” 2013 роц≥ в риму планують провести ћ≥жнародний форум народ≥в риму. « такою ≥н≥ц≥ативою виступили представники нац≥онально-культурних товариств риму.
Ќа зас≥данн≥ ћ≥жнац≥ональноњ ради при –ад≥ м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим сьогодн≥ ц¤ пропозиц≥¤ була п≥дтримана. «ѕроведенн¤ такого форуму життЇво важливе дл¤ риму. ћи маЇмо великий досв≥д ≥ потенц≥ал дл¤ проведенн¤ масштабних м≥жнародних зустр≥чей. ѕереконаний, форум буде орган≥зований на г≥дному р≥вн≥ ≥ стане майданчиком дл¤ обговоренн¤ загальних проблем ус≥х народ≥в риму», — п≥дкреслив √олова –ади м≥н≥стр≥в риму јнатол≥й ћогильов.
÷ентр рег≥онального розвитку «“оп- ऻ (м. —≥мферополь) ≥ ћережа «√ромадськ≥ ≥н≥ц≥ативи ”крањни» провели в —≥мферопол≥ круглий ст≥л на тему: «–озвиток громад¤нського сусп≥льства в ”крањн≥: роль м≥сцевих ≥н≥ц≥атив в цьому процес≥». …ого учасники - представники громадських орган≥зац≥й, орган≥в влади ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, пров≥дн≥ пол≥тологи ≥ журнал≥сти змогли обм≥н¤тис¤ ≥де¤ми ≥ досв≥дом, презентували своњ ≥стор≥њ усп≥ху, обговорили питанн¤, ¤к≥ пов'¤зан≥ з розвитком волонтер≥в в риму, еколог≥чним землеробством, мед≥аосв≥тою, ≥нвал≥дним туризмом, а також д≥зналис¤ про нов≥ можливост≥ дл¤ розвитку своњх проект≥в.
¬≥дм≥тимо, що одне ≥з завдань круглого столу - це допомога в пошуку партнер≥в ≥ поширенн≥ хороших ≥дей. “ому орган≥заторами було заплановано обговоренн¤ наступних питань: роль м≥сцевих ≥н≥ц≥атив у встановленн≥ громад¤нського сусп≥льства в ”крањн≥, сп≥впрац¤ громадських орган≥зац≥й, орган≥в влади ≥ представник≥в б≥знесу, а також сучасн≥ можливост≥ розвитку дл¤ м≥сцевих громадських орган≥зац≥й.
ѕ≥д час заходу була проведена презентац≥¤ д≥¤льност≥ ¬сеукрањнськоњ мереж≥ «√ромадськ≥ ≥н≥ц≥ативи ”крањни» ≥ проекту «ѕ≥дтримка громадських ≥н≥ц≥атив в ”крањн≥», спр¤мованого на розвиток громад¤нського сусп≥льства в ”крањн≥ на р≥вн≥ м≥сцевих територ≥альних громад.
«≥нуре ≤смайлова
¬≥дкритт¤ I ћ≥жнародноњ науково-практичноњ конференц≥њ «“авр≥йськ≥ духовн≥ читанн¤»
12.02.2013 | 16:20
¬≥дбулос¤ 12 лютого в “авр≥йськ≥й духовн≥й сем≥нар≥њ. ѕроректор цього навчального закладу прото≥Їрей ƒмитро √оцкалюк прочитав присутн≥м гост¤м прив≥танн¤ ректора сем≥нар≥њ, митрополита —≥мферопольського ≥ римського ¬исокопреосв¤щен≥йшого Ћазар¤, ¤кому особливо рад≥сно бачити серед присутн≥х спец≥ал≥ст≥в гуман≥тарного проф≥лю, адже богосл≥в’¤ т≥сно пов’¤зане з такими дисципл≥нами, ¤к ≥стор≥¤, ф≥лософ≥¤, соц≥олог≥¤ та ≥нш≥. ¬загал≥, на думку владики, процес осв≥ти – це утворенн¤ в соб≥ самому образу Ѕожого.
«аступник м≥н≥стра осв≥ти ≥ науки, молод≥ та спорту ¬олодимир Ѕу¤кевич зазначив, що в осв≥т¤н п≥вострова з Їпарх≥Їю склалис¤ гарн≥ стосунки у галуз≥ вихованн¤ юного покол≥нн¤. “ак, у рамках конкурсу «¬читель року» ≥снуЇ ном≥нац≥¤ «¬читель основ православноњ культури», влаштовуютьс¤ ол≥мп≥ади з цього предмета, вироблено власну концепц≥ю пр≥оритетних напр¤мк≥в виховноњ роботи, в ¤к≥й ч≥льне м≥сце в≥дводитьс¤ духовност≥.
ѕроректор з науково-богосл≥вськоњ роботи ињвськоњ духовноњ академ≥њ професор ¬олодимир Ѕурега прочитав учасникам конференц≥њ лист-прив≥танн¤ голови навчального ком≥тету ”ѕ÷ ѕреосв¤щен≥йшого л≥мента, Їпископа ≤рпенського, в≥кар≥¤ ињвськоњ Їпарх≥њ, в ¤кому владика особливо наголошуЇ на думц≥, що сучасний пастор маЇ бути св≥дком Ѕожоњ ≥стини. “ому сучасн≥ вихованц≥ духовних шк≥л мають нести цю ≥стину. ¬они – «с≥ль земл≥».
ѕрофесор “Ќ” ≥м. ¬.≤. ¬ернадського, доктор ф≥лолог≥чних наук ¬олодимир азар≥н розпочав св≥й виступ з конкретного прикладу. ƒосл≥джуючи малов≥дом≥ стор≥нки б≥ограф≥њ рос≥йського письменника ћиколи Ќедоброво, в≥н зрозум≥в, ¤кою м≥рою можуть розходитис¤ св≥тська й духовна складов≥ житт¤ кожноњ людини. “ому потр≥бно п≥дн≥мати духовн≥сть сучасноњ людини.
ѕ≥сл¤ прочитанн¤ допов≥дей орган≥затор≥в конференц≥њ прото≥Їрей ƒмитро √оцкалюк оголосив пленарне зас≥данн¤ закритим. ј вже наступного дн¤ конференц≥¤ продовжить свою роботу у форм≥ секц≥йних зас≥дань, участь в ¤ких в≥зьмуть також прац≥вники ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру: генеральний директор ¬ладислав ™рмаков у своњй допов≥д≥ торкнетьс¤ особистих спогад≥в про Їпископа Ћуку (¬ойно-ясенецького).
ѕрес-служба ƒќ «¬≤ ÷»
—ем≥нар, присв¤чений 120-р≥ччю јмета ќзенбашли
13.02.2013 | 14:00
12 лютого 2013 –” « римськотатарський музей мистецтв» та редакц≥¤ газети «√олос риму» орган≥зували та провели сем≥нар, присв¤чений 120-р≥ччю видатного громадсько-пол≥тичного д≥¤ча риму јмета ќзенбашли (1893-1958).
јмет ќзенбашли - ≥сторик, громадський д≥¤ч, публ≥цист, л≥кар, був учасником всерос≥йського мусульманського з'њзду в ћоскв≥, один з орган≥затор≥в ѕершого урултаю кримських татар, редактор газети «ћ≥ллЇт», зав≥дувач в≥дд≥лом народноњ осв≥ти, один з кер≥вник≥в парт≥њ «ћ≥лл≥-‘≥рка» ...
Ѕув дв≥ч≥ репресований - перший раз 12 кв≥тн¤ 1928 року, пот≥м 20 вересн¤ 1947 року. ¬≥дсид≥в близько 20 рок≥в у виправно-трудових таборах. ” 1993 роц≥ його останки перепоховали в Ѕахчисарањ на територ≥њ «инджирли - медресе.
Ќа сем≥нар≥ виступили з допов≥д¤ми головний редактор газети «√олос риму» ≈льдар —ењтбек≥ров, а також огл¤дач ≤брањм јбдуллаЇв, доктор ф≥лолог≥чних наук, професор ≤смањл ер≥мов, доктор арх≥тектури «арема ЌагаЇва, зав≥дувач виставково-експозиц≥йного сектору ƒќ «¬≤ ÷», заслужений д≥¤ч мистецтв риму ≈льм≥ра „еркезова. Ќа сем≥нар≥ було продемонстровано документальний ф≥льм, присв¤чений јметов≥ ќзенбашли. ” робот≥ науково-практичного сем≥нару також вз¤ли участь ветерани нац≥онального руху ≥ широка громадськ≥сть.
≈льм≥ра „еркезова
√лобальний св≥т та сучасн≥ культурн≥ процеси
16.01.2013 | 11:00
«ѕод≥умну дискус≥ю» п≥д такою назвою провела ƒержавна орган≥зац≥¤ «¬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр» сп≥льно з римським експертно-анал≥тичним центром.
«ах≥д з≥брав науковц≥в, анал≥тик≥в, представник≥в державного управл≥нн¤, сфери культури, «ћ≤. ћетою дискус≥њ став розгл¤д та анал≥з сучасного стану культури, на становленн¤ ¤кого сьогодн≥ активно впливають так≥ св≥тов≥ ¤вища ¤к науково-техн≥чн≥й прогрес, процеси глобал≥зац≥њ, розвиток масового виробництва ≥ св≥тового ринку.
≤з допов≥ддю «√лобальний св≥т та сучасн≥ культурн≥ процеси», ¤ка розкрила особливост≥ становленн¤ сучасноњ масовоњ культури та њњ вплив на характер розвитку традиц≥йних ≥ нац≥ональних культур, виступив ф≥лософ ≥ публ≥цист ≈рв≥н ”меров.
¬иступ викликав р≥зну реакц≥ю, в тому числ≥ й незгоду з його окремими тезами. ќбговорювались суперечлив≥ питанн¤, що стосуютьс¤ зокрема рол≥ ≥нформац≥йних процес≥в ≥ глобальноњ мереж≥ ≤нтернет у розширенн≥ культурного простору ≥ можливостей людини вбирати в себе продукти культури, а також п≥дтримувати ≥ в≥дтворювати, особливо у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, традиц≥йний спос≥б житт¤ ≥ традиц≥йне культурне середовище.
” ход≥ дискус≥њ велику увагу було прид≥лено обговоренню стану нац≥ональноњ культури, њњ можливостей ≥ потенц≥алу протисто¤ти тиску масовоњ культури та тим зм≥нам, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ сьогодн≥ в област≥ народноњ культури в новому техн≥чному, ≥нформац≥йному, демограф≥чному та осв≥тньому середовищ≥.
ќсобливо в≥дзначалос¤ зростанн¤ рол≥ с≥м'њ, духовних ≥ культурних ц≥нностей в ¤кост≥ направл¤ючих ≥ ф≥льтруючих в океан≥ сучасноњ ≥нформац≥њ, що однаково легко вбираЇ в себе ≥ найвищ≥ дос¤гненн¤ духовност≥ й культури людства, ≥ масу низькопробноњ та аморальноњ продукц≥њ.
¬ ц≥лому «под≥умна дискус≥¤» дозволила досить об'Їктивно, з р≥зних стор≥н розгл¤нути окрем≥ аспекти розвитку сучасноњ культури, њњ вплив на духовний вигл¤д ≥ спос≥б житт¤ сучасноњ людини.
Ўевкет ’јЋ≤Ћќ¬
≤нформац≥¤, що волод≥Ї св≥том
27.12.2012 | 10:15
ѕод≥умна дискус≥¤ «—учасний стан ≥нформац≥йного простору та його вплив на сусп≥льн≥ процеси» в≥дбулас¤ у ¬≤ ÷, в ¤к≥й вз¤ли участь незалежн≥ експерти ћихайло –огожин, Ќатал¤ аповська, психолог ќльга “ихонова, директор римськоњ ф≥л≥њ ≥нформагентства « онтекст-мед≥а» ќлександр ƒенисенко, заступник головного редактора газети « римська св≥тлиц¤» ¬алентина Ќаст≥на та ≥нш≥ представники «ћ≤.
¬≥дкриваючи њњ, генеральний директор ¬≤ ÷ ¬ладислав ™рмаков розпов≥в про велику роль iнтернету в сучасному житт≥ людей, некоректне ставленн¤ власник≥в де¤ких телеканал≥в та представник≥в влади до журнал≥ст≥в, заангажован≥сть окремих «ћ≤, на¤вн≥сть «джинси» у подач≥ ≥нформац≥йних матер≥ал≥в.
¬≥домо, що ≥нтернет визначив майбутнЇ вс≥х цифрових технолог≥й. Ќин≥ всесв≥тн¤ мережа приваблюЇ користувач≥в широким доступом до р≥зноман≥тноњ ≥нформац≥њ, анон≥мн≥стю. ≤нтернет ц≥кавить не т≥льки перес≥чних людей, а й газети з метою самореклами. ¬ галуз≥ телебаченн¤ теж в≥дбуваЇтьс¤ революц≥¤ – по¤ва смарт-тв. Ћюди все менше дивл¤тьс¤ телев≥зор ≥ читають газети. “ираж≥ друкованих видань скорочуютьс¤, в≥дпов≥дно знижуютьс¤ ≥ прибутки њх власник≥в, а в≥дтак частина персоналу стаЇ безроб≥тною. Ќаприклад, так≥ г≥ганти газетноњ ≥ндустр≥њ, ¤к Newsweek та Guardians уже перейшли повн≥стю в електронну форму. „имало агентств прагнуть розм≥стити свою рекламу не де-небудь, а в соц≥альних мережах «¬ контакт≥» та «ќднокласники», ¤к≥ в≥дв≥дують м≥льйони њхн≥х потенц≥йних кл≥Їнт≥в.
ќднак, на думку ћихайла –огожина, в ≥нтернет-технолог≥й Ї чимало м≥нус≥в. ѕо-перше, ≥нформац≥¤ на електронних нос≥¤х поверхова, не розкриваЇ вс≥Їњ глибини порушених проблем, а ≥нод≥ – зовс≥м не в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥. ѕо-друге, багато людей не мають можливост≥ користуватис¤ ≥нтернетом, а в ”крањн≥ – 33,7 в≥дсотка. р≥м цього, перебуванн¤ у в≥ртуальному простор≥ вит≥сн¤Ї людину з активного реального житт¤.
ѕсихолог ќльга “ихонова висловлюЇ стурбован≥сть з приводу того, що ≥нтернет-мережа загострюЇ псих≥чн≥ розлади, ¤к≥ д≥агностуютьс¤ у кожноњ третьоњ людини. ¬иникаЇ ефект посттравматичного псих≥чного синдрому в оф≥сних прац≥вник≥в ≥ важких п≥дл≥тк≥в. ” центри психолог≥чноњ допомоги щороку звертаЇтьс¤ дедал≥ б≥льше людей з ≥нтернет-залежн≥стю, ¤ка впливаЇ на ефективн≥сть пам’¤т≥, порушуЇ комун≥кативн≥ навички.
ўе одна суттЇва проблема – ф≥льтрац≥¤ отриманоњ в ≥нтернет≥ ≥нформац≥њ, оск≥льки значна њњ частина просто не потр≥бна споживачам. ќбговорюючи питанн¤ морально-етичних норм повед≥нки прац≥вник≥в електронних «ћ≤, учасники дискус≥њ, зокрема, допов≥дач —ерг≥й јнур’Їв, прац≥вники ¬≤ ÷ – Ўевкет ’ал≥лов, ≈рв≥н ”меров та «≥нуре ≤смайлова спробували розмежувати пон¤тт¤ «журнал≥ст» ≥ «блогер», зазначивши, що профес≥йний журнал≥ст повинен завжди, нав≥ть в умовах заангажованост≥ «ћ≤, дотримуватис¤ загальнолюдських ц≥нностей.
ќлекс≥й Ќ≤ ≤“„≈Ќ ќ
” ѕќЎ” ј’ ««ќЋќ“ќѓ ќЋ»— »»
09.10.2012 | 14:53
ѕод≥умна дискус≥¤ на тему: «Ћегенда «јлтин бешик» («олота колиска) ¤к етнопсихолог≥чний архетип, що в≥дображаЇ специф≥ку ≥сторичних процес≥в у риму» в≥дбулас¤ 4 жовтн¤ у ¬сеукрањнському ≥нформац≥йно-культурному центр≥. ” н≥й вз¤ли участь представники р≥зних громадських ≥ наукових орган≥зац≥й – культурологи, психологи, ф≥лософи, мистецтвознавц≥, фольклористи ≥ ф≥лологи.
—воњм походженн¤м ≥ зм≥стом ц¤ дивовижна легенда об’ЇднуЇ етн≥чн≥ групи, ≥сторично пов’¤зан≥ з римом – кримських татар, грек≥в, карањм≥в ≥ в≥рмен. “ож анал≥з цього твору дозволив учасникам дискус≥њ розгл¤нути одразу дек≥лька важливих ≥ актуальних питань. ј саме: ¤ким чином под≥њ, викладен≥ у легенд≥, ви¤вилис¤ причетними до дол≥ цих етнос≥в ≥ що Ї сп≥льним ≥ розб≥жним в ≥сторичному, психолог≥чному, духовному зм≥ст≥ вар≥ант≥в ««олотоњ колиски».
” процес≥ обговоренн¤ учасники д≥йшли висновку про те, що дана легенда несе в соб≥ давн≥й етно≥сторичний архетип риму, ¤кий Ї ц≥лком особливим рег≥оном у географ≥чному, ≥сторичному ≥ культурному план≥, адже в≥н прот¤гом тис¤чол≥ть вбирав у себе р≥зн≥ племена й етн≥чн≥ групи, не випускаючи њх згодом за меж≥ свого ареалу.
ƒосл≥дники також зазначили ≥нш≥ особливост≥ даноњ легенди: переплетенн¤ в н≥й р≥зних часових шар≥в, ≥сторичних п≥дтекст≥в, етнокультурних особливостей, часом майже не сум≥сних.
ќднак, у той самий час, основний зм≥ст легенди у вс≥х своњх вар≥антах несе над≥ю на духовне в≥дродженн¤, перемогу добра над злом ≥ мирний шл¤х розвитку житт¤ на територ≥њ пол≥етн≥чного та пол≥конфес≥йного кримського п≥вострова.
Ќа нашому сайт≥ у розд≥л≥ *¬≥деогалере¤* ви маЇте можлив≥сть ознайомитис¤ також з в≥деоматер≥алами под≥умноњ дискус≥њ Ћегенда «јлтин бешик» («олота колиска) ¤к етнопсихолог≥чний архетип, що в≥дображаЇ специф≥ку ≥сторичних процес≥в у риму».
ƒќ «¬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр»
« римський експертно-анал≥тичний центр»
ѕод≥умна дискус≥¤ на тему:
Ћегенда «јлтин бешик» («олота колиска) ¤к етнопсихолог≥чний архетип, що в≥дображаЇ специф≥ку ≥сторичних процес≥в в риму
ћета проведенн¤:
јнал≥з зм≥сту легенди «јлтин бешик» («олота колиска) з точки зору ≥сторичноњ дол≥ етнос≥в, ¤к≥ сформувалис¤ ≥ традиц≥йно насел¤ють рим. ≈тнолог≥чн≥, психолог≥чн≥, фольклорн≥, ≥сторичн≥ особливост≥ легенди, њх перетини. ¬≥дображенн¤ минулого ≥сторичного досв≥ду в сучасн≥й мозањц≥ етнокультурноњ св≥домост≥ риму. ќснови становленн¤ сучасних етн≥чних пол≥культурних процес≥в у риму.
”часть у робот≥ под≥умноњ дискус≥њ вчених, експерт≥в, представник≥в р≥зних нац≥онально-культурних об'Їднань, дозволить, на думку орган≥затор≥в, об'Їктивно ≥ всеб≥чно розгл¤нути цю ц≥каву ≥ важливу дл¤ риму тему.
ѕитанн¤ под≥умноњ дискус≥њ:
1. Ћегенда про золоту колиску у фольклорних традиц≥¤х р≥зних етн≥чних груп риму.
2. ¬≥дображенн¤ в легенд≥ ≥сторичних та етнокультурних процес≥в у риму.
2. Ўевчук ќлександр √аЇвич - «—пециф≥ка етногенетичних процес≥в у риму: результати сучасних досл≥джень»
≈стонськ≥ поселенн¤ в риму
12.09.2012 | 10:12
римське естонське товариство культури було створено в кв≥тн≥ 1997 року ≥н≥ц≥ативи колишнього голови ≈стонського земл¤цтва в ”крањн≥ ¬≥ктора ирвела. « нагоди 15-р≥чч¤ ц≥Їњ нац≥ональноњ громадськоњ орган≥зац≥њ в римському етнограф≥чному музењ в≥дбулос¤ зас≥данн¤ круглого столу, в ¤кому вз¤ли участь голова ≈стонського земл¤цтва в ”крањн≥ ћ. Ћ≥тневська, ѕочесний консул ≈стонськоњ –еспубл≥ки в —≥мферопол≥ ≤. —ергеЇв, заступник м≥н≥стра осв≥ти ≥ науки, молод≥ ≥ спорту ј– ¬. Ѕу¤кевич, заступник голови –еспубл≥канського ком≥тету у справах м≥жнац≥ональних в≥дносин ≥ депортованих громад¤н ј– ≈. јвам≥лЇва, представники ѕредставництва ѕрезидента ”крањни в ј– , ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру та ≥нш≥.
”часники круглого столу проанал≥зували вивченн¤ р≥дноњ мови та випуск нею газети, генеалог≥чн≥ досл≥дженн¤ естонських поселень в риму, зв’¤зки товариства з ≈стон≥Їю.
ѕершим ≥ незм≥нним головою товариства впродовж п’¤тнадц¤ти рок≥в Ї ћер≥ Ќ≥кольська. «а заслуги перед ≈стонською державою ≥ народом ѕрезидент –еспубл≥ки ≈стон≥¤ у 2005 роц≥ нагородив њњ орденом Ѕ≥лоњ «≥рки п'¤того ступен¤. ” ц≥й в≥дзнац≥ Ї ≥ внесок кожного естонц¤ риму у в≥дновленн≥ ≥ розвитку своЇњ нац≥ональноњ культури на п≥востров≥.
ѕ≥дсумков≥ висновки ≥ пропозиц≥њ под≥умноњ дискус≥њ «ќсобливост≥ розвитку громад¤нського сусп≥льства в умовах етнокультурного взаЇмод≥њ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим на сучасному етап≥»
—оц≥окультурний анал≥з громад¤нського сусп≥льства в сучасн≥й ”крањн≥ ви¤вив на¤вн≥сть процес≥в гальмуванн¤, ¤к в област≥ становленн¤ громад¤нського сусп≥льства в ”крањн≥, так ≥ у сфер≥ його можливостей реал≥зовувати ≥нтереси ≥ потреби громад¤н крањни.
ќсобливо ¤скраво цей про¤вилос¤ в останн≥ роки на тл≥ деф≥циту здатност≥ орган≥в влади проводити ефективну економ≥чну ≥ соц≥альну пол≥тику, зд≥йснювати системн≥ реформи в ≥нтересах сусп≥льства.
¬≥руси недов≥ри, соц≥альноњ пасивност≥ сьогодн≥ пронизують ус≥ р≥вн≥ в≥дносин у сусп≥льств≥. “ому, говорити про можлив≥сть накопиченн¤ в сучасн≥й ”крањн≥ «соц≥ального кап≥талу» поки не доводитьс¤, оск≥льки не виникли умови дл¤ його усп≥шного формуванн¤.
¬ сучасн≥й ”крањн≥ сусп≥льн≥ зв'¤зки, здатн≥ забезпечувати накопиченн¤ «соц≥ального кап≥талу», п≥дтримувати ≥ розвивати окрем≥ сфери державного житт¤, найчаст≥ше локал≥зован≥ на р≥вн≥ окремих клан≥в, спор≥днених груп, друз≥в, але не на р≥вн≥ цив≥льних ≥ громадських об'Їднань. ƒо того ж, б≥льш≥сть громад¤н ”крањни в силу р≥зних причин або не включен≥, або слабо включен≥ в громадське та пол≥тичне житт¤ крањни.
÷е, в свою чергу, Ї серйозною перешкодою на шл¤ху розвитку ≥ функц≥онуванн¤ громад¤нського сусп≥льства крањни. ѕри цьому, серед населенн¤ крањни вже оформилос¤ певне розум≥нн¤ того, що багато насущн≥ проблеми необх≥дно ≥ можна вир≥шувати за рахунок ≥н≥ц≥ативи самих громад¤н. ќдним з показник≥в ¤кого Ї на¤вн≥сть 1151 громадських орган≥зац≥й, ¤к≥ на сьогодн≥ зареЇстрован≥ в риму (з них працюють б≥льше двохсот). —л≥д в≥дзначити активну д≥¤льн≥сть нац≥онально-культурних товариств ≥ просв≥тницьких центр≥в, розташованих у вс≥х м≥стах риму.
¬исновки та пропозиц≥њ.
‘ормат демократ≥њ в ”крањн≥ / риму, в середньостроков≥й перспектив≥ (10-15рок≥в) буде залежати в≥д зм≥н ¤кост≥ сусп≥льного д≥алогу, що включаЇ всередин≥ сусп≥льн≥ в≥дносини (в≥дносини громадських орган≥зац≥й р≥зного р≥вн¤), ≥ в≥дносини м≥ж сусп≥льством ≥ державою. ѕозитивне розвиток сусп≥льного д≥алогу дозволить актив≥зувати людський ≥ соц≥ально-груповий (в тому числ≥ етнокультурний) фактор у вс≥х област¤х державного житт¤, в тому числ≥ в галуз≥ пол≥тики, економ≥ки, культури, соц≥альноњ захищеност≥ громад¤н.
÷е визначить ≥ той напр¤мок, в ¤кому буде розвиватис¤ дискурс ≥ формат публ≥чноњ пол≥тики в ”крањн≥ / риму в найближчому майбутньому - в «корпоративно-бюрократичному» або «цив≥льно-модерн≥зац≥йному», що буде визначатис¤ не т≥льки «зверху», а й в перспектив≥ «з низу », з ростом цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ та активност≥.
«окрема, сьогодн≥ в област≥ конструктивного формуванн¤ громад¤нського сусп≥льства на основ≥ етнокультурних в≥дносин представл¤Їтьс¤ конче необх≥дним:
- –озробити державну концепц≥ю етнопол≥тики, в ¤к≥й по-новому осмислити роль нац≥ональних культур ≥ традиц≥йних конфес≥й (в законодавств≥ про свободу сов≥ст≥) в осв≥т≥ та розвитку ≥нститут≥в громад¤нського сусп≥льства.
- Ќа ¤к≥сно новий р≥вень п≥дн¤ти р≥вень взаЇмод≥њ держави з нац≥онально-культурними об'Їднанн¤ми та науково - експертним сп≥втовариством.
- ¬≥дновити практику систематичноњ роботи –ади ћ≥н≥стр≥в ј– з представниками нац≥онально-культурних об'Їднань риму.
- ¬жити вс≥х необх≥дних заход≥в до в≥дродженн¤, збереженн¤ та вс≥л¤коњ попул¤ризац≥њ етнокультурноњ спадщини јвтономноњ –еспубл≥ки рим.
—ем≥нар «ќбр¤дов≥ традиц≥њ кримчак≥в» в≥дбувс¤ в римськ≥й республ≥канськ≥й ун≥версальн≥й науков≥й б≥бл≥отец≥ ≥м. ≤. ‘ранка. ќрган≥заторами виступили державна орган≥зац≥¤ «¬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр», римське республ≥канське культурно-просв≥тницьке товариство кримчак≥в « римчахлар» ≥ римська республ≥канська установа "”н≥версальна наукова б≥бл≥отека ≥м. ≤. я. ‘ранка" з метою вивченн¤ та висв≥тленн¤ с≥мейних обр¤дових традиц≥й кримчак≥в, спри¤нн¤ об'Їднанню багатонац≥ональних культур п≥вострова, формуванн¤ поваги ≥ толерантност≥ м≥ж етносами, що насел¤ють рим.
Ќа сем≥нар≥, дев≥з ¤кого – «„ерез традиц≥њ та культуру – до м≥жнац≥онального д≥алогу та розвитку добросус≥дства в риму», представники нац≥онально-культурних товариств п≥вострова, музењв, б≥бл≥отек ≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ мали можлив≥сть ознайомилис¤ з вес≥льним обр¤дом кримчацького народу. …ого продемонстрував театр танцю народ≥в св≥ту «ћозањка», кримчацька група «–увшан» (–ад≥сть) п≥д кер≥вництвом кавалера почесного знаку ”крањни, золотого призера м≥жнародних тюркських фестивал≥в “ет¤ни —адовськоњ.
јвтором ≥дењ орган≥зац≥њ под≥бних заход≥в, котр≥ знайомл¤ть громадськ≥сть з традиц≥¤ми та культурою нац≥ональностей, ¤к≥ проживають у риму та ведуча сем≥нару пров≥дний методист в≥дд≥лу зв’¤зк≥в з нац≥онально-культурними товариствами ƒќ «¬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр» «≥нуре ≤смайлова.
« в≥тальним словом виступив генеральний директо𠫬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр» ¬ладислав ™рмаков, в≥н под¤кував ус≥м присутн≥м ≥ своњм прац≥вникам за орган≥зац≥ю ≥ п≥дтримку в проведенн≥ цього сем≥нару.
ƒиректор —≥мферопольськоњ дит¤чоњ художньоњ школи, заслужений прац≥вник культури ј– ≤лл¤ Ѕорохов присв¤тив св≥й виступ вес≥льним обр¤дам, ¤к≥ зображен≥ на картин≥-триптиху «≤стор≥¤, обр¤ди, драми ≥ просв≥тител≥ кримчак≥в», також в≥дбулас¤ презентац≥¤ фотослайд-шоу зав≥дувача народного ≥сторико-етнограф≥чного музею кримчак≥в Ќ≥ни Ѕакши про сучасний дизайн нац≥онального кримчацького костюма.
—учасному документальному кримчацькому ф≥льму була присв¤чена розпов≥дь в≥домого теледокументал≥ста, зав≥дувача корпункту ¬сесв≥тньоњ служби «”“–» ¬алентина озубського з демонструванн¤м фрагмент≥в документального ф≥льму «–¤дки стародавньоњ джонки» ≥ телепередач≥ « римський д≥алог».
≤нструментальн≥ композиц≥њ виконав на флейт≥ студент ƒонецькоњ консерватор≥њ јнтон ”жегов, а народна п≥сн¤ «≈льмаз» прозвучала у виконанн≥ лауреата тюркських фестивал≥в ≥ конкурс≥в —ерв≥наз Ѕекташевоњ.
Ѕезумовно, час вносить у вес≥льн≥ та ≥нши обр¤ди корективи, однак кримчаки не забувають про своњ традиц≥њ та звичањ, оск≥льки в них закладено глибокий зм≥ст, з≥браний ≥ перев≥рений стол≥тт¤ми.
«≥нуре ≤смайлова
Ўевченковим словом натхненн≥
09.04.2012 | 15:39|
¬≥дкритт¤ ≤≤ ¬сеукрањнськоњ науково-практичноњ конференц≥њ Д“арас Ўевченко ≥ сьогоденн¤Ф в римському ≥нженерно-педагог≥чному ун≥верситет≥ розпочалос¤ з перегл¤ду в≥деоф≥льму про житт¤ ≥ творч≥сть видатного украњнського поета, художника ≥ мислител¤, 200-р≥чч¤ з дн¤ народженн¤ ¤кого широко в≥дзначатиметьс¤ через два роки в ”крањн≥. ѓњ учасникам з р≥зних рег≥он≥в ”крањни та риму над≥слали в≥танн¤ голова Ќац≥ональноњ сп≥лки письменник≥в ”крањни ¬≥ктор Ѕаранов ≥ голова ¬сеукрањнського товариства Дѕросв≥таФ ≥м. “.Ўевченка ѕавло ћовчан. орзину з кв≥тами в≥д них до пам`¤тника “.Ўевченку в —≥мферопол≥ було доручено доставити студентам-ф≥лологам ун≥верситету.
ќбщеобразовательна¤ школа є43 г. —имферопол¤
ƒокладн≥ше
ѕод≥умна дискус≥¤ «—учасний стан ≥нформац≥йного простору та його вплив на сусп≥льн≥ процеси» в≥дбулас¤ у ¬≤ ÷, в ¤к≥й вз¤ли участь незалежн≥ експерти ћихайло –огожин, Ќатал¤ аповська, психолог ќльга “ихонова, директор римськоњ ф≥л≥њ ≥нформагентства « онтекст-мед≥а» ќлександр ƒенисенко, заступник головного редактора газети « римська св≥тлиц¤» ¬алентина Ќаст≥на та ≥нш≥ представники «ћ≤. 
римське естонське товариство культури було створено в кв≥тн≥ 1997 року ≥н≥ц≥ативи колишнього голови ≈стонського земл¤цтва в ”крањн≥ ¬≥ктора ирвела. « нагоди 15-р≥чч¤ ц≥Їњ нац≥ональноњ громадськоњ орган≥зац≥њ в римському етнограф≥чному музењ в≥дбулос¤ зас≥данн¤ круглого столу, в ¤кому вз¤ли участь голова ≈стонського земл¤цтва в ”крањн≥ ћ. Ћ≥тневська, ѕочесний консул ≈стонськоњ –еспубл≥ки в —≥мферопол≥ ≤. —ергеЇв, заступник м≥н≥стра осв≥ти ≥ науки, молод≥ ≥ спорту ј– ¬. Ѕу¤кевич, заступник голови –еспубл≥канського ком≥тету у справах м≥жнац≥ональних в≥дносин ≥ депортованих громад¤н ј– ≈. јвам≥лЇва, представники ѕредставництва ѕрезидента ”крањни в ј– , ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру та ≥нш≥.
¬ заключн≥й частин≥ роботи круглого столу, враховуючи т≥ проблеми ≥ пропозиц≥њ, ¤к≥ було висловлено в ход≥ його проведенн¤, а також з метою спри¤нн¤ захисту пам'¤ток культурноњ спадщини нац≥ональних меншин в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим були прийн¤т≥ наступн≥ р≥шенн¤:
09.04.2012 | 15:39|