 |
Кандимов Юнус Уразович (Юнус Кандим) народився 4 вересня 1959 року в с.Аккурган Аккурганського району Ташкентської області Республіки Узбекистан. Після закінчення Ташкентського державного педагогічного інституту ім. Нізамі (відділення кримськотатарської мови і літератури) з 1981 по 1989 рік працював у редакції республіканської кримськотатарської газети „Ленінський прапор”.
У 1989 році повернувся на батьківщину предків у Крим. Працював у редакціях додатку до газети „Кримська правда” – „Достлук” („Дружба”), газети „Яни дюнья” („Новий світ”), очолював Кримськотатарський фонд культури. З 2001 по 2005 рік був співробітником Всеукраїнського інформаційно-культурного центру.
Свою творчу діяльність розпочав ще в студентські роки, результатом якої став вихід у 1988 році першої збірки поезій кримськотатарською мовою „Ти на море схожа”. Друга поетична книга „Жовта мить” була видана кримськотатарською та українською мовами в Києві у 1997 році, третя „Нитка надії” (кримськотатарською мовою) – у 2001 році в Сімферополі.
Пишучи в жанрі візуальної і зорової поезії, Ю. Кандим відродив такі її види, як паліндром і акровірш. Наприклад, акровірш останній раз до нього був написаний кримськотатарським поетом Ю.Теміркая в 1938 році. Спільно з київським поетом Миколою Мірошниченком Ю.Кандим підготував до друку три томи антології кримськотатарської літератури: поезії – „Окрушина сонця” та прози – „Молитва ластівок”, які вийшли вже після його смерті. Він написав понад тридцять наукових статей, у тому числі науково-публіцистичний нарис „Курултай: як це було” і монографію про першого голову кримського уряду Кримської Демократичної Республіки (1917 – 1918 рр.) Номана Челебіджихана „Не заросте травою поле бою...”, є укладачем і редактором майже двадцяти художніх, науково-популярних книг, підручників, навчальних посібників і словників.
Творчу спадщину Ю.Кандима складають також переклади на кримськотатарську мову творів українських, російських, білоруських, узбецьких, азербайджанських, казахських, каракалпакських поетів і прозаїків. Він повернув у культуру кримськотатарського народу творчість великого романіста тюркського світу, який живе в Англії і пише турецькою мовою, кримського татарина за національністю Дженгіза Дагджи. У період з 1992 по 2001 рік Ю.Кандим переклав п`ять його романів. Він брав участь у багатьох конференціях, симпозіумах, які проводилися в Туреччині, Румунії, країнах СНД.
Сьогодні його творчість вивчають у школах і вищих навчальних закладах Криму, на його вірші написано понад тридцять пісень, які користуються популярністю в слухачів.
На презентацію книги „Немає сну в очах”, що відбулася у Всеукраїнському інформаційно-культурному центрі, прийшли ті, хто знав Ю.Кандима, працював поряд з ним, був шанувальником його творчості. Це поети, письменники, журналісти, викладачі і студенти. З Анкари приїхав заступник голови Федерації кримськотатарських громадських організацій Туреччини Суат Арабаджи. Їхня зустріч стала вечором пам`яті поета, розмова на якому із спогадів перейшла в діалог і роздуми про роль і місце творчої особистості в розвитку культури нації і країни. Кажуть, якщо немає поета, немає і народу, бо він є виразником його найзаповітніших дум, мрій і почуттів.
Як справжній талант, Ю. Кандим пройшов через усі відділи газети „Яни дюнья”, щоб знати всі сторони життя суспільства і самому написати про кожну з них. Нузет Умеров, який був у той період її головним редактором, розповів, що Юнус глибоко вивчав архіви, вникав у кожну справу аж до дрібниць, що давало йому привід і матеріал для публіцистики і літератури. Писав не в народному стилі, а сучасному, і в цьому особливість його поезії.
Є в ній одна властивість, що ніби втягує нас у неквапливий рух лунких і розлогих строф, їх образів і метафор, філософської значущості глибинного сенсу життя. Воістину розкішне багатство і барвистість лексики автора гармонійно вписується в структуру кожного вірша, його музику, щедрість ритмів з їх продуманою впорядкованістю і стрункістю, що і складає неповторність і новизну їхньої живої поетичної пульсації і плоті.
Символіку поезії Ю.Кандима сьогодні досліджують у своїх наукових роботах студенти кримських вузів. Для чотирьох із них вони стали темами дипломних робіт, сказав поет, викладач Кримського інженерно-педагогічного університету Аблязіз Велієв. Сам він прочитав власний акровірш, присвячений Ю.Кандиму.
З його творів розпочав свої переклади кримськотатарської поезії на українську мову поет, професор Таврійського національного університету ім. В.Вернадського Віктор Гуменюк, відзначивши на презентації їхню внутрішню напруженість і силу.
Багатогранність творчої діяльності Ю.Кандима включала і заняття з молодими кримськотатарськими поетами в клубі „Ільхам” („Натхнення”). Сьогодні їх проводить Шер`ян Алі. Він сподівається, як і їхній колишній випускник Сейран Сулейман, що серед тих, хто пробує свої сили в поезії, орієнтуючись на улюблені художні образи Ю.Кандима – птахи і море, в майбутньому будуть поети такого ж високого рівня, як він.
Багато чого з того, про що мріяв Ю.Кандим з своєю, як відкритий нерв, любов`ю до рідної землі, Вітчизни, радістю і болем, йому вдалося зробити: провести Дні кримськотатарської культури в 1995 році в Ялті, здійснити науково-видавничу поїздку в Лондон, організувати виставкому діяльність Кримськотатарського музею і пісенний конкурс, збудувати дім, оздоблення якого вже без нього закінчують з дружиною діти. А його поезія „Народу”, музику до якої написав композитор Едіп Асанов, стала не тільки піснею, а й його власним життєвим принципом і долею. Саме цей твір і пісня „Здрастуй, Чорне море!” у виконанні автора прозвучали на презентації та його інструментальна композиція „Елегія”, присвячена пам`яті друга.
Поет живий, поки читають його вірші, поки виходять його книги. В архівах Юнуса Кандима зберігається ще багато творчих розробок, літературно-дослідницьких матеріалів, художніх перекладів, над якими він працював. Тож будемо сподіватися на нові зустрічі з його творчістю.
 |
До цієї поетичної збірки увійшли гумористичні мініатюри двома мовами: української та російською. Автор також представляє тексти пісень, що звучать на професіональній сцені.
Гасло збірки:
«Как ни крути, как не верти,
А жизнь сплошное – АССОРТИ».
Видання здійснюється за підтримки ДО «ВІКЦ».
 |
Видання можна назвати творчим звітом Е. Черкезової. Воно складається з 54 статей, присвячених кримськотатарському мистецтву та культурі. Автор з майстерністю та професіоналізмом відкриває забуті і майже загублені сторінки кримськотатарської культури, звичаїв, різних напрямків мистецтва (вишивка, живопис, кераміка, ювелірні вироби, музика, танці, декоратво-прикладне мистецтво).
Автор живе цією темою. Майже з усіма митцями, яким присвячені її статті, вона знайома особисто.
Видання здійснюється за підтримки Рескомнацу АРК та ДО «ВІКЦ».
З моменту отримання свідоцтва про внесення суб`єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції у 2002 р. редакційно-видавничим відділом ВІКЦ надруковано більш як 25 книжок, брошур, журналів різними мовами і широкого спрямування. Серед них - наукові праці, загально-політичні видання, переклади, словники, художня література тощо.
У видавництві «Етнос» на замовлення Держкомтелерадіо України за програмою «Українська книга» вийшли двома мовами – кримськотатарською та українською «Кримськотатарські народні казки та легенди», які впорядкував Н. Умеров, переклав українською Д. Кононенко. Книга знайомить читачів із побутом, звичаями та усною народною творчістю кримськотатарського народу. Казки, що увійшли до збірки, зібрані упорядником з різних джерел фольклору кримських татар.
Перша збірка поезій поета-початківця В. Мамецького «Тепло долонь» побачила світ у видавництві «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр». Вірші випромінюють душевну чистоту, щирість, тривогу і водночас віру у щасливу долю рідної України. Поезія В. Мамецького відрізняється своєрідною мовою, системою образів, підходом до розкриття тем, проникнута народною пісенною творчістю та зв’язком з рідною природою.
