшли в с.“рудовому Ќовомиколањвського району «апор≥зькоњ област≥. «ак≥нчив в≥дд≥ленн¤ рад≥олог≥њ ƒн≥пропетровського механ≥чного техн≥куму ≥ ф≥лолог≥чний факультет ƒн≥пропетровського державного ун≥верситету. ѕрацював у районних пер≥одичних виданн¤х ƒн≥пропетровськоњ та «апор≥зькоњ областей.
ћераба Ц добрий день! « таким поетичним в≥танн¤м в≥дчинив двер≥ у кримськотатарську л≥тературу в 1970 роц≥ своЇю першою зб≥ркою поез≥й ДЌаврузФ –≥за ‘азил. …ого прих≥д був схожий на в≥тер з волею, мужн≥стю, в≥двагою ≥ в≥рою.
Ћ≥тературна зустр≥ч з кримським поетом ќлександром ротком в≥дбулас¤ 13 кв≥тн¤ у ¬сеукрањнському ≥нформац≥йно-культурному центр≥. ѕрив≥тати поета прийшли його колеги, друз≥, р≥дн≥. як висловивс¤ сам письменник, Ђ¤ вд¤чний јркад≥ю ќлександровичу ¬акуленков≥ [ведучий вечора Ц прим.] за цю зустр≥ч. ÷е дуже показова ≥ знакова дл¤ мене под≥¤. “ому д¤кую тим люд¤м, ¤к≥ запросили мене, бо кожноњ пТ¤тниц≥ у центр≥ в≥дбуваЇтьс¤ св¤то поез≥њ. ј ¤ за покликанн¤м Ц поетї.
” в≥домого в минулому конферансьЇ народного артиста –ад¤нського —оюзу ёр≥¤ Ѕогатикова, артиста розмовного жанру, а нин≥ Ц режисера ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру, заслуженого артиста јвтономноњ –еспубл≥ки рим јркад≥¤ ¬акуленка завжди в запас≥ Ї ц≥ла низка веселих ≥стор≥й, бувальщин та анекдот≥в дл¤ того, щоб розсм≥шити публ≥ку в перерв≥ м≥ж вокальними номерами. —м≥х, ¤к кажуть вчен≥, продовжуЇ житт¤ людин≥. јмериканський письменник ћарк “вен см≥¤вс¤, за його словами, щоб не з≥йти з розуму. ‘ранцузький президент Ўарль де √олль вважав, що його справи йдуть погано, ¤кщо за тиждень у прес≥ на нього не було жодноњ карикатури.
ƒокладн≥ше
“ворча зустр≥ч з поетесою, членом Ќац≥ональноњ —п≥лки письменник≥в ”крањни √алиною Ћитовченко в≥дбулас¤ 25 с≥чн¤ у л≥тературн≥й в≥тальн≥ ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру.
“аку назву мала година украњнознавства, присв¤чена 290 р≥чниц≥ з дн¤ народженн¤ цього видатного украњнського просв≥тител¤, гуман≥ста, ф≥лософа, поета ≥ педагога, ¤ку провели 6 грудн¤ 2012 року представники ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру сп≥льно з≥ сп≥вроб≥тниками б≥бл≥отеки-ф≥л≥њ ≥м. “.√. Ўевченка.
” св≥тлий день ѕокрови ѕречистоњ Ѕогородиц≥ широко св¤ткуЇтьс¤ ƒень ”крањнського козацтва. ‘еномену украњнського козацтва немаЇ аналог≥в, адже саме ц¤ епоха створила глибоку багатогранну духовн≥сть, спри¤ла виробленню такого способу житт¤ украњнського етносу, ¤кий допом≥г йому вижити в умовах не т≥льки в≥дсутност≥ власноњ держави, але й за час≥в тотального знищенн¤ всього нац≥онального, самобутнього. ¬≥драдно, що сьогодн≥ великоњ ваги набуваЇ в≥дродженн¤ козацьких традиц≥й, бо це ≥ в≥дродженн¤ ”крањни.
“ри випускники Ћьв≥вськоњ консерватор≥њ ≥м. ћ. Ћисенка, з ¤кою пов’¤зане ≥м’¤ видатноњ украњнськоњ сп≥вачки —олом≥њ рушельницькоњ, - заслужена артистка ”крањни, сол≥стка римськоњ ф≥лармон≥њ Ќатал¤ Ѕезкоровайна, заслужений прац≥вник культури ”крањни, контрабасист Ѕогдан Ѕезкоровайний ≥ п≥ан≥стка ќльга Ѕ≥рючева провели у ¬сеукрањнському ≥нформац≥йно-культурному центр≥ за участю римського ун≥верситету культури, мистецтв ≥ туризму та —≥мферопольського науково-творчого товариства композитора ¬асил¤ Ѕезкоровайного веч≥р пам’¤т≥ „¬елика серед великих”. ¬≥н присв¤чений 140-р≥ччю —. рушельницькоњ, що 23 вересн¤, в день њњ народженн¤, за значний особистий внесок у св≥тове та в≥тчизн¤не театральне мистецтво урочисто в≥дзначавс¤ зг≥дно з постановою ¬ерховноњ –ади ”крањни на державному р≥вн≥.
“ворча зустр≥ч з поетом, прозањком, перекладачем та книговидавцем ¬алер≥Їм Ѕасировим, присв¤чена 65-р≥ччю з дн¤ його народженн¤, в≥дбулас¤ 14 вересн¤ в читальному зал≥ –” « римськотатарська б≥бл≥отека ≥м. ≤. √аспринського».
Ќа л≥тературно-музичному вечор≥ «—м≥¤тис¤ – лиха не бо¤тис¤», присв¤ченому 90-р≥ччю з дн¤ народженн¤ ѕ. √лазового, що в≥дбувс¤ в римськ≥й республ≥канськ≥й ун≥версальн≥й науков≥й б≥бл≥отец≥ ≥м. ≤. ‘ранка, його орган≥затори – прац≥вники ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру, кафедри украњнськоњ ф≥лолог≥њ римського ≥нженерно-педагог≥чного ун≥верситету та б≥бл≥отеки сп≥льно з студентами с≥мферопольських вуз≥в зд≥йснили не лише ретроспективу творчоњ спадщини гумориста, а й проникли вглиб його см≥холог≥њ. 
”крањнц≥ займали важлив≥ посади на державн≥й служб≥ в риму, вкладаючи значн≥ кошти в його економ≥чний, соц≥альний ≥ культурний розвиток. ”крањнськ≥ вчен≥ внесли вагомий вклад у створенн¤ ≥ розвиток “авр≥йського ун≥верситету, кримського арх≥ву, брали активну участь у д≥¤льност≥ “авр≥йськоњ вченоњ арх≥вноњ ком≥с≥њ. ¬ипускники навчальних заклад≥в —≥мферопол¤ стали видатними д≥¤чами науки ≥ культури. « м≥стом пов’¤зан≥ ≥мена багатьох в≥домих усьому св≥тов≥ актор≥в, ¤к≥ побували тут на гастрол¤х, письменник≥в ≥ художник≥в, що жили в ньому ≥ творили.
09.07.2012 | 15:40
акою назвою у читальному зал≥ гуман≥тарноњ л≥тератури ”н≥версальноњ науковоњ б≥бл≥отеки ≥м. ≤.я. ‘ранка пройшов юв≥лейний творчий веч≥р л≥тературознавц¤, критика, есењста, члена Ќац≥ональноњ сп≥лки письменник≥в ”крањни ћихайла яковича ¬ишн¤ка, ¤кому в ц≥ весн¤н≥ дн≥ виповнилос¤ 75 рок≥в.
—в¤тковий концерт, присв¤чений 67-≥й р≥чниц≥ з ƒн¤ ѕеремоги, урочисто пройшов у –” «”н≥версальна наукова б≥бл≥отека ≥мен≥ ≤.‘ранка». Ќа нього прийшли ветерани ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, студенти виш≥в —≥мферопол¤, учн≥ шк≥л.
„ињ ми д≥ти та онуки, де наш≥ витоки, ¤кими були пращури, що з њхнього досв≥ду можна вз¤ти в дорогу власну, народу та ”крањни ¤к держави? ¬≥дпов≥д≥ на ц≥ запитанн¤ можна знайти в нашому минулому, зокрема, в часовому в≥др≥зку под≥й, що розгорталис¤ у ѕодн≥пров`њ та риму в пер≥од з ≤≤≤ стол≥тт¤ до новоњ ери ≥ до ≤≤≤ тис¤чол≥тт¤, - стверджуЇ автор зб≥рки прозових ≥ поетичних твор≥в Дѕ≥сн¤ амазонкиФ, виданоњ в 2011 роц≥, ¬≥ктор —тус. ¬≥н сам родом ≥з цих крањв: народивс¤ в с.ћихайл≥вському, а дит¤ч≥ роки пройшли в с.“рудовому Ќовомиколањвського району «апор≥зькоњ област≥. «ак≥нчив в≥дд≥ленн¤ рад≥олог≥њ ƒн≥пропетровського механ≥чного техн≥куму ≥ ф≥лолог≥чний факультет ƒн≥пропетровського державного ун≥верситету. ѕрацював у районних пер≥одичних виданн¤х ƒн≥пропетровськоњ та «апор≥зькоњ областей.
ћераба Ц добрий день! « таким поетичним в≥танн¤м в≥дчинив двер≥ у кримськотатарську л≥тературу в 1970 роц≥ своЇю першою зб≥ркою поез≥й ДЌаврузФ –≥за ‘азил. …ого прих≥д був схожий на в≥тер з волею, мужн≥стю, в≥двагою ≥ в≥рою.
17.04.2012 | 11:21|
01.04.2012 | 09:59|