«Золота скринька російського мистецтва»

Виставка робіт члена Національного спілки майстрів народного мистецтва України, майстра народного художнього костюму Лариси Кружко «Золота скринька російського мистецтва» з 1 лютого діє в Етнографічному музеї м. Сімферополя. Відкрито її до 80-річчя рідного міста майстрині – Красноперекопська.

Станковий живопис, представлений на виставці, сповнений глибокої любові до рідного краю – степового Перекопу, овіяного вітрами та коливанням ковили, різновидів якої у давні часи було дуже багато, а зараз лишилося тільки два. Туга за минулим і загадковим зробила з мрійливої та талановитої дівчинки історика і художника водночас. Тому головне творче захоплення Лариси Кружко – це вивчення історії костюма.

Центром виставки, безумовно, є міні арт-об’єкти – гіпсові макети людини у третину зросту, вбрані у костюми східних слов’ян допетровської епохи та в костюми різних регіонів Росії. Одночасно з елементами вишивки, аплікацією, мереживоплетінням майстриня застосувала всі різновиди технічних прийомів ручного традиційного шиття і ткацтва текстилю крупнозернистої фактури з льону-довгунця та кропиви дводомної. Оформлення костюмів свідчить про адаптацію та пристосування до звичаїв і культури певного часу в історії людства, тому ці роботи виконують не тільки естетичні, а й утилітарно-практичні наукові функції. Автор спочатку здійснила історичне дослідження, досконало вивчила, як формувався світогляд людини у певному регіоні, взаємодіяв з культурами інших народів – і таким чином складався винятковий духовний світ, що відобразився в одязі і прикрасах.

На виставці також представлено і книжкову графіку художниці – ілюстрації до  дванадцяти книг, які вийшли друком.

Лариса Кружко – автор більше тридцяти персональних виставок. Її роботи знаходяться у приватних колекціях в Аргентині, Німеччині, Ізраїлі, Росії, Польщі та Україні.

Валентина Настіна

х  х  х

В мозаїці квадратів, кругів, ліній

Між пасмами в улоговині гір

Гряди відбілених фасадів іній

Розділив навпіл згин ріки Салгір.

Рубців від шрамів століть світлотіні

У лабіринті вулиць в унісон

З`єднують еклектику в серцевині

Міста, як під пальцями струн грифон.

Диску сонця золотий круговорот

Цілунком обпікає з висоти,

Струменіє флюїдами злитків сот,

Для зустрічей наводячи мости.

Вмістив ніжного доторку рук магніт

Сплав ритмів серця, відвертість розмов.

В дзеркалі очей відбився увесь світ,

А в перехресті двох життів – любов.

На тротуарі завмер вітру скальпель,

Карбує їхні силуети в скло,

З фонтану розсипає бризки крапель

На гарячого асфальту тепло.

Зухвальство це в спеку йому прощаю

І кидаю за подих монету.

В предтечі щастя підходжу до краю

Помосту, готуючись до злету.