Ќ≈¬`яЌ”„≤  ¬≤“» ¬≤–» –ќѓ 

            3 жовтн¤ в день р≥чниц≥ з дн¤ смерт≥ видатноњ кримськоњ вишивальниц≥, √еро¤ ”крањни ¬≥ри –оњк у зал≥ мистецтв  римськоњ республ≥канськоњ ун≥версальноњ науковоњ б≥бл≥отеки ≥м. ≤.‘ранка, де тор≥к в≥дзначалос¤ њњ 99-р≥чч¤, знову було людно: ≥ той же портрет майстрин≥ м≥ж сон¤шник≥в у центр≥ експозиц≥њ њњ вироб≥в – рушник≥в, панно, серветок, дор≥жок, ≥ знайом≥ обличч¤ митц≥в, майстр≥в вишивки, родини, друз≥в. “≥льки њњ самоњ не було в кр≥сл≥, в ¤кому вона звично зустр≥чала гостей в останн≥ роки. ÷ього разу ¬≥ра –оњк промовл¤ла до гл¤дач≥в з екрана документального ф≥льму „ј на тих рушниках ”крањна м, демонструючи св≥й перший великий рушник, вишитий ще 16-р≥чною д≥вчиною  на подарунок мам≥ в день народженн¤. —воњм тихим, трохи хриплуватим голосом з незм≥нною усм≥шкою ≥ прив≥тним погл¤дом очей розпов≥дала, ¤к скомпонувала нитками на ньому композиц≥ю з двох п≥вник≥в, ¤ких за порадою мами-художниц≥ з`Їднала г≥лочкою ≥ кв≥ткою, а завершила њњ мережкою у¤вним хрестиком. ÷ей рушник через дес¤тир≥чч¤ збер≥гс¤ в родин≥ ≥ сьогодн≥ входить у число експонат≥в њњ виставковоњ колекц≥њ.

            ¬≥ра –оњк все житт¤ любила вишивати р≥зн≥ види мережок, на ¤к≥ так багата њњ р≥дна полтавська земл¤, в≥ддаючи перевагу в≥зерункам б≥лими нитками на домотканому полотн≥. « ц≥Їю н≥жною красою вишивки на одних њњ виробах контрастували ¤скрав≥ орнаменти Ћьв≥вщини ≥ √уцульщини з величезною гамою колориту на ≥нших. ƒень за днем самодисципл≥ною ≥ самоорган≥зован≥стю вона не просто заповнювала чисте полотно кольоровими ст≥бками в≥зерунк≥в, а зашивала хрестиком рани, латала д≥рки покол≥нь ≥ силою свого таланту з`Їднувала р≥зн≥ рег≥они держави, в≥д чого люди ставали добр≥шими, весел≥шими, з чист≥шими помислами.

            √олова  римського наукового товариства ≥м. “.Ўевченка, академ≥к ѕетро ¬ольвач ≥ колишн≥й перший голова  римськоњ орган≥зац≥њ ¬сеукрањнського товариства „ѕросв≥та” ѕавло ¬ласенко розпов≥ли, ¤к з перших рок≥в незалежност≥ ”крањни навколо ¬≥ри –оњк, њњ виставок ≥ майстер-клас≥в гуртувалис¤ члени украњнськоњ громади, а вона своњм скромним трудом вишивальниц≥, мовою символ≥ки декоративно-прикладного мистецтва сказала б≥льше, н≥ж де¤к≥ оратори з трибун на майданах.

            ¬ орнаментах рушник≥в ум≥стилос¤ все житт¤ ¬≥ри –оњк, розгл¤даючи ¤к≥, присутн≥ на вечор≥ пам`¤т≥ колишн≥й зав≥дувач в≥дд≥лу культури —≥мферопольського м≥ськвиконкому ¬≥ра ™рмол≥на, генеральний директор ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру ¬ладислав ™рмаков, заслужений артист јвтономноњ –еспубл≥ки  рим јркад≥й ¬акуленко, журнал≥сти ќлександр ѕольченко ≥ √алина ћихайленко, поетеса ќльга √олубЇва згадували своњ зустр≥ч≥ з нею, ¤кою вона була працелюбною ≥ вишивала  в≥зерунки на полотн≥ так, ¤к поети пишуть в≥рш≥, а композитори – музику. ќдна з п≥сень – „¬раженн¤ в≥д виставки”, присв¤чена знаменит≥й майстрин≥ композитором ƒмитром ћалим, у присутност≥ автора прозвучала у виконанн≥ студентки —≥мферопольського музичного училища ≥м. ѕ.„айковського √анни ™рох≥ноњ. ”часники зразковоњ театральноњ студ≥њ „—в≥танок” –еспубл≥канського центру дит¤чоњ та юнацькоњ творчост≥ виконали створену њњ кер≥вником јллою ѕетровою л≥тературно-музичну композиц≥ю за в≥ршами-присв¤тами героњн≥, що вийшли нещодавно другим доповненим виданн¤м зб≥рника „–¤дки, ¤к в≥зерунки рушников≥”. ¬≥ра —ерг≥њвна сама п≥дготувала його до друку, написала до нього передмову напередодн≥ свого 100-л≥тнього юв≥лею. “а вийшла книга у св≥т  уже без нењ. ѓњ презентац≥ю разом з експозиц≥Їю роб≥т ¬≥ри —ерг≥њвни з родинноњ колекц≥њ нин≥ зд≥йснюЇ син ¬адим –оњк. ¬она вже в≥дбулас¤ в —≥мферопол≥, ™впатор≥њ, Ћен≥ному.  ≥лька дн≥в тому на презентац≥њ книги у Ѕ≥лог≥рському ≥сторико-краЇзнавчому музењ в≥дкрито виставку роб≥т учениць майстрин≥ – —в≥тлани Ћавренюк, ™вген≥њ ∆уковоњ ≥ ¬алентини Ќосенко.

—еред експонат≥в ¬≥ри –оњк увагу гл¤дач≥в привертаЇ њњ портрет, вишитий майстром вишивки з Ћуцька ёр≥Їм —авкою, ¤кий демонструвавс¤ п≥д час виставкового туру „”крањнський рушничок” у вс≥х обласних центрах та ≥нших м≥стах ”крањни. ўе один портрет майстрин≥ цього автора, але вже в ≥ншому ракурс≥, входить до галерењ  його персональноњ виставки „Ўтрихи ≥стор≥њ ”крањни у вишитому портрет≥”,  ¤ку розгорнуто в ц≥ дн≥ у ћузењ ≥стор≥њ —≥мферопол¤ ¤к пам`¤ть учн¤ про свого профес≥йного наставника у мистецтв≥.

–оботи ёр≥¤ —авки – це ос¤гненн¤ ≥стор≥њ крањни через вишитий портрет, виб≥р персонаж≥в, ¤к≥ в≥д≥грали значну роль у формуванн≥ духовноњ Їдност≥ украњнського народу. ѕредмет його роздум≥в ≥ натхненноњ творчост≥ – сповнене бол≥сних пошук≥в ≥стини житт¤ художник≥в, поет≥в, пол≥тик≥в, а також драматична ≥стор≥¤ ≥кони ’олмськоњ богоматер≥, ¤ка д≥йшла до нас з старовинноњ –ус≥ через в≥йни ≥ роки забутт¤. «гадуючи своњ зустр≥ч≥ з ¬≥рою –оњк, сп≥льн≥ творч≥ проекти, виставки в р≥зних м≥стах ”крањни ≥ той день у „ерн≥вц¤х у 2006 роц≥, коли њй було пов≥домлено про  присвоЇнн¤ найвищого  в держав≥ званн¤ „√ерой ”крањни”, ё.—авка сказав:

- яка це велика в≥дпов≥дальн≥сть митц¤ перед народом, перед ”крањною!

¬она г≥дно до своњх останн≥х дн≥в п≥дтверджувала його творч≥стю ≥ культурно-просв≥тницькою д≥¤льн≥стю. Ў≥сть декоративних вироб≥в ¬≥ри –оњк визнано скарбом Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни. ѕро це пов≥домл¤Їтьс¤ в лист≥, ¤кий над≥йшов нещодавно на адресу ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру з њх фотозн≥мками.

ѕро творч≥сть ¬≥ри –оњк написано багато статей у р≥зних книгах, газетно-журнальних виданн¤х, дов≥дниках. ќдна з них у форм≥ музичного циклу ѕ. „айковського „ѕори року” особливо сподобалас¤ њй, бо час невпинний ≥ невблаганний. ќднак витвори њњ рук, ¤к справжн≥ шедеври народного мистецтва, не тьм¤н≥ють в≥д температурних зм≥н у середовищ≥, не гор¤ть у вогн≥, не в`¤нуть кв≥ти на створених нею орнаментальних композиц≥¤х. ¬они з нами назавжди в ориг≥нал≥ ≥ пам`¤т≥ на вс≥х видах нос≥њв ≥нформац≥њ, у серц¤х символами ¬≥тчизни ≥ р≥дного дому.