КЯЗІМ ДЖЕППАРОВ „НАРОДЖЕННЯ СМЕРТІ”

14 червня у Кримській республіканській установі „Універсальна наукова бібліотека ім. І.Я.Франка” відбулося відкриття художньої виставки Кязіма Джеппарова „Народження смерті”. Організовано її спільно з Всеукраїнським інформаційно-культурним центром.

Кязім Джеппаров народився у 1947 році в м. Волжськ Марійської АРСР, куди потрапили його батьки після депортації. У 1956р. сім’я переїхала до Грузії, м. Сухумі. Тут пройшов великий відрізок життя художника.

Зацікавленість і любов до мистецтва у Кязіма Джеппарова зародилися в достатньо юному віці. З 13-ти років він отримує художню освіту в Сухумській художній школі, пізніше художньому училищі, які закінчує на відмінно. Отримавши спеціальність, працює художником-оформлювачем у майстернях Художнього фонду Грузії. І звісно ж, у вільний час займається улюбленою справою. Будучи вже відомим, бере активну участь у щорічних групових виставках художників Абхазії і пише роботи на замовлення для приватних осіб.

Перший наставник Кязіма Джеппарова в живописі художник Юрій Бернадін – член Спілки художників СРСР – побачив у ньому величезний творчий потенціал. У 1975-1976 рр. художник спробував вступити до Тбіліської академії мистецтв і Московського поліграфічного інституту, але, склавши спеціальні дисципліни, не пройшов за балами.

Кязім Джеппаров був дуже різноплановим художником. У його творчості були і графічні роботи, і чеканка, і ювелірні прикраси зі слонової кості. Але більше за все він схилявся до живопису, в якому відобразилися його кращі особистісні якості: доброта, благородство, любов до людей і широта філософських поглядів на життя.

У 1990р. Кязім Джеппаров вступив до Спілки художників СРСР. У той же час друзі-художники, які високо цінили його творчість, запрошують Кязіма на роботу до Художніх фондів Санки-Петербургу. Нові знайомства, петербурзька художня атмосфера безумовно вплинули на творчість вже зрілого художника, і це можна побачити у його роботах. У цей період він багато і плідно працює, ніби поспішає, намагається багато встигнути.

Працюючи у різних манерах, Кязім Джеппаров охопив широкий спектр образотворчих можливостей: від фігуративного мистецтва до абстрактно-декоративних експериментів. У цій своєрідності і полягає головна особливість художника, який вільно переходить від однієї манери до іншої, за своїм натхненням. Завдяки своїй яскравій індивідуальності і внутрішній змістовності, творчість цього Майстра не вміщується в якісь заготовлені рамки. Живописні твори художника можна розділити на умовні тематичні серії: реалістичні пейзажі, модерн і „старенькі”. Пензлю Кязіма Джеппарова властиве прагнення, передусім, виразити власну фантазію, своє ідеальне уявлення про світ.

До Криму художник повернувся в 1997 році. Завдяки клопотанням матері йому було надано кімнату у гуртожитку в Ялті. Гострі проблеми з переїздом, житлом і не облаштованістю вплинули на здоров’я талановитої людини. Не маючи майстерні, умов для роботи, Кязім Джеппаров продовжував творити, готувався до першої персональної виставки на Батьківщині, присвяченій своєму 50-річчю. Але у вересні 1997 року життя художника раптом обірвалося.

Творча спадщина Кязіма Джеппарова, що налічує велику кількість полотен і графічних аркушів нині зберігається у брата (м. Сімферополь), а також у приватних колекціях Росії, України, Грузії, Греції, США, Франції, Нідерландів та Ізраїлю. Залишилися і результати його літературних захоплень – вірші, присвячені Батьківщині, вірші про мистецтво і про сенс життя.