Євген Гребінка – поет, байкар, прозаїк, видавець

"Прошёл мой сон поэзии прекрасной !Проснулся я: кругом так суетливо
Хлопочет наш индустриальный век;
Торгует всем - и смотрит горделиво
На брата современный человек...И, право, странно в чудном веке этом
Хоть в шутку быть мечтательным поэтом." Євген Гребінка, 1846р.

Годину літературного портрета, присвячену поету, байкарю, прозаїку та видавцю Євгену Гребінці провели співробітники бібліотеки-філії №7 ім. Т. Г. Шевченка 21 лютого в Міжнародний день рідної мови спільно з Всеукраїнським інформаційно-культурним центром.

Розпочався захід із демонстрації відеоролика, присвяченого Дню рідної мови. До календарів усього світу це свято ввійшло лише в 1999 році. І в Україні воно тільки розпочало писати свою історію, хоча проблема української мови на українських землях нараховує декілька століть. Поет Володимир Сосюра говорив: "Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема".

Активним пропагандистом української мови і літератури був Євген Павлович Гребінка – талановитий українсько-російський письменник.

Євгену Павловичу Гребінці належить особливе місце в літературі 30— 40-х років XIX ст. Найціннішу частину його художньої спадщини складають байки, які зіграли велику роль у розвитку нової української літератури. Як і деякі з його сучасників, Є. Гребінка брав активну участь у російському літературному процесі. Він входив до петербурзьких літературних кіл, відвідував салони В.Ф.Одоєвського, П.О.Плетньова, зблизився з Н.А.Кукольником, В.Г.Белінським, В.І.Далем, П.П.Єршовим, І.І.Панаєвим. Одним із перших оцінив талант Т.Г.Шевченка, брав участь у його викупі з кріпацької неволі, а потім організував видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Він створив гурток, який об’єднував українську творчу інтелігенцію, видавав один з перших національних альманахів «Ластiвка» за участю Г.Ф.Квітки-Основ’яненки, Т.Г.Шевченка, Л.І.Боровиковського та інших видатних українських літераторів. Всесвітню популярність отримав романс на вірші Гребінки «Чорні очі». («Очи черные, очи страстные, очи жгучие и прекрасные...» вірші були присвячені його дружині).

Лише 36 років відмірила доля Євгену Гребінці – відомому українському байкарю, поету, прозаїку і громадському діячу. Але його творча робота була настільки вагомою і плідною, що за життя склала ... вісім томів!

В рамках години літературного портрета байки і вірші видатного літератора декламували школярі Таврійської школи – гімназії №20. Також у читальній залі бібліотеки було підготовлено виставку-вшанування «Національний характер творчості Є. Гребінки».

Яскравою і повчальною частиною заходу також став перегляд фільму про життя і творчість письменника, підготовленого бібліотекарем Всеукраїнського центру Сусанною Умеровою.

Валентина Настіна

х  х  х

В мозаїці квадратів, кругів, ліній

Між пасмами в улоговині гір

Гряди відбілених фасадів іній

Розділив навпіл згин ріки Салгір.

Рубців від шрамів століть світлотіні

У лабіринті вулиць в унісон

З`єднують еклектику в серцевині

Міста, як під пальцями струн грифон.

Диску сонця золотий круговорот

Цілунком обпікає з висоти,

Струменіє флюїдами злитків сот,

Для зустрічей наводячи мости.

Вмістив ніжного доторку рук магніт

Сплав ритмів серця, відвертість розмов.

В дзеркалі очей відбився увесь світ,

А в перехресті двох життів – любов.

На тротуарі завмер вітру скальпель,

Карбує їхні силуети в скло,

З фонтану розсипає бризки крапель

На гарячого асфальту тепло.

Зухвальство це в спеку йому прощаю

І кидаю за подих монету.

В предтечі щастя підходжу до краю

Помосту, готуючись до злету.