ЅЋј√ќ—Ћќ¬» ћ≈Ќ≈, ЋёЅќ¬≈!

            ѕастельн≥ роботи заслуженого художника ”крањни “ет¤ни Ўевченко вп≥знаЇш в≥дразу нав≥ть без њњ п≥дпису в будь-¤к≥й живописн≥й колекц≥њ за внутр≥шн≥м св≥тлом душ≥, що випром≥нюють оч≥ портретованих особистостей ≥ моделей. ј на пейзажах нав≥ть невидиме його джерело наповнюЇ своњм с¤йвом всю картину.

- ” кожн≥й з них закладено ф≥лософський початок, прочитуютьс¤ ≥сторичн≥ корен≥ у взаЇмод≥њ з часом образ≥в природи ≥ людей, виразних, ¤скравих, сповнених високих прагнень, - сказав на презентац≥њ персональноњ виставки  художниц≥ „я в≥рую: любов безсмертн≥ша в≥д нас” у  римському науковому центр≥ Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни њњ директор ќлександр Ѕашта.

            ¬≥дкриваЇтьс¤ експозиц≥йна колекц≥¤, що складаЇтьс¤ в основному з великих за форматом майже тридц¤ти картин, портретною галереЇю с≥м`њ останнього рос≥йського ≥мператора ћиколи ≤≤. Ќа њњ створенн¤ художницю надихнула бабус¤, точн≥ше не вона сама, а њњ модельний образ нареченоњ з молодим чолов≥ком на другому план≥ в картин≥ „Ѕабусине вес≥л뤔. –овесниц¤ ’’ стол≥тт¤, вона часто розпов≥дала своњй внучц≥  про те, ¤к 14-р≥чною д≥вчинкою бачила  ≥мператора, ¤кий з дружиною прињжджав на автомоб≥л≥ в —евастополь, де вона тод≥ жила з батьками. ≤мператриц¤ ќлександра ‘едор≥вна догл¤дала в госп≥тал¤х  поранених, а ћикола ≤≤ зд≥йснював ≥нспекц≥ю в≥йськових об`Їкт≥в.

            ѓњ розпов≥дь була такою натхненною, що “ет¤на —ерг≥њвна п≥д впливом вражень реальноњ правди того складного пер≥оду революц≥йних перем≥н у крањн≥ та сусп≥льств≥ зац≥кавилас¤ долею ≥мператорськоњ с≥м`њ –оманових не за п≥дручником з ≥стор≥њ, не палацовими ≥нтригами за владу, а великим коханн¤м з першого погл¤ду ≥мператора до ≥мператриц≥, њхн≥ми н≥жними  особистими  в≥дносинами,  батьк≥вськими почутт¤ми до д≥тей. ” робот≥ над портретами використала фотограф≥њ ≥мператорськоњ с≥м`њ, њњ листуванн¤. Ќа одн≥й  картин≥ ћикола ≤≤ – владний ≥мператор, державець у царському мундир≥, а на ≥нш≥й, з юним цесаревичем – щасливий любл¤чий батько. ” к≥лькох вар≥антах зобразила “.Ўевченко й ≥мператрицю, у тому числ≥  оч≥куванн≥ народженн¤ дитини, хоч жодноњ фотограф≥њ њњ ваг≥тност≥ немаЇ н≥ в одному з арх≥в≥в.

            “раг≥чний к≥нець царськоњ династ≥њ засобами художнього домислу автор виражаЇ в тривожному погл¤д≥ очей ≥мператриц≥, а њњ дочки, наче орлиц≥, оп≥кають орл¤тко –  молодшого брата, довгооч≥куваного спадкоЇмц¤ престолу. –оманови  в трактуванн≥ художниц≥ – с≥м`¤, в ¤к≥й люди кохають одне одного ≥ любл¤ть д≥тей.

            ѕерша презентац≥¤ ц≥Їњ сер≥њ портрет≥в ≥мператорськоњ с≥м`њ в≥дбулас¤ тор≥к у Ћ≥вад≥йському палац≥, ¤кому в нин≥шньому роц≥ виповнюЇтьс¤ сто рок≥в. ¬≥н – ¤к  б≥лосн≥жний корабель причалив до берега „орного мор¤. “ак≥ ж б≥л≥ платт¤ на ж≥нках ≥мператорськоњ с≥м`њ. ¬итончен≥сть та елегантн≥сть. ј, може, це њхн≥й саван?

            - ћалювати б≥лим по б≥лому – найскладн≥ше в живопис≥. ј “ет¤на Ўевченко це робить так, ¤к б≥льше н≥хто з художник≥в, - сказала журнал≥стка √алина ћихайленко, ¤ка в 2008 роц≥ паралельно з художницею також працювала в Ћ≥вад≥њ над розробкою ц≥Їњ теми, результатом ¤коњ стало виданн¤ альбому „ўаслива с≥м`¤ –оманових”, а нин≥ нею п≥дготовлено до друку ще один альбом – „÷арськ≥ д≥ти”.

            ћалюЇ “ет¤на Ўевченко пальц¤ми, накладаючи на основу картини три шари сухих фарб, кожного разу додаючи до них нов≥ компоненти. ўоб прийти до такого в≥дшл≥фованого стилю живописного письма, чим т≥льки вона не займалас¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤  римського художнього училища ≥м. ћ.—амок≥ша: ≥ чеканкою, ≥ гобеленом, ≥ малюнками на тканин≥, ≥нтерес до ¤ких у нењ про¤вивс¤ ще на зан¤тт¤х в ≥зостуд≥њ —≥мферопольського палацу д≥тей ≥ молод≥.

ѕрацюючи в рекламному бюро дизайнером, самост≥йно оволод≥ла нетрадиц≥йною техн≥кою вишивки вит¤гнутою петлею ≥ вдосконалила свою майстерн≥сть наст≥льки, що була прийн¤та в —п≥лку художник≥в крањни ¤к майстер художнього текстилю. ќдин з його вид≥в – вал¤нн¤ ≥з шерст≥ вона, до реч≥, використала ≥ на платт≥, од¤гнутому на презентац≥ю, приЇмно порадувавши новою модельною розробкою шанувальник≥в свого таланту, а колеги – в≥дпов≥дальний секретар —≥мферопольського в≥дд≥ленн¤  римськоњ республ≥канськоњ орган≥зац≥њ Ќац≥ональноњ сп≥лки художник≥в ”крањни  лавд≥¤ Ўумейко, художник Ѕорис ‘едосенко у своњх виступах в≥дзначили глибину њњ творчих пошук≥в, кольорову фантаз≥ю ≥ художню правдив≥сть.

ќднак у 1992 роц≥ на п≥ку майстерност≥ “.Ўевченко неспод≥вано залишаЇ ткацтво ≥ захоплюЇтьс¤ пастельним живописом. ”же в наступному роц≥ бере участь у групов≥й виставц≥ кримських художник≥в у н≥мецькому м≥ст≥ ’айдельберг. ƒебют ви¤вивс¤ усп≥шним ≥ з того часу пастел≥ художниц≥ систематично виставл¤ютьс¤ на аукц≥онах у ÷юр≥ху, ћюнхен≥, ƒюсельдорф≥, ѕариж≥. ¬она стала дипломантом ћ≥жнародноњ виставки-конкурсу художник≥в-марин≥ст≥в „ћарина-2000” в ќдес≥, а в 2004 роц≥ ¤к Їдиний представник з ”крањни серед 120 учасник≥в ћ≥жнародного конкурсу художник≥в компан≥њ „ћерид≥ан-јрт” здобула в ньому перемогу. ¬ тому ж роц≥ до званн¤ заслуженого художника јвтономноњ –еспубл≥ки  рим в нењ додалос¤ званн¤ заслуженого художника ”крањни.

ќч≥ бо¤тьс¤, а руки робл¤ть, тому треба братис¤ за велик≥ справи, бо лише в них можна розкритис¤ на повну силу, - порадила “.Ўевченко присутн≥м на презентац≥њ виставки студентам ≥сторичного факультету “авр≥йського нац≥онального ун≥верситету ≥м. ¬.¬ернадського, ¤к≥ в рамках проведенн¤ науковим центром конференц≥й, присв¤чених 20-р≥ччю Ќезалежност≥ ”крањни, отримали можлив≥сть освоювати вуз≥вську програму не т≥льки гортаючи стор≥нки навчальних пос≥бник≥в чи арх≥вних документ≥в, а й через призму мистецького св≥тобаченн¤ ≥ художнього осмисленн¤ рол≥ особистост≥ в держав≥ ≥ сусп≥льств≥, краси  римського п≥вострова: м≥стечка б≥л¤ мор¤, осен≥ в √урзуф≥, св≥тла над  арадагом, сосновоњ готики, дар≥в природи, н≥чного ≥ туманного бризу, п≥вон≥й ≥ кв≥т≥в серед кв≥т≥в.

« любов`ю створений художницею колективний портрет украњнських д≥вчат, сповнений натхненн¤ та романтики юност≥, музикант≥в, дитини з м≥ф≥чною твариною. ќриг≥нальн≥ њњ автопортрети, але найчаст≥ше модел¤ми дл¤ цього жанру ставали дл¤ “.Ўевченко дит¤ч≥ обличч¤, у тому числ≥ й трьох власних дочок, одна з ¤ких – випускниц¤  римського художнього училища ≥м. ћ.—амок≥ша, працюЇ дизайнером ≥ зд≥йснюЇ рекламно-≥нформац≥йний супров≥д живописноњ творчост≥ мами у вид≥ лист≥вок, календар≥в, буклет≥в. ќформленн¤ картин у рамки забезпечуЇ чолов≥к. ¬же й наймолодша в художн≥й родин≥ внучка теж розпочала складати в окрему папку своњ малюнки – дл¤ майбутньоњ експозиц≥њ.

-  оли мен≥ картини подобаютьс¤, ¤ ≥нод≥ повторюю њх, ¤к, наприклад „√л≥цин≥¤ цв≥те”, - говорить художниц¤.

“≥льки з одн≥Їњ вона не зможе зробити коп≥ю н≥коли. ÷е – „¬енец≥анський карнавал”. ѓњ придбано в нењ з ус≥ма авторськими правами на використанн¤. ≤ тепер вона розтиражована на обкладинц≥ одного художньо-журнального виданн¤, що реал≥зуЇтьс¤ в торгов≥й мереж≥. ÷¤ ринкова затребуван≥сть живописц¤ Ї чи не найкращим сертиф≥катом њњ майстерност≥ в сукупност≥ з талантом ≥ працьовит≥стю.

ј в планах “ет¤ни Ўевченко – нова тема за ¬≥ль¤мом Ўексп≥ром „—в≥т – театр, вс≥ люди в ньому – актори”, робота над ¤кою вже розпочата. Ѕудемо ж чекати на нову зустр≥ч з художницею, њњ в≥дверт≥стю, ф≥лософ≥Їю л≥рики ≥ великою таЇмницею внутр≥шнього св≥ту, розгадку ¤коњ знаходимо в њњ картинах, влюбившись у них з першого погл¤ду.