Подіум «Уроки революції та громадянської війни»: наслідки та висновки

Трагедія братовбивчої громадянської війни, трагедія терору, диктатури владного свавілля потребує сьогодні якісно нового наукового осмислення. Це надзвичайно важливий сегмент нашої історичної пам’яті, надзвичайно актуальний урок на всі часи. Бездушне та криваве колесо репресій проїхало як по долях окремих людей, так і по цілих поколіннях. Кримська земля серед перших зазнала страшного удару нового «військово-революційного режиму», в якому відчулися криваві блискавки майбутнього великого терору та голодомору тридцятих років XX століття.

Проблеми сучасного осмислення цієї трагедії стали основною темою для «подіумної» дискусії «Уроки революції та громадянської війни», проведеної 17 листопада 2011 року за ініціативою ДО «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр» у м. Сімферополь.

На дискусію запрошено відомих учених, аналітиків, представників громадських організацій.

У центрі дискусії опинилася однойменна доповідь проректора Таврійської Духовної семінарії Андрія Ішина, що складається з чотирьох основних частин:

1) причини та винуватці «Великої смути» 20-го ст.;

         2) Громадянська війна та геополітичний фактор, крах імперії та загострення «національного питання»;

        3) "Кримський урок" трагедії 1917-1922 років;

        4) Чи є ми"сумлінними учнями" історії?

Учений зазначив, що характерною рисою воєнно-комуністичного режиму було вилучення надлишків, що спричинило голод: «Вже в серпні 1921 р. на півострові почався голод, який тривав до літа 1923 року й забрав близько 100 тисяч життів, що становило приблизно 15 % населення Криму на 1921 рік. Через це нещастя 60,1 % селянських господарств залишилися без худоби, приблизно стільки ж – без сільгоспінвентарю, 28,8 % – без посіву і 29,2 % змогли засіяти в 1922-му році тільки одну десятину. Становище ускладнила навала сарани та заливні дощі 1922-го року. Пік голоду припав на березень 1922-го року, коли голодувало 379 тисяч осіб. Нещастя супроводжував небачений розмах бандитизму, епідемія тифу…».

На думку Представника Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення в АРК А. Іванця, недомодернізована Російська імперія була учасником війни, що призвело до соціальних катаклізмів. До того ж більшовики захопили територію Центральної Росії, де були зібрані основні матеріальні цінності, що теж давало значні переваги. Варто взяти до уваги той аспект, що Церква як інститут діяла врозріз Євангелія.

 Головний редактор газети «Голос Криму» Е. Сеїтбекіров стверджує, що нове покоління не має того сприйняття дійсності, що було в попередніх поколінь. Сучасні підручники з історії також подають зовсім інше бачення тих далеких подій.

У процесі обговорення доповіді були висловлені пропозиції, що, на думку учасників дискусії, допоможуть суттєво осмислити наслідки революції та громадянської війни й зробити належні висновки.

З текстом доповіді та рекомендаціями можна ознайомитися на сайті vikcentr.narod.ru, тут же представлено окремі відеоматеріали дискусії.