оли кримськотатарськ≥ вчител≥ в 1988 роц≥ вперше з≥бралис¤ в —≥мферопол≥ дл¤ обговоренн¤ орган≥зац≥њ навчального процесу кримськотатарською мовою д≥тей ≥з с≥мей, ¤к≥ почали повертатис¤ з депортац≥њ на р≥дн≥ земл≥ у  рим, у них тод≥ було т≥льки два п≥дручники, а сьогодн≥ Ї дл¤ вс≥х шк≥льних предмет≥в. јле це зовс≥м не означаЇ, що вс≥ питанн¤, пов`¤зан≥ з кримськотатарською мовою навчанн¤, вир≥шено. « њх обговоренн¤ ≥ розпочалос¤ в –ад≥ м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим зас≥данн¤ круглого столу Д—тан кримськотатарськоњ культури через дес¤ть рок≥вФ, орган≥зованого –еспубл≥канським ком≥тетом у справах нац≥ональностей ≥ депортованих громад¤н та ¬сеукрањнським ≥нформац≥йно-культурним центром.

…ого учасники, серед ¤ких були в≥дом≥ д≥¤ч≥ кримськотатарськоњ культури ≥ мистецтва, музиканти, художники, прац≥вники осв≥ти, журнал≥сти, представники театр≥в, музењв, художн≥х колектив≥в, а також державних установ та орган≥зац≥й, зд≥йснили глибокий пор≥вн¤льний анал≥з зм≥н, ¤к≥ в≥дбулис¤ в кримськотатарськ≥й культур≥ з часу проведенн¤ в 2000-у ≥ 2001-у роках трьох круглих стол≥в на тему: Дѕотенц≥ал в≥дродженн¤ ≥ розвитку культури кримськотатарського народу в  римуФ. ¬она сьогодн≥ за своЇю динам≥кою може бути зразком дл¤ розвитку культур ≥нших етнос≥в, поштовхом дл¤ поверненн¤ в≥ками створеного нац≥онального р≥зноман≥тт¤  риму.

¬идаютьс¤ книги кримськотатарських поет≥в ≥ письменник≥в, виход¤ть кримськотатарською ≥ рос≥йською мовами газети ≥ журнали, телев≥з≥йн≥ програми. ћовознавець —ейран ”сењнов уклав ≥ видав к≥лька словник≥в кримськотатарськоњ мови, у тому числ≥ великий  римськотатарсько-рос≥йсько-украњнський словник у трьох томах. ”сп≥шно функц≥онуЇ  римськотатарський музично-драматичний театр.  омпозитори ≈льв≥ра ≈м≥р ≥ ћерз≥Ї ’ал≥това, збер≥гаючи самобутн≥ музичн≥ лади кримськотатарського фольклору, створили на њх основ≥ класичн≥ симфон≥чн≥ та ≥нш≥ ≥нструментальн≥ твори р≥зних жанр≥в, ¤к≥ виконуютьс¤ на багатьох концертних сценах св≥ту. —правжн≥м науковим центром з пошуку, збереженн¤ ≥ пропаганди культурних ц≥нностей став  римськотатарський музей мистецтв у —≥мферопол≥. ј в Ѕахчисарайському ханському палац≥-музењ побували тор≥к б≥льше п≥вм≥льйона турист≥в. ÷е найкращий показник в ”крањн≥ з в≥дв≥дуванн¤ музењв. ¬иставки його експонат≥в в≥дбулис¤ в багатьох м≥стах ”крањни ≥ за кордоном, зокрема, в ≤тал≥њ, —Ўј. Ќин≥ вивчаЇтьс¤ можлив≥сть вид≥ленн¤ в самост≥йну структурну установу експозиц≥њ, що на правах в≥дд≥лу музею мистецтв про дв≥ч≥ √еро¤ –ад¤нського —оюзу јметхана —ултана д≥Ї в јлупц≥. ¬исоких нагород м≥жнародних пленер≥в у —Ўј. Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ, “уреччин≥ ≥  итањ удостоЇн≥ кримськотатарськ≥ художники. –озпочалос¤ в≥дновленн¤ древн≥х народних кримськотатарських ремесел та орнамент≥в. « п`¤тдес¤ти описаних њхн≥х техн≥к на профес≥йн≥й основ≥ освоЇно п`¤ть: ткацтво, вишивка, ювел≥рне мистецтво, керам≥ка, карбуванн¤ ≥ художн¤ обробка металу. ѕринц ”ельський, в≥дв≥давши музей ≥стор≥њ ≥ культури кримських татар державного ≥сторико-культурного запов≥дника Ѕахчисараю, висловив своЇ захопленн¤ кримськотатарськими золотошвейними виробами ≥ поц≥кавивс¤, чи розвиваЇтьс¤ нин≥ це мистецтво вишивки. ¬идим≥ з першого погл¤ду нав≥ть прињжджому прикмети та ознаки кримськотатарськоњ культури на мистецьк≥й пал≥тр≥ п≥вострова внесли в нењ неповторний своЇр≥дний струм≥нь з властивою њй символ≥кою ≥ колористикою, етн≥чними ≥ духовними традиц≥¤ми та звича¤ми. ј от пам`¤тники арх≥тектури, багато з ¤ких знаход¤тьс¤ у плачевному стан≥, втрачають своЇ обличч¤ ¤к духовн≥ ц≥нност≥ чи туристичн≥ об`Їкти. јле найб≥льшу тривогу в д≥¤ч≥в культури викликаЇ дол¤ кримськотатарськоњ мови. якщо мова не використовуЇтьс¤ в д≥ловому сп≥лкуванн≥, то д≥ти при вивченн≥ мов в≥ддають перевагу т≥й, ¤кою користуЇтьс¤ переважна б≥льш≥сть населенн¤, ¤кою потр≥бно буде здобувати пот≥м вищу профес≥йну осв≥ту. ј це, за даними ёЌ≈— ќ, призводить до зникненн¤ мов малих народ≥в.

’оч у св≥тов≥й ≥стор≥њ Ї випадки в≥дродженн¤ нав≥ть мертвих мов, у вивченн≥ кримськотатарськоњ мови осв≥тн¤ галузь не т≥льки не повернулас¤ до довоЇнного р≥вн¤, коли в  риму д≥¤ло 311 нац≥ональних шк≥л, а нав≥ть нечисленн≥ ≥снуюч≥ нин≥ заклади використовуютьс¤ нерац≥онально ≥ неефективно. √олова асоц≥ац≥њ кримськотатарських прац≥вник≥в осв≥ти Дћаар≥фч≥Ф —афурЇ  аджаметова розпов≥ла, що в 16 кримськотатарських школах навчаЇтьс¤ лише 16 в≥дсотк≥в вс≥х учн≥в кримськотатарськоњ нац≥ональност≥ на п≥востров≥. 20 в≥дсотк≥в учн≥в цих шк≥л Ц украњнц≥. Ѕ≥льш≥сть кримськотатарських школ¤р≥в освоюЇ р≥дну мову факультативно, а частина Ц не вивчаЇ зовс≥м. ¬ јлушт≥, наприклад, таких д≥тей кримських татар Ц 70 в≥дсотк≥в. ¬иросло нове покол≥нн¤ кримських татар, ¤ке не волод≥Ї на належному р≥вн≥ р≥дною мовою. ¬она зникаЇ ≥з сп≥лкуванн¤ в побут≥, с≥м`њ. ” зв`¤зку з цим незатребуваними стали прот¤гом останн≥х двох - трьох рок≥в випускники “авр≥йського нац≥онального ун≥верситету ≥м. ¬. ¬ернадського, ¤к≥ не можуть працевлаштуватис¤ за фахом вчител≥в кримськотатарськоњ мови ≥ л≥тератури через в≥дсутн≥сть робочих м≥сць.

- ÷≥ цифри, пор≥вн¤нн¤, граф≥ки повинн≥ стати базовою основою дл¤ законодавчого забезпеченн¤ ≥ матер≥ально-техн≥чноњ допомоги в реан≥мац≥њ мови, пам`¤ток культури та арх≥тектури, - сказав президент ¬сесв≥тнього конгресу кримськотатарського народу –ефат „убаров. Ц Ѕагато можуть зробити органи м≥сцевоњ влади ≥ сама кримськотатарська сп≥льнота, науковц≥ ≥ батьки дл¤ того, щоб у школах були кадри, книги, щоб д≥¤ли засоби масовоњ ≥нформац≥њ. ≤ ¤кщо люди будуть ставити перед собою реальн≥ завданн¤ ≥ робити конкретн≥ кроки дл¤ њх реал≥зац≥њ, то ≥ в держави вони будуть знаходити п≥дтримку.

ћ≥жнародн≥ л≥нгв≥сти визнають, що кримськотатарська мова нин≥ знаходитьс¤ на гран≥ зникненн¤. ѓњ вивченн¤ не заплановано осв≥тн≥ми програмами, а передано на розгл¤д орган≥в районноњ влади. ўоб припинити тенденц≥ю зменшенн¤ к≥лькост≥ годин дл¤ нењ, учасники круглого столу пропонували зр≥вн¤ти њњ в правах з ≥ншими мовами навчального процесу. –≥дна дл¤ кримських татар, вона вже сьогодн≥ Ї послом ”крањни в тюркському св≥т≥ ≥ ц≥Їю своЇю роллю доводить, що найкраща з мов Ц мова взаЇморозум≥нн¤.

 ожного року, за словами голови –еспубл≥канського ком≥тету у справах нац≥ональностей ≥ депортованих громад¤н ≈дема ƒудакова, на п≥востр≥в повертаЇтьс¤ 2,5 тис¤ч≥ кримських татар. ƒопомага њм в облаштуванн≥ передбачаЇ ≥ створенн¤ умов дл¤ вивченн¤ р≥дноњ мови, розвитку творчих зд≥бностей та ≥нтерес≥в, забезпеченн¤ духовних ≥ культових потреб.

ƒл¤ пол≥пшенн¤ мовно-культурного середовища кримськотатарського етносу на п≥востров≥ на зас≥данн≥ висловлено р¤д конкретних пропозиц≥й, серед ¤ких Ц вид≥ленн¤ нового прим≥щенн¤ дл¤  римськотатарського музею мистецтв, в≥дкритт¤ в —≥мферопол≥ нац≥ональноњ школи мистецтв, забезпеченн¤ ансамблю Д римФ автобусом дл¤ гастрольно-концертноњ д≥¤льност≥, створенн¤ кримськотатарського етносела ≥ будинку-музею в≥домого майстра-збро¤ра ≥ художника-орнаментал≥ста јмета  алафатова, стимулюванн¤ творчих процес≥в оплатою гонорар≥в, придбанн¤ на комерц≥йн≥й основ≥ твор≥в композитор≥в ≥ художник≥в, «а результатами обговоренн¤ прийн¤то резолюц≥ю, ¤кою передбачено розробити ≥ прийн¤ти на державному р≥вн≥  омплексну програму в≥дродженн¤ ≥ розвитку кримськотатарськоњ культури в  риму за вс≥ма њњ напр¤мками. Ћюдин≥ дл¤ житт¤ потр≥бна не т≥льки земл¤ ≥ д≥м, а й, ¤к писав ј.„ехов, вс¤ земна кул¤, вс¤ природа, де на простор≥ вона могла б про¤вити вс≥ своњ властивост≥ свого в≥льного духу.