Скарбниця духовності в українській пісні

           01.04.2012 | 12:01|

Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність,  своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?.. – писав Олександр Довженко. У світі її справедливо порівнюють із найбуйнішою і найзапашнішою гілкою на дереві всесвітньої музичної культури.

- Українська пісня – це молитва з її переживаннями та емоційними настроями, - говорить заслужена артистка України, лауреат Премії Автономної Республіки Крим,  солістка Кримської філармонії Наталя Безкоровайна, в репертуарі якої налічується понад триста творів світового вокального мистецтва, більша половина з яких – українські.

Для ознайомлення кримчан з кращими українськими народними піснями, вокальними творами літературного походження, які протягом століть хвилюють серця людей, збагачують їхній духовний світ, віддзеркалюють  історію та культуру держави, співачка більше п`ятнадцяти років проводить щорічно у Білій залі філармонії сольні концерти „Перлини української музики”. Свою цьогорічну концертну програму вона розпочала улюбленою піснею „Ой не світи, місяченьку”, яку  співала ще в дитинстві разом із своїм батьком – художником Степаном Григоровичем Лаутаром.

Українські народні пісні розкривають внутрішній стан людини, передають її почуття, глибину кохання, різноманітні мінливі настрої та веселу вдачу українського народу. Частина з них входить до сольного компакт-диску Наталі Безкоровайної „Народжена вогнем”, на якому записано 23 різножанрових твори – оперні арії, романси та народні мелодії під акомпанемент симфонічного оркестру та оркестру народних інструментів Національної радіокомпанії України. Його, зокрема, високо оцінив славетний український співак, Герой України, народний артист України Дмитро Гнатюк.

Співачка першою в Україні відкрила слухачам сім солоспівів українського композитора Василя Безкоровайного, ім`я якого після довгих років забуття після Другої світової війни знову повертається з-за кордону в Україну. 130-річчя з дня його народження широко відзначалося всією громадськістю країни в 2010 році. Створене в 1999 році Сімферопольське науково-творче товариство композитора, яке очолює представник сучасного покоління його родини, заслужений працівник культури України, завідувач культурно-освітнього відділу Всеукраїнського інформаційно-культурного центру Богдан Безкоровайний, розшукало весь музичний архів Василя Безкоровайного, а це – понад триста різножанрових творів, створених ним до війни в Україні та під час проживання і роботи в еміграції у Сполучених Штатах Америки. Товариство видало кілька  нотних збірників, випустило ліцензійний компакт-диск „Затремтіли струни”, що ввійшов до золотого фонду української музичної культури. Ним проведено при сприянні зятя композитора, доктора медицини Євгена Стецьківа 45 благодійних концертів у різних містах України. Нині цю мистецько-просвітницьку місію продовжують виконувати внуки композитора – Рома Стецьків-Лонг та Андрій Стецьків.

Музику Василя Безкоровайного за мелодизмом і внутрішнім змістом порівнюють з творчістю таких геніальних композиторів, як Сергій Рахманінов і Франц Шуберт. І його забуті та маловідомі твори  знову зазвучали в багатому розмаїтті сучасної національної української культури. Наталя Безкоровайна в супроводі концертмейстера Тетяни Єрмакової виконала солоспіви „Затремтіли струни” на слова Олександра Олеся та „Де ж ти, листочку?” на слова Богдана Лепкого. Хорові твори композитора – „Народним лицарям” на слова Олександра Олеся і „Лагідні весняні ночі” на слова Лесі Українки прозвучали у виконанні хору Кримського університету культури, мистецтв і туризму під керівництвом заслуженого працівника культури України Катерини Альохіної, а студент п`ятого курсу Федір Марченко заспівав романс „Сон” на слова Тараса Шевченка.

Багато своїх творів В.Безкоровайний присвятив королеві музики – скрипці. Їх виконували відомі музиканти, серед яких – скрипаль із світовою славою Роман Придаткевич. У концерті в Сімферополі „Українську рапсодію” композитора віртуозно заграв кримський скрипаль Ібраім Арабаджиєв. А у виконанні лауреата міжнародних конкурсів Олени Картелішевої прозвучали фортепіанні композиції „Спомини з гір” і „Думка соль мінор”.

Передані в них мотиви туги за батьківщиною перекликаються з творами іншого українського композитора – Семена Гулака-Артемовського, зокрема, звучать у романсі Оксани з опери „Запорожець за Дунаєм” та в українській народній пісні в обробці Леоніда Кауфмана „Спать мені не хочеться”, які виконала Н.Безкоровайна.

Завершив концертну програму „Перлини української музики”, режисер-постановник якої – Богдан Безкоровайний, а вів артист Євген Овсянников, виступ  дитячого фольклорного колективу „Радониця” під керівництвом Олени Політнєвої, якому аплодували на багатьох сценах світу – у Франції, Німеччині, Польщі за мистецтво, що корінням своїм сягає в глибоку давнину слов`янських народів. Виконані ним календарні пісні „Веснянка”, „Пташок викликаєм” та „Ой у полі криниченька” сповістили та обрядово привітали прихід на півострів весни.

- Концерт берегині української пісні Наталі Степанівни Безкоровайної – це ковток свіжого цілющого повітря, - сказала після його закінчення одна з глядачок. – Він продемонстрував у Криму високе вокальне українське мистецтво, що надихає людей на добро і віру в краще майбутнє.

Датський поет і філолог Тор Ланге назвав українську пісню найкращою і найніжнішою поезією в усьому світі. Знайомство з цією скарбницею здатне надати глибоку естетичну насолоду людині будь-якої культури.

Співайте! І тоді світ здаватиметься більш досконалим, щедрим і  гармонійним.