***¬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр***

Generated by Pure CSS Menu.com : Free CSS Drop Down Menu Generator

CSS Drop Down Menu by PureCSSMenu.com

¬≥сник

ƒќ "¬сеукрањнський ≥нформац≥йно-культурний центр"

ўаст¤ в д≥њ знайти

23.04.2012 | 13:15

ћераба – добрий день! « таким поетичним в≥танн¤м в≥дчинив двер≥ у кримськотатарську л≥тературу в 1970 роц≥ своЇю першою зб≥ркою поез≥й „Ќавруз” –≥за ‘азил. …ого прих≥д був схожий на в≥тер з волею, мужн≥стю, в≥двагою ≥ в≥рою.

як в≥тер, приЇмним, невпинним, крилатим,

—тр≥мким хочу буть!

¬≥тре, дуй, в≥тре, дуй,

’мари вдаль неси!

≤ дл¤ д≥й дай ¤кнайб≥льше сил, -

написав в≥н у в≥рш≥ „’очу бути в≥тром!”, поЇднавши фольклор з динам≥кою сучасних швидкостей.

–≥за ‘азил у п≥дл≥тковому в≥ц≥ зазнав трагед≥њ депортац≥њ з арасубазарського району риму. ¬ ”збекистан≥ зак≥нчив —амаркандський кооперативний ≥нститут. ќднак потребою його житт¤ ≥ душ≥ став не здобутий фах, а ≥нтерес до ≥стор≥њ свого народу, його творчост≥ та культури. ѕрацюючи в “ашкент≥ в редакц≥¤х кримськотатарськоњ газети „Ћенин байрагъы» («Ћен≥нський прапор»), ¤ка з 1991 року виходить у —≥мферопол≥ п≥д назвою «яни дюнь¤» («Ќовий св≥т»), та журналу «…ылдыз» (««≥рка»), в≥н з громад¤нських позиц≥й порушував злободенн≥ теми житт¤ кримських татар у депортац≥њ, нер≥дко ≥ по¤сненн¤ писав вищому кер≥вництву в р≥зн≥ ≥нстанц≥њ, т≥льки б захистити героњв своњх публ≥кац≥й.

- оли вийшла друком книга –≥зи ‘азила «ѕрисл≥в`¤ ≥ приказки кримських татар”, ми њњ в кишен¤х носили, таким вона користувалас¤ усп≥хом, - розпов≥в поет јбл¤з≥з ¬ел≥Їв. – ѕот≥м другу – „„аст≥вки”. ј всього ним видано дес¤тки книг ≥ кожна стала под≥Їю в кримськотатарськ≥й л≥тератур≥ та культур≥.

ќдним ≥з перших у цьому перел≥ку потр≥бно назвати впор¤дкуванн¤ –.‘азилом двотомного виданн¤ вибраних твор≥в кримськотатарського поета ’”≤≤ стол≥тт¤ јшика ќмера. оли њх знайшли в арх≥вах ≥ почали друкувати на стор≥нках газети, рад≥сть в≥д того, що вони не зникли в анналах ≥стор≥њ, воЇн ≥ розрухи, а збереглис¤ ¤к духовне надбанн¤ народу, була у депортованих кримських татар безмежною. Ќин≥ ц≥ арх≥вн≥ матер≥али ¤к безц≥нн≥ рел≥кв≥њ збер≥гаютьс¤ в Ћондон≥.

Ќаступною фундаментальною працею –≥зи ‘азила стала „≤стор≥¤ кримськотатарськоњ л≥тератури”, ¤ку в≥н написав у сп≥вавторств≥ з письменником —афтером ЌагаЇвим. ÷е виданн¤ Ї сьогодн≥ основним навчальним пос≥бником у вищих учбових закладах гуман≥тарного проф≥лю. ј дл¤ школ¤р≥в –.‘азил уклав п≥дручник „ римськотатарська л≥тература”. ¬≥н заново в≥дкрив дл¤ кримських татар њхню ран≥ше заборонену рел≥г≥йну л≥тературу. «≥брана в одному зб≥рнику, вона перевидавалас¤ вже б≥льше п`¤ти раз≥в, ≥ сьогодн≥ в риму немаЇ такоњ кримськотатарськоњ с≥м`њ, в ¤к≥й не було б ц≥Їњ книги. ” 2002 роц≥ вийшла його друга поетична зб≥рка „ћоЇ татарство”.

ј ск≥льки п≥сень написав –≥за ‘азил! ¬они на вс≥х вес≥лл¤х кримських татар сп≥ваютьс¤. Ѕагато кримськотатарських ж≥нок, найб≥льше з ус≥х тюркських народ≥в, брали участь у ¬елик≥й ¬≥тчизн¤н≥й в≥йн≥. ѕро це поет проникливо написав у п≥сн≥ „ оли мами були молодими”, покладену на музику композитором ‘евз≥ јл≥Ївим. ѓњ виконавець – сп≥вак –устем ћеметов розпов≥в, ¤к в≥двозив –.‘азила з “ашкента у м≥сто „ирчик до його матер≥, що прожила до 93-х рок≥в, про чуйне ставленн¤ сина до нењ.

- Ќаш≥ матер≥ були з одн≥Їњ карасубазарськоњ л≥н≥њ, - сказав в≥н. – ≤ –≥за ‘азил став дл¤ мене вчителем, наставником у репертуар≥ ≥ р≥дн≥й мов≥ з перших дн≥в, ¤к ¤ прийшов на сцену в 1964 роц≥. « того часу отримую в≥д нього натхненн¤, ¤к ≥з джерела мудрост≥ ≥ переконливост≥. ¬≥н без них не написав н≥ р¤дка. ” п≥сн≥ про јметхана —ултана, наприклад, кожне слово глибоко проникаЇ в душу, п≥дн≥маЇ дух, ¤к у бою. ≤ д≥апазон мелод≥њ такий же великий, ¤к житт¤ ≥ подвиг льотчика-геро¤.

Ќин≥ –≥за ‘азил готуЇ до друку новий зб≥рник про дв≥ч≥ √еро¤ –ад¤нського —оюзу јметхана —ултана рос≥йською мовою.

- оли ¤ в минулому роц≥ був у його робочому каб≥нет≥ вдома, мене вразила обстановка, в ¤к≥й в≥н працюЇ, - розпов≥в молодий поет —ейран —улейман. – “ам в≥льного клаптика немаЇ – всюди книги, журнали, арх≥вн≥ документи.

римськотатарськ≥ поети називають його своњм учителем, журнал≥сти – дзеркалом сучасноњ кримськотатарськоњ л≥тератури. ¬≥ктор √уменюк, доктор ф≥лолог≥чних наук, професор “авр≥йського нац≥онального ун≥верситету ≥м. ¬.¬ернадського, в багатогранн≥й творч≥й постат≥ –.‘азила в≥дзначаЇ новаторство в поЇднанн≥ традиц≥йних сх≥дних поетичних форм ≥з сучасними, публ≥кац≥ю багатьох л≥тературознавчих статей ≥ передмов до р≥зних видань.

–≥за ‘азил переклав кримськотатарською мовою твори багатьох поет≥в св≥ту. «окрема, завд¤ки йому своЇю р≥дною мовою читають кримськотатарськ≥ д≥ти „ћойдодыр” орн≥¤ „уковського. ј поез≥њ його самого друкуютьс¤ в переклад≥ украњнською та рос≥йською мовами. Ќин≥ антолог≥ю кримськотатарських поет≥в украњнською мовою готуЇ до виданн¤ кандидат ф≥лолог≥чних наук, доцент римського ≥нженерно-педагог≥чного ун≥верситету ћихайло ¬ишн¤к. ” н≥й буде доб≥рка поез≥й ≥ –≥зи ‘азила.

“ак колективно на зустр≥ч≥ у л≥тературн≥й в≥тальн≥ ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру людьми р≥зних покол≥нь, профес≥й ≥ нац≥ональностей був написаний словесний портрет-триптих –≥зи ‘азила – поета ≥ громадського д≥¤ча, голови —п≥лки кримськотатарських письменник≥в риму, заслуженого прац≥вника культури ”збекистану, члена курултаю – парламенту кримських татар багатьох скликань ≥ глави великоњ родини, в ¤к≥й троЇ д≥тей – дв≥ дочки ≥ син та п`¤теро внук≥в. …ому – 84 роки, а на його робочому стол≥ знаходитьс¤ к≥лька нових видавничих проект≥в, головною метою ¤ких Ї збереженн¤ художн≥х скарб≥в минулого, зокрема поетичноњ творчост≥ кримських хан≥в, ≥ творенн¤ новоњ нац≥ональноњ л≥тератури. ” в≥рш≥ „Ћюблю ¤ рух” у переклад≥ украњнською мовою ќлес¤ Ћуп≥¤ в≥н ще в 1968 роц≥ визначив своЇ життЇве кредо:

“≥льки д≥¤ ≥ рух, в тому бачу житт¤,

” невпинн≥й д≥¤льност≥ – мр≥¤.

“ам, де д≥¤ ≥ рух, - там моЇ майбутт¤,

Ѕуду з тими, хто впевнено д≥Ї!

¬≥рний цьому принципу поет залишаЇтьс¤ все житт¤. …ого двер≥ завжди в≥дкрит≥ дл¤ теплого в≥тру, щирих земл¤к≥в, дорогих друз≥в, щоб з в≥рою ≥ наснагою трудитис¤ за законами природи ≥ кличем сов≥ст≥.