«акарбували гори мелод≥њ народ≥в

 римський п≥востр≥в географ≥чно розташований на стику мор¤, суш≥ та г≥р у такому рег≥он≥ земл≥, де переплелис¤ дол≥ багатьох народ≥в ≥ крањн, нашарувалис¤ одна на одну ц≥л≥ епохи. як њх кам`¤н≥ св≥дки до наших дн≥в збереглис¤ збудован≥ в р≥зн≥ пер≥оди ≥стор≥њ споруди в≥йськового, духовного, громад¤нського та ≥ншого призначенн¤. Ѕ≥льше дев`¤ти тис¤ч з них вз¤то державою на обл≥к ¤к пам`¤тники матер≥ально-духовноњ спадщини ≥ цей список продовжуЇ розширюватис¤. ƒва об`Їкти – Ѕахчисарайський ≥сторико-культурний запов≥дник та ’ерсонес нин≥ зд≥йснюють п≥дготовку ≥ проход¤ть процедурн≥ перев≥рки дл¤ включенн¤ у перел≥к всесв≥тньо значущих надбань людства ёЌ≈— ќ.

√енеральна конференц≥¤ ќќЌ з питань осв≥ти, науки ≥ культури, приймаючи в 1972 роц≥ конвенц≥ю про охорону всесв≥тньоњ культурноњ ≥ природноњ спадщини, констатувала, що њй все б≥льше загрожують руйнуванн¤, спричинен≥ не лише традиц≥йними пошкодженн¤ми, а й еволюц≥Їю економ≥чного та соц≥ального житт¤. Ѕагато ≥сторичних об`Їкт≥в використовуютьс¤ не за призначенн¤м, ≥нш≥ знаход¤тьс¤ в стад≥њ руйнац≥њ, ≥ ¤кщо њњ не зупинити, вони можуть бути втрачен≥ дл¤ наступних покол≥нь.

як правило¸ вс≥ вони пов`¤зан≥ з певними етн≥чними групами, що з давн≥х час≥в проживають на п≥востров≥. ѓх представник≥в в особ≥ кер≥вник≥в нац≥онально-культурних товариств ≥ запросили орган≥затори круглого столу «≤сторична та культурна спадщина  риму. ѕитанн¤ охорони та ефективного використанн¤» - –еспубл≥канський ком≥тет јвтономноњ –еспубл≥ки  рим з охорони культурноњ спадщини ≥ ¬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр на зас≥данн¤ з метою пошуку можливих вар≥ант≥в р≥шень щодо збереженн¤ ≥ рац≥онального використанн¤ пам`¤ток, об`Їднавши дл¤ цього зусилл¤ влади, експерт≥в ≥ громадськост≥.

¬≥дкриваючи його, голова ком≥тету Ћариса ќпанасюк розпов≥ла про те, ¤к зд≥йснюЇтьс¤ анал≥з стану об`Їкт≥в культурноњ спадщини за видами пам`¤тник≥в, визначаютьс¤ заходи дл¤ забезпеченн¤ њх збереженн¤ ≥ шл¤хи вир≥шенн¤  на¤вних проблем. ¬≥зьмемо, наприклад, пам`¤тники ≥стор≥њ та монументального мистецтва. ¬сього њх нал≥чуЇтьс¤ 1250, з них 856 пов`¤зан≥ з под≥¤ми ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни. ¬ основному вс≥ вони знаход¤тьс¤ в доброму ≥ задов≥льному стан≥. Ќезадов≥льним визнано 51 пам`¤тник, авар≥йними – 15, б≥льш≥сть з ¤ких знаходитьс¤ в прибережн≥й зон≥ ≥ зазнаЇ руйнац≥њ в≥д впливу природних умов.

ƒл¤ збереженн¤ цього виду пам`¤тник≥в –еском≥тетом проводитьс¤ њх паспортизац≥¤, прийн¤тт¤ на баланс м≥сцевими органами самоуправл≥нн¤, укладаютьс¤ охоронн≥ договори та договори про шефство над ними. «окрема, шеф≥в мають 87 в≥дсотк≥в пам`¤тник≥в.

Ѕ≥льш≥сть пам`¤тник≥в арх≥тектури, ¤ких на п≥востров≥ 661, знаходитьс¤ в державн≥й, республ≥канськ≥й та комунальн≥й формах власност≥ ≥ проведенн¤ на них реставрац≥йних, в≥дновлювальних та протиавар≥йних роб≥т зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок бюджет≥в р≥зних р≥вн≥в. ќднак бюджетних кошт≥в не вистачаЇ. ≤, за словами Ћ.ќпанасюк, виправдовуЇ себе передача пам`¤тних споруд ефективним власникам, за вин¤тком тих, в ¤ких розм≥щен≥ музењ, що використовуютьс¤ дл¤ в≥дв≥данн¤ ≥ не п≥дл¤гають приватизац≥њ. “ак, у цьому роц≥ р≥зного виду роботи провод¤тьс¤ на 36 об`Їктах, з них на 25-и – за рахунок кошт≥в користувач≥в ≥ власник≥в.

¬еликою попул¤рн≥стю в турист≥в користуютьс¤ нин≥ пам`¤тники археолог≥њ. ѓх у  риму б≥льше вс≥х: 5190. Ќайголовн≥ше дл¤ них – охорона та збереженн¤. ¬се це може забезпечити  запов≥данн¤. ј що ми маЇмо? ” запов≥дн≥ територ≥њ вв≥йшли лише 262  об`Їкти, ще п`¤ть знаход¤тьс¤ в склад≥ комунальних п≥дприЇмств.

Ќин≥ у —х≥дному  риму створюЇтьс¤ археолог≥чний парк јк- а¤ – це 81 об`Їкт, у тому числ≥ сто¤нки епохи кам`¤ного в≥ку, ск≥фськ≥ городища, курганний некрополь ск≥фськоњ знат≥, скельн≥ нав≥си з наскельними малюнками —ари- а¤. ” Ћен≥нському район≥ близько 25 об`Їкт≥в – боспорськ≥ м≥ста, у тому числ≥ п≥д водою (јкра), фортец≥ перших стол≥ть нашоњ ери, оборонн≥ споруди, кургани, поселенн¤ ≥ некропол≥ вв≥йдуть в ≥сторико-археолог≥чний запов≥дник «—х≥днокримський».

” рамках розвитку «ах≥дного  риму в ≥сторико-археолог≥чному запов≥днику «“арханкут» уже готов≥ до показу греко-ск≥фське поселенн¤ ћаслини (≤” – ≤≤ ст. до н. е.), древн≥ городища Ѕел¤ус,  араджинське,  ульчукське, “арапч≥ та ≥нш≥. √оловне сьогодн≥ дл¤ цих об`Їкт≥в – зберегти њх в≥д розкраданн¤. “≥льки в нин≥шньому роц≥ заф≥ксовано дев`¤ть таких випадк≥в: на ћангуп≥, Ѕакл≥, могильнику јлон≥¤ та ≥нших. «а кожним фактом крад≥жки складено акти, ¤к≥ передано в правоохоронн≥ органи, порушено дв≥ крим≥нальн≥ справи.

ўоб запоб≥гти  граб≥жницьким розкопкам «чорних археолог≥в» з металошукачами та електронним зондуванн¤м, присутн≥ на зас≥данн≥ круглого столу вчен≥, зокрема доцент кафедри економ≥ки та управл≥нн¤ осв≥тою  римського республ≥канського ≥нституту п≥сл¤дипломноњ педагог≥чноњ осв≥ти ќлександр Ўевчук, запропонували проводити б≥льше розкопок, ¤к≥ санкц≥онуютьс¤ оф≥ц≥йно, у тому числ≥ й ≥ноземними археолог≥чними експедиц≥¤ми на основ≥ св≥товоњ практики. ѕам`¤тники розкриваютьс¤, досл≥джуютьс¤. «нах≥дки здаютьс¤ в музейн≥ фонди нашоњ держави, а наукова робота поширюЇтьс¤ в св≥т≥, що попул¤ризуЇ наш≥ об`Їкти культурноњ спадщини.

Ќе п≥дн¤тою ц≥линою можна назвати об`Їкти п≥дводноњ спадщини. ” „орному мор≥ њх в≥домо б≥льше двох тис¤ч, а на обл≥к вз¤то лише п`¤ть. ƒл¤ прискоренн¤ њх паспортизац≥њ ≥ забезпеченн¤ збереженн¤ –еском≥тетом п≥дготовлен≥ документи з≥ створенн¤ ÷ентру п≥дводних досл≥джень та ≥н≥ц≥йовано прийн¤тт¤ державноњ програми з цього виду роб≥т.

Ќайб≥льше дискус≥й викликало на зас≥данн≥ круглого столу питанн¤ використанн¤ ≥сторико-культурних ≥ культових споруд дл¤ задоволенн¤ духовних потреб р≥зних етн≥чних груп. «окрема, багато зробила дл¤ в≥дродженн¤ своЇњ родовоњ св¤тин≥ – фортец≥ ƒжуфт  але јсоц≥ац≥¤ кримських карањм≥в « римкарайлар». ѓњ представники пост≥йно прибирають см≥тт¤, г≥лки дерев та опале лист¤ на найб≥льшому ≥ найдревн≥шому в св≥т≥ кладовищ≥ з≥ св¤щенними дл¤ народу дубами. “ут провод¤тьс¤ екскурс≥њ. ѕрот¤гом останн≥х п`¤тнадц¤ти рок≥в на л≥тн≥й двотижневий зб≥р на територ≥њ фортец≥ прињжджають карањми з ус≥Їњ ”крањни та заруб≥жних крањн. ќднак у цьому роц≥, за словами голови асоц≥ац≥њ ¬олодимира ќрмел≥, в≥н ви¤вивс¤ п≥д загрозою зриву. «≥псовано проведенн¤ дн≥в Ўапшала, нац≥онального геро¤ карањм≥в. ƒ≥ти не змогли зайти на екскурс≥ю у в≥дремонтовану за участю карањм≥в садибу ‘≥рковича, а просид≥ли п≥д нею на трав≥.

- ћи хочемо бачити своњ пам`¤тники живими, а не мертвими, - сказав ¬.ќрмел≥.

Ќедавно призначений на посаду директора Ѕахчисарайського ≥сторико-культурного запов≥дника, в комплекс ¤кого входить ≥ ƒжуфт  але, ¬алер≥й Ќауменко по¤снив, що н≥¤ких перепон дл¤ зд≥йсненн¤ духовних ≥ рел≥г≥йних потреб не встановлено жодн≥й з етн≥чних громад, ≥стор≥¤ ¤ких пов`¤зана з ЅахчисараЇм. ѕропускають безкоштовно ≥ на кладовище карањм≥в. ќднак вс¤ д≥¤льн≥сть у спорудах, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на баланс≥ запов≥дника, зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ укладених угод. “ака угода з јсоц≥ац≥Їю карањм≥в  риму вже п≥дписана. Ќин≥ узгоджуЇтьс¤  до п≥дпису друга – з јсоц≥ац≥Їю карањм≥в ”крањни.

 оли ж ¬.Ќауменко перерахував п≥дписан≥ угоди про сп≥впрацю з в≥рменським, грецьким та ≥ншими нац≥онально-культурними товариствами, представники ‘едерац≥њ грек≥в  риму за¤вили, що вони н≥¤ких документ≥в не п≥дписували. ¬ процес≥ розмови ви¤вилос¤, що угоду п≥дписано з Ѕахчисарайським м≥ським товариством грек≥в. ≤ таких паралельних структур у громадських об`Їднанн¤х р≥зних нац≥ональних груп на територ≥њ п≥вострова багато, що вносить непорозум≥нн¤ ≥ протир≥чч¤ в њх д≥¤льн≥сть та управл≥нн¤ пам`¤тками культури. ўоб усунути њх, на зас≥данн≥ круглого столу вир≥шили провести окрему нараду за участю вс≥х зац≥кавлених стор≥н.

ќсобливо багато питань виникло у присутн≥х щодо передач≥  рел≥г≥йним громадам р≥зних конфес≥й церков, монастир≥в та ≥нших культових споруд, ¤к≥ використовувалис¤ в рад¤нський пер≥од в основному ¤к складськ≥ прм≥щенн¤. —пец≥ал≥сти –еспубл≥канського ком≥тету з охорони культурноњ спадшини детально роз`¤снили, ¤к визначити техн≥чний стан цих споруд та њх ≥сторико-культурну ц≥нн≥сть, ¤к укласти охоронн≥ договори. ¬они рекомендували не обмежуватис¤ проведенн¤м п≥сл¤ цього лише косметичних ремонт≥в, ¤к це зробили в ‘еодос≥њ, тому що це призводить до втрати њх ц≥нност≥ ¤к пам`¤ток культури. ѕотр≥бно зд≥йснювати ремонтно-реставрац≥йн≥ роботи не методом народноњ будови, а за в≥дпов≥дною проектною документац≥Їю зг≥дно з арх≥тектурно-буд≥вельними нормами. ÷е потребуЇ б≥льших кошт≥в. ќднак ¤кщо проект техн≥чно обгрунтовуЇтьс¤ розрахунками ≥ п≥дкр≥плюЇтьс¤ арх≥вними матер≥алами, значну частину витрат можуть вз¤ти на себе державн≥ органи.

“ак, наприклад, в≥дновлено дл¤ користуванн¤ в≥рменський монастирський комплекс —урб-’ач поблизу —тарого  риму. …ого обслуговуЇ нин≥  п`¤ть чолов≥к, з ¤ких три ченц≥. ” попередн≥ ш≥сть в≥к≥в його ≥снуванн¤ тут пост≥йно перебували двадц¤ть ченц≥в. ≤ поњхали сюди паломники з усього св≥ту. ¬ середин≥ липн¤ на територ≥њ монастир¤ в≥дбулос¤ св¤то ¬ардавар – одне з найулюблен≥ших л≥тн≥х св¤т в≥рменського народу з елементами ¤зичницьких обр¤д≥в ≥ традиц≥й обсипанн¤ тро¤ндами та обприскуванн¤ водою, ¤ка в цей день маЇ ц≥лющу силу.

Ѕагато рок≥в добиваЇтьс¤  римське товариство пол¤к≥в в≥д владних структур —евастопол¤ передач≥ йому  найкрасив≥шого на п≥востров≥ костелу, однак його продовжують використовувати в м≥ст≥ ¤к к≥нотеатр. —в≥й молитовний д≥м хочуть в≥дновити ¤к пам`¤тку духовноњ культури кримчак≥в в асоц≥ац≥њ « римчахлар». Ќа завад≥ њм стаЇ те, що в ≥сторичному вигл¤д≥ збер≥гс¤ лише фасад споруди, а всередин≥ вона реконструйована в житловий будинок, в ¤кому проживають чотири с≥м`њ. ўоб поставити його на державний обл≥к пам`¤ток, ¤к пропонують кримчаки, необх≥дно перевести прим≥щенн¤ в ≥нший статус з в≥дселенн¤м с≥мей.

як  бути в ц≥й та ≥нших под≥бних ситуац≥¤х, коли люди про¤вл¤ють ≥н≥ц≥ативу, шукають спонсор≥в, вкладають власн≥ кошти, створюють музейн≥ експозиц≥њ на основ≥ домашн≥х арх≥в≥в та особистих речей, щоб залишити п≥сл¤ себе г≥дний сл≥д на земл≥? ¬≥дпов≥д≥ на ц≥ запитанн¤ у –еском≥ шукають сп≥льно з державними установами, нац≥онально-культурними товариствами, арх≥вними прац≥вниками, вињжджають на м≥сц¤ дл¤ обстеженн¤ та експертних оц≥нок споруд, знайдених речей чи ≥нших дорогих серцю рел≥кв≥й. ≤ вже п≥сл¤ цього з в≥дпов≥дним юридичним обгрунтуванн¤м кращ≥ перлини людського розуму, духу ≥ творчого натхненн¤ внос¤тьс¤ у списки охоронних об`Їкт≥в з наступною державною п≥дтримкою в збереженн≥ та користуванн≥.

ћи багат≥ духовно. ” нас Ї що брати на обл≥к. ”часники круглого столу називали б≥л≥, не вивчен≥ ще повною м≥рою стор≥нки, пов`¤зан≥ з ханським пер≥одом, просв≥тництвом народ≥в  риму, видавничою справою. ƒл¤ њх попул¤ризац≥њ було вир≥шено вид≥лити кожному з культурно-просв≥тницьких товариств п≥вострова стор≥нку на сайт≥ –еспубл≥канського ком≥тету з охорони культурноњ спадщини, вносити пропозиц≥њ щодо в≥дкритт¤ нових маршрут≥в з етн≥чного туризму, брати шефство над пам`¤тниками.

¬ одному з них – замку «Ћаст≥вчине гн≥здо», що в≥дзначаЇ в цьому роц≥ своЇ стор≥чч¤, вони зустр≥нутьс¤ знову через м≥с¤ць на фестивал≥ творчост≥ народ≥в п≥вострова. јрх≥тектурн≥ твор≥нн¤ минулих епох в≥д розмањтт¤ ≥сторичних костюм≥в, п≥сень, танц≥в, немов оживають, прокладають м≥сток ≥з древност≥ в наш≥ дн≥. ¬они розширюють п≥знанн¤ св≥ту. Ќа њх приклад≥ особливо ¤скраво видно, ¤кими працьовитими ≥ творчими були наш≥ предки, ¤к вони любили р≥дну землю, кохали, не шкодували сил ≥ кошт≥в дл¤ спорудженн¤ величних палац≥в ≥ замк≥в, розбудовуючи край, зм≥цнюючи державу.

¬алентина Ќј—“≤Ќј