Їй виповнилося 99 років, а її майстерність не старіє з роками. Одна її вишивка – і Крим стає відомим усьому світу, - сказав голова Постійної комісії з культури, у справах молоді і спорту Верховної Ради АРК Юхим Фікс. Її рушник є в музеї Т.Шевченка канадського міста Палерно. Інший вишитий виріб демонструвався в Організації Об`єднаних Націй у Нью-Йорку на виставці, присвяченій 1500-річчю Києва. А всього більш як півтори тисячі її рукотворних робіт нитками на полотні знаходяться в колекціях 43-х музеїв України та інших держав.

Олег Лобов, перший заступник міністра культури і мистецтв АРК, назвав Віру Роїк людиною, яка приносить людям радість, розкриває грані нашого прекрасного світу. А першим з списку офіційних осіб з рідкісною ще для нашого населення датою довголіття іменинницю, яка є гордістю міста, передає свій талант молодим майстрам вишивки, привітав міський голова Сімферополя Геннадій Бабенко. Українська орнаментальна школа, за його словами, завдяки Вірі Роїк має в Криму міцне підґрунтя, що підкреслює його вікову нерозривну єдність з Україною. Він вручив їй пам`ятну медаль, присвячену 225-річчю Сімферополя.

Вітальні адреси, грамоти, подяки і телеграми надійшли їй у цей день від перших керівників усіх трьох гілок влади в Криму, Національної спілки художників України, Українського фонду культури, міського голови її рідного міста Лубни Полтавської області, Російського культурного центру Сімферополя, Всеукраїнського інформаційно-культурного центру.

А для неї самої цей день, в який прийнято говорити про те, що було, що є і що буде, подарував радість спілкування, в якому було місце і спогадам про минуле, і музиці та пісні, які вона дуже любить, і поезії, в якій вона своєю художньою творчістю надихнула багатьох поетів на створення віршованих рядків. Наприклад, композитор Вячеслав Бобров розповів, як з поетом Євгенієм Веремеєнком був у гостях у В.Роїк вдома. А згодом під враженням цієї зустрічі вони удвох написали пісню „Вишивальниця Віруня”. Її прем`єра відбулася торік на одному з його творчих вечорів у присутності героїні пісні. А цього разу в його виконанні на фортепіано прозвучав „Місячний вальс” І.Дунаєвського.

Любов Герасимова, директор Кримської республіканської юнацької бібліотеки, заслужений працівник культури України, познайомилася з Вірою Роїк майже сорок років тому на виставці, присвяченій її 60-річчю. Побачивши, з яким інтересом молода дівчина розглядала узори і техніку вишивання, майстриня запропонувала їй:

- Приходь до мене і я навчу тебе вишивати. Один раз взявши голку з ниткою, ти більше їх не випустиш з рук.

Вона прийшла і освоїла науку вишивання під керівництвом Роїк-педагога. Але як не старалася, сказала вона, на серйозне професійне заняття ним не вистачило часу. Проте любов до нього, розуміння колористики і символіки національних вишивок різних народів, захоплення багатством його орнаментів, залишилося на все життя. Приклад своєї вчительки продовжує сьогодні інша її учениця – Світлана Лавренюк. Працюючи культурологом, вона багато років була партнером В.Роїк у культурно-просвітницькій і методичній роботі з населенням у Криму. Пригадує, як одного разу на птахофабриці „Південна” вони провели в робітничий полудень бесіду про вишиті вироби в аудиторії, де були одні тільки чоловіки. Але, на їхній подив, інтерес до цього народного мистецтва вони проявили не менший від жінок. Стільки задали запитань, що вони ледве встигали на них відповідати.

Все життя Віри Роїк можна порівняти з полотном, то веселковим від барвистих фарб, то почорнілим на парусині від важких періодів епохи, в якій вона була очевидцем двох світових воєн на нашій території. Вічність людського життя, полум`яне серце і рукотворна краса, натхненням для якої є Крим і рідний полтавський край над Дніпром, знаходять відгук у душах сучасників, квітнуть у різнокольорових сюжетних композиціях та орнаментах на рушниках, з якими жінка, мати, трудівниця зустрічає сонце і кожен новий день свого життя.

Про це говорили у своїх виступах представники різноманітних творчих установ, організацій і майстри вишивки. Для неї виконали пісні бандурист Володимир Сухенко, Галина Куберська, тріо Кримського університету культури, мистецтв і туризму у складі Дарії Хохлової, Марії Клим`юк та Еліме Емір-Алі, а православні співи – ансамбль Таврійської духовної семінарії. Заключним акордом свята стала презентація нової персональної виставки Віри Роїк „Український рушничок” з колекцією власних сувенірних та семи великих глиняних наперстків розміром, як горщики для квітів, надісланих їй для майбутнього музею вишивки у Сімферополі від лубенчан.