„ЗАСВІДЧУЮ ЖИТТЯ...”

            Одою сонця, в живильних променях якого земля, купаючись, всміхається, пробуджується співом птах, розпочалася в літературній вітальні Всеукраїнського інформаційно-культурного центру творча зустріч з поетесою Ніною Бакши. Вона народилася в Сімферополі  в кримчацькій сім`ї після Другої світової війни, в якій фашисти знищили цей народ як етнос.

            - Цю трагедію свого народу я з дитинства сприйняла як укол у серце,  відчуваючи завуальоване несправедливе ставлення до себе як його представника, - розповідає Ніна Юріївна.

            Йшли роки. Вона закінчила Ялтинське педагогічне училище, працювала вихователем у дитсадку. А коли на початку 1990-х років у Сімферополі було створено республіканське культурно-просвітницьке товариство кримчаків „Кримчахлар”, поринула у вивчення архівних документів з історії, кримчацької культури і фольклору. Вони, за її словами, доповнили її знання з родинного середовища традицій кримчаків новими звичаями та обрядами. Про  особливості побуту, національного характеру і нелегку долю кримчаків вона як завідувач народного історико-етнографічного музею товариства „Кримчахлар” нині розповідає відвідувачам під час екскурсій, супроводжуючи свою розповідь виконанням у національному одязі кримчацьких народних пісень.

            Відчуття причетності до історичної долі народу є головною темою і її поезії, яка пронизана співпереживаннями, а філософія змісту і глибини думки породжує бажання дізнатися більше про героїв кримчацького епосу, джонки – рукописні домашні журнали, стару скриню, десятий кілометр автодороги з Сімферополя на Феодосію, де відбувся масовий розстріл фашистами кримчаків.

- Її вірші різноманітні за тематикою і характером: від веселої „Хайтарми” і „Красуні-кримчачки” до „Каменя печалі” і „Поля пам`яті”, - сказала на зустрічі Наталія Зенгіна, редактор другого поетичного збірника Н.Бакши „Фенікс”, в який ввійшли вірші, написані в період з 2004 по 2010 рік, та вірші з виданого в 2004 році збірника „Послухай серця стук”.

            Поезія Ніни Бакши в авторському виконанні включена в два документальні фільми про кримчацький народ: „Розірваний круг” і „Перегортаючи древні сторінки джонки”. Вона написана такою  технікою віршування, під яку легко співається і танцюється, а окремі з віршів уже стали піснями, як, наприклад „Танго із спогадами”. Загадковим сплетінням музика її рифмоскладу акордами лине з серця у світ, в якому торжествує любов, тепло і доброта.