***Всеукраїнський інформаційно-культурний центр***

У перший день триденного конкурсного марафону «Ми – діти твої, Україно!» в номінації «вокал» зал Кримської республіканської універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка був переповнений. Заявок від солістів та ансамблів надійшло більше тридцяти, прибуло понад сімдесят учасників, а підтримати їх перед виходом на сцену прийшли їхні педагоги, батьки, друзі та однокласники.

Епіграфом до фестивалю-конкурсу «Ми – діти твої, Україно!», який шостий раз проводиться в цьому році у Криму, можна поставити вірш Ліни Костенко «Крила». Він не лише прозвучав у змаганні читців, а й за своїм змістом чи не найкраще розкриває суть фестивалю, основна мета якого – сприяння розвитку творчих здібностей учнів навчальних закладів, вдосконалення навичок володіння українською мовою, виховання в них духовності, патріотичних та естетичних почуттів, любові до мелодійної української мови та пісні.

З метою збереження, відродження і розвитку культур народів АРК, культурного обміну між національно-культурними товариствами, гармонізації міжнаціональних відносин, проведення просвітницької роботи серед молодого покоління, спрямованого на виховання почуття приналежності до історії, культури і життя народу, розвиток національної свідомості етнічних груп Криму Державна організація «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр» (ДО «ВІКЦ») проводить заходи, які знайомлять населення Криму з традиціями і святами різних етносів, що населяють Кримський півострів.

Презентація рекламного дитячого модельного агентства "Задзеркалля" відбулася в Євпаторії. Юні моделі віком від 4 до 15 років продемонстрували авангардні костюми і стильний дитячий одяг. Вони здійснили дефіле "Візитка" і "Авангард", створили творчі образи "Полонез" і "Місто казки". У концертній програмі виступила кримчацька група "Рувшан" ("Радість") Театру танцю народів світу "Мозаїка" під керівництвом кавалера почесного знака України, золотого призера міжнародних тюркських фестивалів Т. Садовської. Юним моделям вручено дипломи за участь у презентації,і м'які іграшки Євпаторійської фабрики "ПП Іполітова", косметичні набори, а також дисконтні карти для відвідування розважальних центрів "Колізей" і "Динопарк".

Із підмостків «Червоної рути» – на велику сцену

Від

бірковий конкурс XIII Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута», який проводиться з 31 березня по 9 грудня 2012 року при підтримці Державного комітету телебачення та радіомовлення України відбувся в Сімферопольському музичному училищі ім. П. Чайковського. Змагання кримських виконавців проходили при підтримці Верховної Ради, Ради міністрів та Міністерства культури АР Крим. Співорганізатори – Республіканський навчально-методичний центр культури і мистецтв.

Щиру подяку висловлено державній організації «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр» за допомогу в анонсуванні та висвітленні конкурсу, мета якого – здійснення цілеспрямованого пошуку молодих обдарованих виконавців по всій Україні, зокрема, в глибинці, відкриття нових імен і виведення їх на велику сцену.

XIII щорічний міжнародний музичний конкурс «Синій птах» відбувся з 28 квітня по 3 травня 2012 року в Криму під патронатом Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Його художній керівник Андрій Терещенко та виконавчий директор Анастасія Терещенко розповіли, що конкурс проводиться з 2000 року і має академічний напрямок. Конкурсні прослуховування відбуваються для солістів – у номінаціях фортепіано, струнно-смичкові та народні інструменти, духові та ударні інструменти, вокал; для колективів – у номінації ансамблі та в інтернет-номінації «Гармонія-WEB».

Конкурс на створення пам’ятника на могилі Героя України

До уваги архітекторів, дизайнерів, художників і скульпторів! Родина Роїк Віри Сергіївни спільно з ДО «ВІКЦ», Кримською організацією НСХУ і редакцією газети «Кримська світлиця» оголошують конкурс на створення пам’ятника на могилі Героя України, заслуженого майстра народної творчості України, Роїк Віри Сергіївни.

Для ознайомлення кримчан з кращими українськими народними піснями, вокальними творами літературного походження, які протягом століть хвилюють серця людей, збагачують їхній духовний світ, віддзеркалюють історію та культуру держави, Наталя Безкоровайна більше п`ятнадцяти років проводить щорічно у Білій залі філармонії сольні концерти „Перлини української музики”. Свою цьогорічну концертну програму вона розпочала улюбленою піснею „Ой не світи, місяченьку”, яку співала ще в дитинстві разом із своїм батьком – художником Степаном Григоровичем Лаутаром.

Вечір спогадів «Залишаюся з вами», присвячений 80-річному ювілею народного артиста СРСР, народного артиста України Юрія Богатикова відбувся 28 лютого в КРЗ «Універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка». У програмі вечора взяли участь заступник міністра культури АР Крим Аріна Новосельська, член Національної спілки письменників України Ольга Голубєва, заслужений робітник культури АР Крим Олександр Єрмачков, гендиректор Кримської державної філармонії Ернст Юдицький, народна артистка України Олена Басаргіна, директор Сімферопольського музучилища ім. П.І. Чайковського Олександр Яцків, заслужений артист АР Крим Аркадій Вакуленко, а також письменники, композитори, творча молодь.

Перейти

У концертному залі СДМШ № 1 ім. С.В. Рахманінова 18 лютого відбувся вечір пам'яті відмінників народної освіти, заслужених педагогів, художнього керівника ансамблю пісні і танцю Палацу піонерів Степана Карпенка та головного хормейстра Алевтини Карпенко.

Перейти

Презентація каталогу «Автографи пам’яті» зі скарбниці кримського композитора, заслуженого діяча мистецтв АРК В’ячеслава Боброва відбулася 9 лютого в бібліотеці ім. І.Гаспринського. Більше п’ятдесяти автографів видатних людей розміщено за тематичними розділами: музиканти-виконавці, співаки, артисти, поети і майстри естради. Серед них – Л. Коган, М. Растропович, А. Райкін, В. Лановий, Л.Утьосов, О. Пахмутова, М. Жванецький, М. Есамбаєв та інші. У яскраво оформленому збірнику, скомпонованому Марією Кудрею, також подано й музикознавчі статті В’ячеслава Боброва, надруковані в різні часи на сторінках газет.

Перейти

Літературно-музичний вечір «Образ, бережно хранимый», присвячений Дню пам’яті Пушкіна, відбувся 9 лютого в читальному залі «Російський центр ім. О.С. Пушкіна» КРЗ «Універсальна наукова бібліотека ім. І.Я. Франка».

Перейти

Восьмий Міжнародний конкурс молодих піаністів ім. А. Караманова відкрився 11 листопада в Сімферопольському музичному училищі ім. П. Чайковського. П'ятнадцять років тому назад було проведено перший конкурс, про який захоплено писали в усьому світі. Багато лауреатів перемагало на престижних іноземних конкурсах, починаючи саме тут.

Перейти

Дні сучасного угорського кіно у Криму

25-27 жовтня у ЦКБ «Космос» у Сімферополі завдяки Посольству Угорщини в Україні, яке люб’язно погодилося надати фільми, відбуватиметься фестиваль сучасного угорського кіно. Організаторами фестивалю виступили Почесне консульство Угорщини у Криму, Міністерство культури АРК, Кримське угорське товариство, Реском АРК з інформації, ДТРК «Крим» за фінансової підтримки OTP банку та АРТМЕДІА.

Нарешті за багато років кримські глядачі мають можливість познайомитися з новими іменами сучасного угорського кінематографу, подивитися фільми, визнані на Міжнародних фестивалях. Адже на сьогодні колись улюблене радянськими кіноглядачами угорське кіно сприймається як екзотика, котру хіба що можна подивитися на фестивалях та в Інтернеті.

14 жовтня 2012 року світова спільнота визначатиме 100-річний юбілей Угорського кінематографу, що веде свій відлік з прем’єри фільму «Сьогодні й завтра».

Знайомство радянського кіноглядача з угорським кіно розпочалося ще у 50-ті роки, коли на екранах показували фільми «Карусель», «Пан учитель Ганібал», «Анна Ейдеш» Золтана Фабрі, «Дім під скелями» Кароя Макка, «Кухоль пива» Фелікса Маріашші, що так цінуються справжніми естетами кіно. Пізніше на сцену кінематографу виступили такі видатні режисери, як Миклош Янчо, Андраш Ковач, Іштван Сабо та Ференц Коші. На думку заступника Посла Угорщини в Україні Миклоша Мораца, такі фільми допомагають зрозуміти світобачення угорців, душу цього народу.

Декілька сучасних кінострічок угорських режисерів чекають на гостей фестивалю: комедія Тамаша Коменьфі «Лафа» про невдалу спробу одного з мешканців угорського села звести рахунок з життям, що дістала нагороду на «Фестивалі європейських посмішок»; комедія «Паніка», відзначена на МКФ незалежного кіно WorldFest, Х’юстон нагородою Gold Remi, про життя бізнес-леді, яка одного разу прокинулася вранці та зрозуміла, що треба негайно змінювати своє життя; а також біографічна драма «Емігрант» Іштвана Дардаї та Дьордя Салаї про життя всесвітньо відомого угорського письменника й журналіста Шандора Мараї.

Такими рядками розпочався V Всекримський фестиваль ”Пісня – душа народу” у концертному залі Кримської республіканської установи „Універсальна наукова бібліотека ім. І.Я.Франка”.

Організували його Державна організація „Всеукраїнський інформаційно-культурний центр” (ДО „ВІКЦ”), Управляння з питань міжнаціональних відносин і депортованих громадян Сімферопольської міської ради і КРУ „Універсальна наукова бібліотека ім. І.Я.Франка”.

Традиційно щоосені Всеукраїнський центр збирає кримські національно-культурні товариства на пісенний гала-концерт, який проходить під гаслом „Через культуру – до миру та міжнаціональної злагоди”, адже метою фестивалю є гармонізація міжнаціональних відносин, сприяння об’єднанню багатонаціональних культур півострова, формування поваги і толерантності між етносами, що населяють Крим.

„Цей фестиваль – є підсумком нашої плідної співпраці з національно-культурними товариствами,” – зазначив у своєму вітальному виступі генеральний директор Державної організації „Всеукраїнський інформаційно-культурний центр.

Цього року організатори охопили та запросили до участі представників багатьох національно-культурних товариств Криму. На сцені бібліотеки свої виступи представили українська громада Криму, Асоціація „Російський культурний центр”, Товариство поляків Криму, Громадська організація „Союз білорусів Криму”, Громадська організація „Кримська республіканська асоціація татар Поволжя «Ідель»”, Республіканська федерація татар і башкир Криму, Товариство депортованих болгар імені братів Стоянових, Сімферопольське караїмське товариство „Чокрак”, Кримське республіканське єврейське товариство „Яд-Езра” („Рука допомоги”), Кримське вірменське товариство, Республіканське товариство німців Криму „Відергебурт” („Відродження”), Кримськотатарський фонд культури Криму.

По закінченню концертної програми всі учасники V Всекримського фестивалю ”Пісня – душа народу” були нагороджені подяками і пам’ятними подарунками від спонсора – виробничо-торгівельної фірми „Тюльпан” (директор Ібраім Абдуллаєв).

Пісні рідними мовами лунали в теплій атмосфері дружби і порозуміння, ще раз підтверджуючи те, що Крим – наш спільний дім.

«Ми – діти твої, Україно!». Фестиваль був організований Державною організацією «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр» і відбувся за підтримки Кримської Республіканської Організації Української Республіканської Партії «Собор», Партії регіонів, товариства «Україна-Світ» та Національного олімпійського комітету України.

Перейти

Вечір пам’яті Сабріє Ереджепової. Захід, присвячений широковідомій, талановитій кримськотатарській співачці Сабріє Ереджеповій, століття від дня народження якої буде відзначати громадськість Криму в 2012 році, відбулося 23 липня 2010р. у м. Бахчисараї в музеї І.Гаспринського.

Перейти

КРАСА ПОЧУТТІВ У ПІСНІ. У кожної з більш як ста етнічних груп, що проживають у Криму, свої народні традиції, звичаї, казки, прислів`я, національні костюми та орнаменти, музичні інструменти і пісні. Любов народу до пісні природна, як у рослини потреба тепла, потяг ростками до сонця.

Перейти

МУЗИКИ ІСТОРІЯ І ВІЧНА ЛЮБОВ. - Коли я вперше зіграла на фортепіано вокальний твір „Затремтіли струни” нового тоді для мене композитора Василя Безкоровайного, то зрозуміла, що він написаний ніби для мене.

Перейти

СПОМИНИ З ГІР. Ще студентом Львівської консерваторії Богдан Безкоровайний, перемикаючи частоти радіоприймача, почув на одній з іноземних радіохвиль мелодію з виразними українськими мотивами.

Перейти

«Може, мамо, я хоч трохи кращим світ зроблю!». В Державній організації «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр» (ДО «ВІКЦ») відбулася презентація першого диска авторських пісень Юлії та Віктора Качули «Може, мамо, я хоч трохи кращим світ зроблю!».

Перейти

Дні сучасного угорського кіно у Криму