Ѕурштиновоњ стиглост≥ грона усм≥шки

01.04.2012 | 09:59|

            ” в≥домого в минулому конферансьЇ народного артиста –ад¤нського —оюзу  ёр≥¤ Ѕогатикова, артиста розмовного жанру, а нин≥ – режисера ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру, заслуженого артиста јвтономноњ –еспубл≥ки  рим јркад≥¤ ¬акуленка завжди в запас≥ Ї ц≥ла низка веселих ≥стор≥й, бувальщин та анекдот≥в дл¤ того, щоб розсм≥шити публ≥ку в перерв≥ м≥ж вокальними номерами. —м≥х, ¤к кажуть вчен≥, продовжуЇ житт¤ людин≥. јмериканський письменник ћарк “вен см≥¤вс¤, за його словами, щоб не з≥йти з розуму. ‘ранцузький президент Ўарль де √олль вважав, що його справи йдуть погано, ¤кщо за тиждень у прес≥ на нього не було жодноњ карикатури.

            ÷е ≥ дало прив≥д ј.¬акуленку ¤к ведучому першокв≥тневого вечора „—м≥х – рад≥сть дл¤ вс≥х” у ¬≤ ÷ ц≥лком серйозно запропонувати видати на найвищому президентському р≥вн≥ указ про вир≥шенн¤ вс≥х конфл≥кт≥в, нав≥ть в≥йськових, за допомогою гумору. ѕро так≥ неспод≥ван≥ розв`¤зки протир≥ч у сусп≥льств≥ ≥ м≥жнародному сп≥втовариств≥, р≥зн≥ неймов≥рн≥ ситуац≥њ ≥ пригоди в арм≥йському середовищ≥ в≥н чув ≥ нав≥ть сам був њх учасником п≥д час служби в √руп≥ рад¤нських в≥йськ у Ќ≥меччин≥, розпов≥дав про них пот≥м з естради.

            ѕ≥сл¤ перемоги у ¬сеукрањнському конкурс≥ артист≥в розмовного жанру ≥ знайомства з видатним украњнським гумористом ѕавлом √лазовим  своњ  спостереженн¤ в д≥йсному житт≥ ≥ придуман≥ весел≥ та см≥шн≥ ≥стор≥њ дл¤ виступ≥в на сцен≥ ј.¬акуленко почав переводити з прозовоњ мови на поетичну. «а к≥лька дес¤тил≥ть роботи на естрад≥ гумористичних в≥рш≥в, л≥тературних парод≥й ≥ байок назбиралос¤ в нього на дв≥ зб≥рки „¬еселе ≥ не т≥льки асорт≥”. Ќин≥ автор готуЇ до друку третю. ќкрем≥ твори з нењ в≥н прочитав на вечор≥, а також розпов≥в про одну з першокв≥тневих гуморин в ќдес≥, в ¤к≥й брав участь.

            ” цей день вс≥, нав≥ть доросл≥, поринають у дитинство, бо дит¤ча лог≥ка дуже часто поЇднуЇ нав≥ть у серйозних ≥ важливих ситуац≥¤х елементи гумору. ѕерш≥ розиграш≥ у кожного теж пов`¤зан≥ з дит¤чими ≥ шк≥льними роками на зразок: у тебе спина б≥ла. ¬ юност≥ студентськ≥ однокурсники кроку не робили без влучних цитат персонаж≥в ≤лл≥ ≤льфа та ™вген≥¤ ѕетрова з твор≥в „ƒванадц¤ть ст≥льц≥в” ≥ „«олоте те뤔.

            ћихайло ¬ишн¤к, кандидат ф≥лолог≥чних наук, викладач “авр≥йського ≥нженерно-педагог≥чного ун≥верситету, теж ще студентом випробував себе у гумор≥ та сатир≥, друкувавс¤ в гумористичних журналах та альманахах. «годом ц≥ твори вийшли зб≥ркою „ѕеро п≥д ребро”, передмову до ¤коњ написав в≥домий украњнський поет ≥ теоретик л≥тератури, доктор ф≥лолог≥чних наук —тепан  рижан≥вський. « роками його сатиричн≥ постр≥ли стали ще б≥льш гострими ≥ в≥дшл≥фованими, нетерпимими до недол≥к≥в, шк≥дливих звичок ≥ негативних сусп≥льних ¤вищ. ¬≥н критикуЇ ≥ висм≥юЇ њх у блоках м≥кробайок ≥ байок. «окрема, в розд≥л≥ „ѕ≥дслухане або народ скаже, ¤к зав`¤же” в≥н у депутатськ≥й тр≥ад≥ з трьох в≥рш≥в викриваЇ тих обранц≥в, ¤к≥ з слуг народу перетворилис¤ в слуг гаманц¤.

            Ќин≥ ћ.¬ишн¤к, автор к≥лькох поетичних ≥ л≥тературознавчих книг, готуЇ до виданн¤ нову зб≥рку, в ¤ку разом з гумором, см≥хомовками вв≥йдуть ≥ його присв¤ти друз¤м – письменникам, вченим, д≥¤чам культури  риму.

            «≥ створенн¤ еп≥грам на ровесник≥в ще в третьому  клас≥ розпочалос¤ дл¤ ¤рославського школ¤ра Ћьва –¤бчикова оволод≥нн¤ азами гумористичного жанру. ѕот≥м прийшов час л≥рики, - сказав в≥н. ј коли почав працювати заступником редактора молод≥жноњ газети, у кожному номер≥ залишав дл¤ себе 100 - 120 р¤дк≥в ≥ писав на цей формат коротк≥ гумористичн≥ опов≥данн¤. ¬они пот≥м друкувалис¤ в московськ≥й „Ћ≥тературн≥й газет≥”, „”чительськ≥й газет≥”. ќдну з придуманих тод≥ ≥стор≥й „¬ершина легкоњ атлетики”, опубл≥ковану в 1972 роц≥ в „Ћ≥тературн≥й газет≥”, в≥н прочитав на вечор≥. ≤ сьогодн≥, через сорок рок≥в, њњ сюжетн≥ перипет≥њ викликали таку ж усм≥шку на обличч¤х слухач≥в, ¤к ≥ колись. ќднак сам автор, ¤кий з того часу видав дес¤ть книг, за книгу в≥рш≥в ≥ прози „–ад≥сть смутку” перший ≥з письменник≥в, ¤к≥ живуть в ”крањн≥, в≥дзначений у 2008 роц≥ ћ≥жнародною прем≥Їю ≥м. ћ.Ўолохова в галуз≥ л≥тератури ≥ мистецтва, удостоЇний званн¤ „«аслужений д≥¤ч мистецтв јвтономноњ –еспубл≥ки  рим”, свою творч≥сть того пер≥оду називаЇ застар≥лою. Ќе сприймаЇ в≥н ≥ сучасних гуморист≥в, тематика твор≥в ¤ких опускаЇтьс¤, за його словами, нижче по¤са.

            ѕрацюючи прот¤гом останн≥х к≥лькох рок≥в огл¤дачем газети „ рымские извест褔, Ћев –¤бчиков почав в≥дновлювати на њњ стор≥нках фейлетон ¤к жанр. ѕисав рос≥йською мовою, а в переклад≥ ёр≥¤ ≤ван≥ченка вони ≥ сьогодн≥ систематично публ≥куютьс¤ в украњномовному щотижневому додатку до нењ „ римський д≥алог”. ќб`Їднан≥ в зб≥рнику п≥д назвою „¬ечори в гараж≥ у ѕетровича”, ц≥ фейлетони незабаром з`¤вл¤тьс¤ на книжкових полиц¤х окремим виданн¤м. ј в день гумору в авторському виконанн≥ прозвучали в≥рш≥ з його улюблених цикл≥в ≥рон≥чноњ л≥рики, опубл≥кован≥ в двох  поетичних зб≥рниках „ќдинокий ангел” та „—ин≥й день”.

            —атира ≥ критика, що ¤к стр≥ла влучно потрапл¤Ї в адресовану ц≥ль, знаходитьс¤ в основному в чолов≥чих руках. ∆≥нки в цьому жанр≥ – р≥дк≥сть. ≤ одна з них – –ањса Ўевчук. ≤нженер-електрик у минулому ≥ флорист за нин≥шн≥м зан¤тт¤м, вона у римован≥й гумористичн≥й форм≥ м≥н≥атюр, близьк≥й до народно-п≥сенного фольклору, висловлюЇ власн≥ погл¤ди та оц≥нки в≥дносин чолов≥ка ≥ дружини, розпов≥даЇ про р≥зн≥ кумедн≥ випадки з людьми у транспорт≥, на прийом≥  в л≥кар¤. ≤ ситуац≥ю з коровою, ¤ку привели взимку п≥д будинок украњнського парламенту, вона трактуЇ по-своЇму: не т≥Їњ, мовл¤в, стат≥ худобина. якби привели бика, можна було б влаштувати кориду.

            —воЇр≥дною см≥хотерап≥Їю прозвучали на вечор≥ ≥рон≥зми з житт¤ б≥бл≥отекар≥в, ¤к≥ прочитала зав≥дувач м≥ськоњ б≥бл≥отеки ≥м. Ћ.“олстого Ћюбов “арахт≥й.

            јналог≥чн≥ вечори гумору „—м≥х – рад≥сть дл¤ вс≥х” за участю кримських поет≥в ≥ письменник≥в в≥дбулис¤ також у  римськ≥й республ≥канськ≥й ун≥версальн≥й науков≥й б≥бл≥отец≥ ≥м. ≤.‘ранка та –ос≥йському культурному центр≥.

            √умор, що викликаЇ см≥х, - з нами пор¤д: на робот≥, вулиц≥, рекламних банерах, у дит¤чих запитанн¤х ≥ вит≥вках домашн≥х тварин. “реба т≥льки уважн≥ше подивитис¤ навколо себе, ≥ житт¤ в≥д усм≥шки стане весел≥шим, нав≥ть похмурий день заструмен≥Ї флюњдами душевноњ теплоти ≥ радост≥.