Українське слово живе і колоситься!

22.08.2012 | 11:00

Щорічний ХII Всеукраїнський фестиваль української книги «Феодосія-2012» проходить у давньому місті греків та кімерійців. На нього з’їхались бібліотекарі, письменники, художники, члени-активісти Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка, директори шкіл та вчителі української мови міста Феодосії. До оргкомітету фестивалю увійшли: письменник Євген Білоусов, головний спеціаліст Голосіївської ЦБС міста Києва Зоя Логвиненко, просвітяни Світлана Фещенко, Валерія Комарова, начальник управління культури Феодосійської міськради Тамара Стеблюк, директор ЦБС міста Феодосії Галина Малярчук та її заступник по роботі з дітьми Олена Степанова. Фестиваль організовано спільними зусиллями Рескому АРК з інформації, Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка, Феодосійського виконкому. Також взяли участь на ньому представники ДО «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр» та кримських ЗМІ.

Це вже дванадцятий фестиваль української книги. З кожним роком змінюється його програма. Так, члени оргкомітету вирішили проводити це свято за тематичними днями: вечір знайомства, день поезії, день фахового спілкування, бібліотек та бібліотекарів, краєзнавчої книги у музеї старожитностей, фінальна зустріч. Організатори передбачають, що цього року успішним буде день дитячої книги, адже дуже активну участь візьмуть співпрацівники дитячих бібліотек зі Львова, Фастова, Севастополя, Дніпропетровська, Кіровограда та Феодосії.

Програма фестивалю розрахована на вісім днів, з 16 по 23 серпня. Спочатку проходить заїзд учасників та їхня реєстрація, засідання журі конкурсу в Центральній міській бібліотеці ім. О.Гріна. На другий день, після екскурсії учасників до Національної картинної галереї ім. І.Айвазовського, відбувається урочисте відкриття фестивалю і книжкових виставок, в яких беруть участь різні організації та учасники. Наступного дня поезії – зустріч з сучасними українськими поетами зі Львова, Києва, Феодосії: Людмили Пуляєвої, Наталі Савіної, Валерії Норченко. Окрім того, на горі Узун-Сирт у рамках акції «Українська книга завжди на висоті», назва якої має символічне звучання, бажаючі зможуть політати на дельта- та парапланах. У день фахового спілкування – відкрите засідання журі на кращу книгу фестивалю. Юні читачі зустрінуться в день дитячої книги з 14-річним поетом із Кіровограда Дмитром Литвинюком, який, до речі, наймолодший учасник фестивалю. Проект «Канікули з книжкою» представлять феодосійський поет Євген Білоусов та львівська поетеса Людмила Пуляєва. Львів’яни також поділяться досвідом популяризації дитячого читання. У день бібліотек та бібліотекарів директор ЦБС м. Феодосія Галина Малярчук розповість про матеріальний стан бібліотек міста. На сьомий день фестивалю учасникам представлять книжковий фонд однієї з найстаріших наукових бібліотек України – Феодосійського музею старожитностей. Тетяна Неліна, директор Фастівського державного краєзнавчого музею, ознайомить учасників з видавничою програмою краєзнавчої літератури. Цього ж дня відбудеться зустріч з поетом Євгеном Безкоровайним із Тернополя. В останній день – закриття фестивалю, зустрічі з письменниками України, нагородження переможців конкурсу на кращу книгу.

Здавалося б, така насичена програма має вселяти в наші душі великі сподівання на подальший розвиток української книги. Однак реальні умови, що склалися на сьогодні в нашій державі в галузі книгодруку, досить погані: впала кількість тиражів, діти майже не читають, оскільки є мережа Інтернет, а в держави немає достатніх коштів для розвитку видавничої справи.

Коли організатори тільки розпочинали проведення свого фестивалю дванадцять років назад, то головним чином акцентували свою увагу на тому, що книга має бути написана державною мовою, громадянином України, суто на основі українських реалій. Але на сьогодні є твори громадян України, написані російською, кримськотатарською та іншими мовами, які теж претендують на участь у конкурсі. Отже, зараз запрошують усіх письменників – громадян України. До того ж цей конкурс авторський. Тут дивляться саме на творчість письменника. З цього року члени журі пишуть рецензії на отримувані твори. Професіонали подають початківцям чимало корисних порад щодо оформлення й архітектури твору.

На думку ініціатора проведення фестивалю, письменника Євгена Білоусова, Крим вигідно відрізняється поміж інших регіонів своєю туристично-краєзнавчою іміджевою продукцією. Чимало художників-ілюстраторів, авторів текстів працює над укладанням альбомів, буклетів, довідкової літератури, створюючи досить привабливий образ півострова.

Сам письменник видав сорок сім книг, що є показником досить ефективної праці. У нього двадцять шість нагород, у тому числі міжнародних. У цьому році з друку вийшло дві його книги – оповідання про художника Івана Айвазовського та льотчика Ахметхана Султана. Написав він також повість-казку про життя і творчість славетної української майстрині-вишивальниці Віри Роїк («Чарівна голка Віри Роїк»), видав «Казки та легенди Криму», «Легенди Артеку», «Славетні імена України», оповідання про лікаря-письменника Степана Руданського.

Окрім творів Білоусова на книжкових стендах бібліотечної зали представлено твори класиків і сучасних письменників: Д.Антоновича, М.Рильського, Ю.Ковтуна, В.Барки, І.Дзюби, О.Силина, О.Забужко, О.Волкова та багато інших. Взагалі книжкове різноманіття дивує і вражає! На очі потрапляють наукові праці на кшталт «Українсько-російського транслітерованого словника власних імен і найпоширеніших прізвищ», «Короткого тлумачного словника української мови», науково-популярного журнала «Школа юного вченого», в якому цікаво, доступно і ґрунтовно розповідається про науку, «Археологічні пам’ятки Фастівщини», «Фастівщина: сторінки історії». Відкриттям цього року є творчість львівської поетеси Людмили Пуляєвої, яка торік стала лауреатом у номінації «Поезія». А співпрацівники ЦБС м. Севастополь надіслали книги про Перемогу 1945 року. Прикладом для інших музеїв та наукових установ є ефективна праця Фастівського державного музею у сфері видавничої праці: за останні роки там випустили сто п’ятдесят книг.

 Фестиваль – символ того, що українська справа у Криму продовжується і живе. Українське слово не вмирає і колоситься!

Олексій НІКІТЧЕНКО