Стукотить у грудях серце українське

27.08.2012 | 12:30

Про перебування українців на території Криму відомо з давніх часів. Під час російсько-турецьких воєн вони брали участь у боях на боці Російської імперії. Після приєднання до неї Криму багато дворян і чиновників українського походження отримали в Тавриді земельні наділи і переселили на них своїх кріпосних людей. Серед них були князі Горчакови і Долгорукови – нащадки князів Чернігівських, Мусіни-Пушкіни – катеринославські поміщики. В кінці ХУІІІ століття на півострові поселилася сім’я Перовських з родини графа Разумовського, внука останнього гетьмана України, а також нащадки гетьманів: Полуботка – Г.Милорадович та Апостола – І.Муравйов-Апостол.

Українці займали важливі посади на державній службі в Криму, вкладаючи значні кошти в його економічний, соціальний і культурний розвиток. Українські вчені внесли вагомий вклад у створення і розвиток Таврійського  університету, кримського архіву, брали активну участь у діяльності Таврійської вченої архівної комісії. Випускники навчальних закладів Сімферополя стали видатними діячами науки і культури. З містом пов’язані імена багатьох відомих усьому світові акторів, які побували тут на гастролях, письменників і художників, що жили в ньому і творили.

Цими архівними матеріалами, оформленими на трьох стендах з фотографіями та витягами з історичних документів, відкривається в Музеї історії міста Сімферополь виставка «Українська культура від минулого до сьогодення». Її організовано і здійснено презентацію спільно з Всеукраїнським інформаційно-культурним центром напередодні відзначення   21-ї річниці Незалежності України.

- Кожного року до цієї дати ми проводимо своєрідну ревізію з показом нових експонатів, - сказала директор музею Ірина Вдовиченко. – У минулому році, наприклад, здійснено огляд потужностей міських підприємств, а нинішню виставку присвятили відомим українцям Сімферополя – політикам, діячам мистецтва, культури та освіти.

Експозиція складається з трьох частин. У першій, розміщеній біля входу в заклад, на трьох стендах оформлені результати досліджень з різних джерел – архівів, книг, приватних колекцій, які здійснила науковий співробітник музею Людмила В’юницька. Розглядаючи їх, я побачила багато відомих з шкільних і вузівських навчальних програм історичних осіб, які є гордістю держави. Наприклад, В.Долгоруков (Кримський) – генерал-аншеф, нащадок князів Чернігівських, у 1771 році командував 2-ю Російською армією, табір якої знаходився поблизу Ак-Мечеті. В її складі воював із загоном козаків полковник Запорізької Січі А.Ковпак.

Дорожні замітки про Крим написав дипломат і письменник І.Муравйов-Апостол. На півострові побували класик російської та української літератури Микола Гоголь, командир громадянської війни в Україні Микола Щорс. Українська співачка Оксана Петрусенко – родом з Балаклави. Одним з організаторів у 1913 році в Сімферополі помолого-садівничої станції був плодівник-селекціонер Лев Симиренко. Таврійський університет у 1920 – 1921 роках очолював природознавець, перший президент Української академії наук Володимир Вернадський, а в 1922 – 1944 роках у Сімферополі працював академік батального живопису, педагог Микола Самокиш. Дім, де він жив, нині є пам’ятником історії та культури.

У центрі другої частини виставки, розміщеної в експозиційному залі, знаходиться колекція виробів знаменитої української вишивальниці, Героя України, заслуженого майстра народної творчості України Віри Роїк. Їх подарував для діючого на постійній основі в музеї куточка майстрині її син Вадим Роїк. Він  після смерті матері продовжує її справу з пропаганди української народної культури в Криму, організовує виставки вишитих нею декоративних виробів та її учнів, проводить конкурси. Сам він за високий  професіоналізм і діяльність з розбудови Української держави удостоєний звань заслуженого працівника транспорту України та Автономної Республіки Крим.

Експозицію Віри Роїк з її колекцією сувенірних наперстків доповнюють вишивки народних майстрів з різних регіонів Криму, предмети народного побуту і гончарної кераміки  60-х років ХХ століття та виставка книг про українську культуру з особистої бібліотеки колишнього професора Таврійського національного університету ім. В.Вернадського Олександра Губаря.

Продовжують мистецьку палітру на виставці чудові куточки живописної української природи на картинах кримського художника Миколи Лядовського: «Над рікою», «Тала вода», «Травнева зелень», «Перед святом», «Старий дім», «Ганок» та інші. Цю серію «Седнівські пейзажі» він створив, виїжджаючи кожної весни на натюрні етюди в містечко Седнів Чернігівської області, де знаходиться творча база Національної спілки художників України.

Третя частина виставки присвячена українцям, які живуть сьогодні в Сімферополі і відомі його жителям своєю активною діяльністю в різних сферах. На стендах і в скляних вітринах розміщено книги, нотні збірники, афіші, компакт-диски, буклети, нагороди та інші матеріали, в яких розкриваються творчі здобутки відомої концертно-оперної співачки, заслуженої артистки України, солістки Кримської філармонії Наталі Безкоровайної, нагородженої орденом княгині Ольги, професора і театрознавця Віктора Гуменюка, поета Данила Кононенка, письменника Івана Мельникова, журналіста Віктора Качули, художниці Тетяни Шевченко та інших. Багато з них були присутні в залі і своїми виступами доповнили розповідь ведучої презентаційної програми – наукового співробітника музею Віри Карпової та кадри слайд-шоу. В ньому демонструвалися фотоматеріали з інтернет-сайту Всеукраїнського інформаційно-культурного центру, на якому, починаючи з 2008 року, розміщено нариси та зарисовки про більш як сімдесят  відомих людей Криму.

               Один із героїв цієї розповіді – Анатолій Ковальський, активний громадський діяч, талановитий фотохудожник, очолює Кримське відділення громадської організації «Зелена планета Крим», є доцентом Кримського агротехнологічного університету. Він вважає, що минуле України ще не повністю досліджено і вивчено. Треба, на його думку, подивитися у всіх архівах на нього так, як було в дійсності, а не в коментарях ідеологів різних політичних спрямувань.

               Про білі плями в історії України, про спорідненість людей, які підставляють один одному плече, засаджують трояндами вулиці, відкривають свої духовні острови, матеріалізуючи вічне прагнення до процвітання і багатства рідної землі, публікуються матеріали в єдиній україномовній газеті автономії «Кримська світлиця», яка в грудні нинішнього  року буде відзначати 20-річчя з часу виходу першого номера. Її редактор Віктор Качула, заслужений журналіст України, автор і виконавець власних пісень, частина з яких записана ним з дочкою Юлією, студенткою Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, на компакт-диску «Може, мамо, я хоч трохи кращим світ зроблю!», розповів, що в цьому році редакція продовжила багаторічну практику спілкування з читачами проведенням різноманітних акцій, фестивалів і конкурсів з розіграшем ноутбука і дитячого велосипеда для наймолодших громадських авторів.

               В кількох останніх номерах газети «Кримська світлиця» друкується з продовженням оповідання дитячого письменника Івана Мельникова «Вірність клятві». Військовий хірург, журналіст, письменник, автор 28 книг про дітей-героїв Великої Вітчизняної війни, серед яких – «Їм не вручали повісток…», «Сини ідуть у бій», «Вони захищали Вітчизну» та інших, він у своєму виступі розповів про те, як у перші повоєнні роки  після фронту і служби в армії приїхав у Крим, працював на спорудженні Сімферопольського водосховища. Коли роботи були закінчені, подав заявку на цілину. Однак його меліоративний загін з 80 чоловік не пускали - люди потрібні були тут. Тоді він через ЦК комсомолу України все-таки добився путівки на ударну будову країни.

               Після обводнення цілинних земель Казахстану повернувся назад у Крим. Працював лікарем, писав книги і поступово, рік за роком,  відтворював у документально-художньому вигляді хронологію подвигу п’ятдесяти дітей і підлітків у боротьбі з фашистськими загарбниками. Всього їх в історії  війни  налічується близько двохсот. За цей літературний труд письменник став лауреатом Премії АРК, дипломантом Міжнародної академії наук педагогічної освіти  Російської Федерації, заслуженим працівником культури АРК. Йому присвоєно звання почесного громадянина міста Старий Крим.

               - Треба кожному мати в своєму житті мету і  наполегливо до неї йти, - переконана співачка Наталя Безкоровайна. – І успіх обов’язково прийде.

               Вона багато що в своїй професійній діяльності зробила з приставкою «вперше». Першою з Криму здійснила запис світової вокальної класики, який ввійшов у золоту колекцію держави, відкрила для українського слухача вокальні перлини – солоспіви талановитого українського композитора Василя Безкоровайного, який творив музику в еміграції у США. У 2011 році за популяризацію української пісні співачка удостоєна високої музичної нагороди «Крим ТВ». А на відкритті виставки в музеї вона виконала арію Наталки з опери Миколи Лисенка «Наталка Полтавка».

               До цього музичного акорду свята приєднався бандурист Володимир Сухенко, у виконанні якого прозвучали  народні пісні «Ой чий то кінь стоїть» та «Ішов козак потайком». Ніжні та замріяні, дзвінкі та радісні, українські пісні полюбилися людям. Від них, за словами поета Василя Симоненка, стукотить у грудях грудочка любимої землі.

Валентина НАСТІНА