¬алентина Ќаст≥на
х х х
¬ мозањц≥ квадрат≥в, круг≥в, л≥н≥й
ћ≥ж пасмами в улоговин≥ г≥р
√р¤ди в≥дб≥лених фасад≥в ≥н≥й
–озд≥лив навп≥л згин р≥ки —алг≥р.
–убц≥в в≥д шрам≥в стол≥ть св≥тлот≥н≥
” лаб≥ринт≥ вулиць в ун≥сон
«`Їднують еклектику в серцевин≥
ћ≥ста, ¤к п≥д пальц¤ми струн грифон.
ƒиску сонц¤ золотий круговорот
÷≥лунком обп≥каЇ з висоти,
—трумен≥Ї флюњдами злитк≥в сот,
ƒл¤ зустр≥чей навод¤чи мости.
¬м≥стив н≥жного доторку рук магн≥т
—плав ритм≥в серц¤, в≥дверт≥сть розмов.
¬ дзеркал≥ очей в≥дбивс¤ увесь св≥т,
ј в перехрест≥ двох житт≥в – любов.
Ќа тротуар≥ завмер в≥тру скальпель,
арбуЇ њхн≥ силуети в скло,
« фонтану розсипаЇ бризки крапель
Ќа гар¤чого асфальту тепло.
«ухвальство це в спеку йому прощаю
≤ кидаю за подих монету.
¬ предтеч≥ щаст¤ п≥дходжу до краю
ѕомосту, готуючись до злету.