Дзвін миру на планеті

27.03.2012 | 11:49 |

Всесвітньому дню Землі присвячений концерт, що відбувся у Російському культурному центрі.

Це свято, проголошене у березні 1971 року Генеральним секретарем ООН, покликане звернути увагу людей на проблеми нашої планети, в першу чергу екологічні, спонукати їх бути уважнішими до крихкого і вразливого довкілля. Вже сьогодні необхідно зробити щось корисне для її порятунку. Цього дня за традицією дзвонить Дзвін миру.

У програмі прозвучали пісні про Землю, добро і любов у виконанні юних вокалістів, лауреатів численних конкурсів і фестивалів Ільмі Керімова та Амалії Кримської, артистів Ельмаз Саматової, Васфіє Аріфджанової, Владислава Свірчева, Ельзари Юнусової і Галини Куберської. Грацію і пластику продемонструвала в своєму виступі восьмирічна гімнастка Анастасія Пархом. Родзинкою програми стало демонстрування колекції зразкового театру моди «Галерея люкс» Палацу культури Сакського району, розроблені під керівництвом заслужених працівників культури АРК Людмили Іванової та Юлії Васіної. Композиції «Планета Веселка», «Крижана» і «Вогненна феєрія», вихід юних моделей у російських барвистих хустках і квіткових вінках викликали гарячі оплески глядачів.

Знімки чудових куточків кримської природи для слайд–шоу надали журналіст Тетяна Бланк та активіст Російського культурного центру Ніна Леонова. Концертна програма, яку вів кримський артист Роман Кузьмін, відбулася завдяки сприянню президента Фонду «Москва - Крим» Олега Котолупова.

Валентина Настіна

х  х  х

В мозаїці квадратів, кругів, ліній

Між пасмами в улоговині гір

Гряди відбілених фасадів іній

Розділив навпіл згин ріки Салгір.

Рубців від шрамів століть світлотіні

У лабіринті вулиць в унісон

З`єднують еклектику в серцевині

Міста, як під пальцями струн грифон.

Диску сонця золотий круговорот

Цілунком обпікає з висоти,

Струменіє флюїдами злитків сот,

Для зустрічей наводячи мости.

Вмістив ніжного доторку рук магніт

Сплав ритмів серця, відвертість розмов.

В дзеркалі очей відбився увесь світ,

А в перехресті двох життів – любов.

На тротуарі завмер вітру скальпель,

Карбує їхні силуети в скло,

З фонтану розсипає бризки крапель

На гарячого асфальту тепло.

Зухвальство це в спеку йому прощаю

І кидаю за подих монету.

В предтечі щастя підходжу до краю

Помосту, готуючись до злету.