|
|
ПРЕС-РЕЛІЗ
БАРВИ, ЯК МУЗИКИ ЗУПИНЕНА МИТЬ
„Мистецтво Степана Лаутара національне не лише за змістом, а й за своєю живописною мовою. Я щасливий, що відкрив для себе цього художника, який послідовний і неухильний реалізм, глибоку і всевидючу спостережливість вважав спадковою властивістю своєї натури”, - сказав про його творчість народний художник України і Росії, почесний член Російської академії мистецтв, заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим Валентин Бернацький.
Художня виставка Лаутара Степана Григоровича (1926 – 1986), присвячена 85-річчю з дня народження в рамках музейного проекту „Кримські династії”, відкривається 24 травня 2011 року о 14.00 год. у Сімферопольському художньому музеї. На відкритті експозиції з більш як сорока його картин відбудеться презентація альбому „Степан Лаутар: Світ натхнення і любові”, який уклав Богдан Безкоровайний, заслужений працівник культури України, завідувач культурно-просвітницького відділу ДО „Всеукраїнський інформаційно-культурний центр”, а видано за проектом „Художники Криму” російською, українською та англійською мовами при сприянні Сімферопольського науково-творчого товариства композитора Василя Безкоровайного тиражем 500 примірників у видавництві „Жерибор”. Розповідь про художника і коментар до 45-и вміщених в альбомі фотознімків картин написала його дочка Наталя Безкоровайна, заслужена артистка України, кавалер ордена княгині Ольги, лауреат Премії АРК. 85-річчю з дня народження батька вона присвячує і свій концертний виступ у музеї.
С.Г.Лаутар народився 10 лютого 1926 року в селі Межирічка Голованівського району Кіровоградської області в сім`ї селянина-бідняка. Художні здібності проявилися ще в дитинстві в захопленні красою оточуючої природи. Малюючи її чудові краєвиди і портрети членів родини, друзів, робив перші кроки в світ образотворчого мистецтва. У 1941 році Степан закінчив вісім класів Межиріцької середньої школи, але реалізації подальших освітніх намірів стала на заваді війна.
З 1944 по 1951 рік С.Лаутар проходив службу в лавах Радянської Армії. В 1952 році вступає в Одеське художнє училище. У зв`язку з тяжкою хворобою матері, а потім її смертю він переїжджає в 1955 році в Сімферополь, де продовжує навчання на третьому курсі Кримського художнього училища ім. М.Самокіша і одночасно працює в художньому фонді. Провчившись сім місяців, С.Лаутар тяжко захворів. Після ампутації правої нижньої кінцівки ноги і третьої частини гомілки був визнаний інвалідом другої групи на підставі загального захворювання.
У 1956 році він одружується з Оленою Попко, а в 1958-у в них народжується донька Наталя. В цьому ж році С.Лаутар закінчує повний курс навчання в училищі і їде за направленням на роботу в Азовський районний будинок культури, звідки незабаром повертається в Сімферополь і працює в художньо-виробничій майстерні поряд з такими висококваліфікованими спеціалістами живопису, як Іван Петров, Давид Ребі, Георгій Куриленко, Олексій Блінов, Костянтин Федотов, Петро Карнаух, Олександр Галушко, Валентина Хараборіна.
Разом з художником Павлом Клевцовим він часто виїжджав на автомобілі „Запорожець” у різні місця півострова малювати з натури природу, Кримські гори. Його пейзажі, натюрморти і портрети видатних людей демонструвалися на численних обласних художніх виставках, ставали предметом зацікавленого обговорення спеціалістів і глядачів. За роки мистецької діяльності С.Лаутар створив сотні картин, частина з яких знаходиться в приватних колекціях України, Японії, США.
23 березня 1986 року після тривалої хвороби на 60-у році життя його серце перестало битися. Всі картини художника, що зберігаються в сімейній колекції, після його смерті вперше демонструвалися для глядачів у 2004 році на виставці в Будинку вчителя в Києві. Над їх відновленням, реставрацією та оформленням з 2009 року почала працювати художник-монументаліст, реставратор Кримського реставраційного центру Сімферопольського художнього музею Ганна Петрова. Наприкінці року три відновлені роботи: „Портрет Наталі”, „Волошки на вікні” і „Натюрморт з яблуками” вперше змогли побачити глядачі на виставці в Кримському республіканському культурно-просвітницькому товаристві „Кримчахлар” у Сімферополі.
Мистецькі традиції, започатковані С.Лаутаром у родині, продовжують розвивати її наступні покоління. Його улюблена пісня „Ой не світи, місяченьку” у виконанні Наталі Безкоровайної ввійшла до першого компакт-диску „Українські народні пісні. Золота колекція” Українського радіо. Його онука Олена Безкоровайна активно популяризує українські народні пісні в Україні та за кордоном, а зять Богдан Безкоровайний – відомий в Україні музикант-контрабасист і дослідник музичного мистецтва. У творчих надбаннях родоводу, як у цілющому джерелі, родина Безкоровайних черпає натхнення для своєї діяльності, розвитку на сучасному етапі культури українського народу.
БАРВИ, ЯК МУЗИКИ ЗУПИНЕНА МИТЬ
Художня виставка з презентацією альбому „Степан Лаутар: Світ натхнення і любові” відкрилася в Сімферопольському художньому музеї. В експозиції, присвяченій 85-річчю з дня народження художника, демонструється 43 картини з вміщених у виданні 45 фоторепродукцій, які зберігаються в родині його дочки – відомої в Україні співачки, заслуженої артистки України, солістки Кримської філармонії Наталі Безкоровайної. Дві знаходяться в приватних колекціях у Києві. Вона ж написала розповідь про свого батька, його становлення як митця, в якому була присутня в ролі портретованої моделі, супроводжувала на натурних етюдах і співала в дитинстві дуетом з ним його улюблені українські народні пісні. Одна з них – „Ой не світи, місяченьку” як пам`ять про нього прозвучала в її виконанні на презентації, а також романси „В крові палає вогонь бажання” Михайла Глінки та „Затремтіли струни” Василя Безкоровайного.
Цей художній альбом, укладений музикантом, заслуженим працівником культури України Богданом Безкоровайним, а виданий при підтримці Сімферопольського науково-творчого товариства композитора Василя Безкоровайного, розкриває всі грані творчості художника, якого сучасники знали як майстра портретів видатних діячів країни.
- В ньому поєднувалися творчість з точністю моделі і рисунка, - сказав на презентації виставки народний художник України і Росії Валентин Бернацький, який очолював експертну раду Сімферопольської художньо-виробничої майстерні, де після закінчення Кримського художнього училища ім. М.Самокіша багато років працював С.Лаутар.
Виконавши офіційні та ділові замовлення на роботі, Степан разом з художником Павлом Клевцовим часто виїжджав на автомобілі „Запорожець” у різні місця півострова малювати з натури природу, Кримські гори. Створені за цими ескізами пейзажі та натюрморти демонструвалися на багатьох обласних художніх виставках, ставали предметом зацікавленого обговорення спеціалістів і глядачів. Наприклад, картина „Голуб і голубка” – глибоко інтимна і символічна. Степан її створив, тільки познайомившись із своєю майбутньою дружиною Оленою. Все їхнє багатство тоді могло поміститися в одній корзинці, зображеній на передньому плані.
З роками його фарби стають яскравими і насиченими, композиції – багатопредметними і пишними. Якщо малював букет квітів чи бузку, то не один, а зразу два або три. У натюрмортах з яблуками, кетягами калини та іншими ягодами, рибою і домашньою ковбасою („Посилка солдату”, „Солодкий стіл”), намальованих щиро і від душі, відбивається великий історичний період після Другої світової війни, під час якої юнак у рідному селі Межирічка на Кіровоградщині потрапив у фашистський концентраційний табір, визволитися з якого зміг за допомогою свого шкільного вчителя з німецької мови, який був перекладачем в охоронців.
Земля поступово відроджується і врожаїться, а її дарами наповнюються фруктівниці, келихи, столи. В них немає декоративного глянсу і блиску салонності, зате є підкреслений український національний колорит з гідністю доброго господаря. С.Лаутар і сам був таким, любив, за спогадами Н.Безкоровайної, яскраві кольори. Ними заповнювався весь простір вдома і на полотні, коли брав у руки пензель і фарби. За мольбертом був його світ, в якому він ставав то реалістом, то мрійником, традиційним і оригінальним, стриманим і великодушним.
За роки мистецької діяльності С.Лаутар створив сотні картин, частина з яких знаходиться в приватних колекціях України, Японії, США. Збережені в родині, вони вперше після його смерті демонструвалися для глядачів у 2004 році на виставці в Будинку вчителя в Києві, а після реставрації, розпочатої в 2009 році, - в Кримському республіканському культурно-просвітницькому товаристві „Кримчахлар” у Сімферополі.
Творчі традиції, започатковані С.Лаутаром, продовжують розвивати наступні покоління його сім`ї. Пісня „Ой не світи, місяченьку” у виконанні Наталі Безкоровайної ввійшла до першого компакт-диску „Українські народні пісні. Золота колекція” Українського радіо. Його онука Олена Безкоровайна активно популяризує українські народні пісні в Україні та за кордоном, а зять Богдан Безкоровайний – відомий в Україні музикант-контрабасист і дослідник музичного мистецтва. У творчих надбаннях родоводу, як у цілющому джерелі, родина Безкоровайних черпає натхнення для своєї діяльності, розвитку на сучасному етапі культури українського народу.
На відкритті виставки виступили директор Сімферопольського художнього музею Ларина Кудряшова, генеральний директор ДО „Всеукраїнський інформаційно-культурний центр” Владислав Єрмаков, консул Генерального консульства Російської Федерації в Сімферополі Володимир Джунковський, директор Кримського художнього училища ім. М.Самокіша Віктор Єрмаков та інші. У виконанні хору Кримського університету культури, мистецтв і туризму під керівництвом заслуженого працівника культури України Катерини Альохіної прозвучали два твори композитора Василя Безкоровайного: „Народним лицарям” і „Лагідні весняні ночі”. А заступник міністра культури Автономної Республіки Крим Аріна Новосельська вручила організаторам виставки – подружжю Богдану і Наталі Безкоровайним, а також реставратору Кримського реставраційного центру Сімферопольського художнього музею Ганні Петровій, яка здійснила відновлення кольорової гами картин, почесні грамоти за багаторічний добросовісний труд і значний вклад у розвиток культури Криму.
Виставка, що стала своєрідним відкриттям для широкої громадськості творчості художника Степана Лаутара, триватиме до 12 червня.
|
