ЗУСТРІЧ З КОРИФЕЄМ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Щирі вітання і побажання довгих років життя лунали у літературній вітальні Всеукраїнського інформаційно-культурного центру під час творчої зустрічі з відомим кримськотатарським письменником, поетом, журналістом і перекладачем Аблязізом Велієвим, яка відбулася з нагоди його 72-річчя.

Письменник прочитав свої нові неопубліковані твори, а вже добре відомі та улюблені читачами поезії прозвучали у виконанні ведучого, заслуженого артиста АРК Аркадія Вакуленка мовою оригіналу і в перекладах російською та українською.

Чимало приємних і щирих слів на адресу Аблязіза Велієва сказали друзі, колеги та шанувальники. Серед них - письменник, голова Спілки кримськотатарських письменників Різа Фазил, письменник, редактор газети «Хідаєт» Закір Куртнезір, співак і композитор Сервер Какура, кримськотатарський літературознавець, завідуючий кафедрою кримськотатарської і турецької філології, керівник Науково-дослідницького центру кримськотатарської літератури та мови, професор, доктор філологічних наук Ісмаіл Керімов, директор ДО „ВІКЦ” Владислав Єрмаков, поетеса Ольга Голубєва, учениця письменника, молода поетеса Заіра Зіятдінова, завідуючий кафедрою кримськотатарської літератури Таврійського національного університету Шевкет Юнусов, журналіст Мунівер Меджитова, заслужений діяч культури АРК, мистецтвознавець Ельміра Черкезова.

У затишній атмосфері Всеукраїнського центру композитор, співак і близький друг письменника Сервер Какура виконав декілька чудових пісень кримськотатарською мовою, написаних у співавторстві з А.Велієвим. Також всім присутнім було запропоновано переглянути книжкову виставку, складену з видань письменника, яких вже більше сорока – це поетичні збірки, нариси, словники і переклади різними мовами.

Багатогранна творчість Аблязіза Велієва – це великий внесок у розвиток кримськотатарської літератури, його твори, пронизані відчуттям патріотизму і любові до батьківщини, залишають глибокий слід в серцях читачів.

Біографічна довідка: Аблязіз Велієв народився 25 жовтня 1939 року в селі Къоз (Солнечная долина) Судакського району. У 5-річному віці разом із усім кримськотатарським народом був висланий з Батьківщини. Його батько в цей час брав участь у Великій Вітчизняній війні, звідки не повернувся.

У 1957 році закінчив школу Каттакурган Самаркандської області. У шкільні роки друкувався в районних, обласних газетах. Пройшов службу в армії. Був прийнятий на роботу до Ташкентського текстильного комбінату помічником майстра. У 1962 році почав працювати в редакції газети „Голос текстильщика”. Там займав посаду літературного співробітника, завідуючого відділу, відповідального секретаря.

У 1968 році перейшов на роботу в газету „Ленин байрагъы”(„Ленінський прапор”). Працював відповідальним секретарем. Закінчив факультет журналістики Ташкентського державного університету. Деякий час був відповідальним секретарем журналу „Йылдыз”, у газеті „Янъы дюнья” - заступником редактора. У 1976 р. Аблязіз Велієв спільно з Рефатом Ахтемовим видав книгу гуморесок „Ахмет ахай”. Після цього було видано велику кількість книг: „Байракъкъа тамгъан козьяшлар” („Слезы, капающие на знамя”), 1980; „Бахт йылдызы” („Звезда счастья”) 1984; документальна повість та збірка нарисів „Ираде” („Воля”), 1987. У 1995 році у 4 номері журналу „Йылдыз” надруковано документальну повість „Олюмнен юзь-юзьге” („Лицом к лицу со смертью”). Підготовлено документальну повість „Эбедийликке дёнген саниелер” („Секунды, превратившиеся в вечность»).

У 1988р. Аблязіз Велієв видав спільно з Шевкетом Асановим  „Тапмаджалар” („Загадки), у 1990 р. – збірку казок „Акъыллы кирпинен айненджи тильки” („Умный еж и хитрая лисица”). „Російсько-кримськотатарсько-український розмовник” видано у 1991 р. в Ташкенті  та в 1995р. у Києві.

Аблязіз Велієв плідно працює над створенням прозових творів і перекладами. Талант його поезії виявився у піснях. Такі композитори як Мемет Арсланов, Февзі Алієв, Едіп Асанов, Сервер Какура та інші створили пісні на слова Аблязіза Велієва. У 1987 р. фірма „Мелодія” випустила платівку Аблязіза Велієва та Едіпа Асанова „Унутма мени” («Не забывай меня»).

Після повернення на Батьківщину активність творчості Аблязіза Велієва зросла. Він був організатором і ведучим гумористичної передачі „Сабалар хайыр” („С добрым утром”) на кримському радіо. У 1997р. видав збірку поезій „Мелек копюри” („Мост ангелов”) і дві збірки анекдотів.

Нині Аблязіз Велієв мешкає у м. Сімферополі, є членом Національної спілки письменників України, членом Кримськотатарської спілки письменників, академіком Кримської літературної академії, Лауреатом премії ім. Б. Чобан-заде.